УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2008 р. м. Сімферополь.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - Євдокимової В.В., суддів - Мельник Т.О., - Дорошенко Т.І., за участю прокурора - Бистрякової Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі апеляцію засудженого ОСОБА_1на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 травня 2008 року, яким
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1н., уродженця м. Сімферополь, громадянина України, холостого, непрацюючого, зареєстрованого за АДРЕСА_1, який мешкає заАДРЕСА_2, раніше судимого: 18.02.99 Євпаторійським міським судом за ч.2 ст.140 КК
на 1 рік позбавлення волі, 17.01.01 Центральним райсудом м. Сімферополя за ч.1 ст.229-6 КК на 1 рік позбавлення волі, 22.05.01 Київським райсудом м. Сімферополя за ч.2 ст.140, ч.2 ст.141, ст. 42 КК на 3 роки позбавлення волі, 15.12.03 звільненого по закінченню строку вібрування покарання, 21.07.05 Центральним райсудом м. Сімферополя за ч.2 ст.185 КК на 3 роки
6 місяців позбавлення волі, звільненого 04.07.07 на підставі п.«а» ст.3 Закону України «Про амністію» від 19.04.07, засуджено за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч. 1 ст.311 КК України на 1 рік обмеження волі; на підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1визнано винним в тому, що він 15.01.2008 p., приблизно о 19 годині, на вул. Єфремова м. Сімферополя незаконно придбав у невстановленої слідством особи наркотичний засіб - екстракційний опій і прекурсор - ангідрид оцтової кислоти, з яких у таксі виготовив та вжив наркотичний засіб, а залишок, зберігаючи при собі без мети збуту, незаконно перевіз на вул. Крейзера м. Сімферополя, де був затриманий у той самий день працівниками міліції.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1вважає, що його засуджено не законно, порушує питання про зміну судового рішення в частині призначення покарання, просить перекваліфікувати його дії з ч.2 на ч.1 ст.309 КК України, виключивши кваліфікуючу ознаку злочину «повторність», оскільки, на його думку, він не має попередньої судимості.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія судів не знаходить підстав для задоволення скарги.
Своє засудження за ч.1 ст.3 11 КК України ОСОБА_1не оскаржує. Проте він вважає, що кваліфікуючи його дії за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне виробництво,
Справа № 11-1120/2008
Головуючий у 1 інстанції Воробйова C.O.
Категорія: ч.2 ст.300_ч.1 ст. 411 КК України
Доповідач Мельник Т.О.
виготовлення, придбання, зберігання перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинене повторне, суд припустився помилки.
На думку колегії, висновок суду про доведеність винності у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, обгрунтований дослідженими доказами, яким суд дав належну оцінку.
Відповідно до роз'яснень п.7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості» № 16 від 26.10.2003 р. погашення і зняття судимості можливе лише за наявності передбачених ст.55 КК 1960 р. чи статтями 89, 108 КК 2001 р. підстав і за умови, що особа протягом строку погашення судимості не вчинила нового злочину. Відповідно до роз'яснень п.8 зазначеної постанови, якщо особа, яка відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинила злочин, то відповідно до ч.5 ст.90 КК перебіг цього строку переривається і останній обчислюється заново після фактичного відбуття покарання за новий злочин. У таких випадках строки погашення судимості обчислюються одночасно окремо за кожний злочин і закінчуються кожний самостійно.
З огляду на матеріали справи ОСОБА_1був неодноразово засуджений, в тому числі 17.01.2001 р. за ч.1 ст.229-6 КК 1960 р. Останній раз він був засуджений вироком Центрального районного суду м. Сімферополя від 21.07.05 за ч.2 ст. 185 КК на 3 роки 6 місяців позбавлення волі та 04.07.2007р. звільнений від покарання на підставі п.«а» ст.3 Закону України «Про амністію» від 19.04.07. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1неодноразово вчиняв злочин до погашення судимості, перебіг цього строку переривався і після його останнього звільнення 19.04.07 до вчинення нового злочину, передбаченого ст. 309 КК України, не минув. Таким чином його дій були правильно кваліфіковані судом першої інстанції.
Покарання за вчинення інкримінуємого злочину призначено ОСОБА_1відповідно до вимог ст.65 КК України (з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу) Це покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення їм нових злочинів. На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Суттєвих порушень норм кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування вироку, в справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 травня 2008 року щодо нього - без зміни.