ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2006                                                                                   Справа № 14/207  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого  судді        Коршун А.О. ( доповідач)

суддів:                              Джихур О.В., Герасименко І.М.

при секретарі:                 Лазаренко П.М.

розглянув у відкритому  судовому засіданні  апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Комунгосппостачзбут”, смт. Покровське, Дніпропетровської області     на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  17.04.06р.   у справі № 14/207

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче підприємство "Квант- Ефір", м.Київ (далі- ТОВ “НВП “Квант-Ефір”)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Комунгосппостзбут ", смт. Покровське, Дніпропетровської області   (далі-  ТОВ “Комунгосппостачзбут” )

про  стягнення 397779,84 грн.

В С Т А Н О В И В :

          23.06.2005 року  ТОВ “НВП “Квант-Ефір” подало до господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву до ТОВ “Комунгосппостачзбут” про стягнення боргу.

          Позовна заява була мотивована тим, що відповідач свої зобов”язання по договору №50/2001 від 13.06.2001 року в частині оплати поставленного обладнання і виконаних робіт виконав частково і несвоєчасно, а тому позивач просив суд стягнути на свою користь 288 240 грн. основного боргу, 52 747 грн. інфляційних, 12346,19 грн. –3% річних, 44 446,61 грн. пені.

          Рішенням господарського суду Дніпропетрвоської області від 17.04.2006 року у справі №14/207 (суддя Панна С.П.) з відповідача на користь позивача стягнуто     288 240 грн. основного боргу, 73250 грн. інфляційних, 17 294 грн. –3% річних та витрати по справі, а в  решті позовних вимог відмовлено.

          Рішення суду мотивовано несвоєчасним виконанням та частковим виконанням відповідачем своїх зобов”язань по договору, а в частині відмови у стягненні пені мотивовано неправильним зазначенням періоду нарахування пені.

          ТОВ “Комунгосппостачзбут” не погодившись з вкзаним рішенням суду подало апеляційну скаргу.

          Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на недослідженність всіх обставин, просить рішення суду скасувати в повному обсязі.

          ТОВ “НВП “Квант-Ефір” відзив на апеляційну скаргу не надало.

          Сторони про час та місце судового засідання повідомлені у встановленому порядку, явку своїх представників до суду не забезпечили, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами справи.

          Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи суд вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню частково за наступних підстав.

          13.06.2001 року між ТОВ “НВП “Квант-Ефір” (виконавець) та ТОВ “Комунгосппостачзбут” (замовник) було укладено договір №50/2001 за умовами якого “виконавець” (позивач у справі) зобов”язався поставити і передати у власність “замовника” (відповідача у справі) обладнання, провести монтажні та пусконалагоджувальні роботи, а “замовник” зобов”язується прийняти обладнання і роботи та  оплатити їх.

          На виконання умов договору позивач поставив відповідачу після отриманої по договору часткової передоплати обладнання  та виконав роботи, які відповідачем були прийняті відповідно актів прийнятих робіт від 18.04.2002 р., від 24.12.2002 р., від 29.12.2002 р..

          Відповідач свої зобов”язання по оплаті обладнання і виконаних робіт виконав частково, оплативши лише 210 000 грн., а свої зобов”язання по оплаті на суму 288240 грн. не виконав.

          Вказані обставини підтверджується доказами, які були дослідженні господарським судом і яким судом була надана правильна оцінка.

          В зв”язку з тим, що договором не було визначено строки оплати, позивач 28.11.2003 року за вих.№929 направив на адресу відповідача претензію на суму      288 240 грн. , на яку відповідачем у встановлені законом відповідь своєчасно не була надана і яка була залишена без виконання.          

          За таких обставин, суд вважає, що господарський суд, з”ясувавши всі обставини які були доведені належними доказами, правильно застосувавши ст.193 ГК та 625 ЦК України          , прийняв обгрунтоване та законне рішення про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу, річних та інфляційних втрат, а тому в цій частині рішення необхідно залишити без змін.

          Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв”язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Суд, відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення передбаченої п.3.3 договору пені у розмірі 0,03%, обгрунтовував своє рішення в цій частині неправильним зазначенням позивачем періоду нарахування пені. Але такий висновок суду не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині. Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання , якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня коли зобов”язання мало бути виконано. Позивачем, відповідно до його розрахунку пеня у розмірі 0,03% була розрахована з 01.01.2004 р. по 31.05.2005 року , тобто за 514 днів у розмірі 44 446,61 грн. . Оскільки нарахування пені припиняється через шість місяців, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 288 240 х 183 дня (шість місяців)  х 0,03%=15 824, 38 грн. і ця сума із заявлених позовних вимог підлягає задоволенню а в решті рішення суду про відмову у задоволенні позоних вимог необхідно залишити без змін. За таких обставин суд вважає необхідним рішення господарського суду від 17.04.2006 року змінити, виклавши перший пункт резолютивної частини в новій редакції, а в решті рішення суду залишити без змін.

          Таким чином , апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, інши доводи апеляційної спростовуються дослідженими доказами і не можуть бути підставою для її повного задоволення.

          Керуючись ст.103-105 ГПК України , суд,

П О С Т А Н О В И В :

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Комунгосппостазбут”, смт. Покровське Дніпропетровської області задовольнити частково.

          Перший пункт резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетпровської області від 17.04.2006 року у справі №14/207 змінити і викласти в наступній редакції:

          “Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Комунгоспопостачзбут” (53600, вул. Громова, 5 , смт. Покровське Дніпропетровської області) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Квант-Ефір” (03150, вул.Димитрова, 5, м.Київ)

288 240 грн. основного боргу, 15 824, 38 грн. пені, 73 250 грн. інфляційних, 17 294 грн. 3% річних,  3 946, 6 грн. витрат по оплаті державного мита та 117, 06 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.”

          В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2006 року у справі №14/207 залишити без змін.

Зобов”язати господарський суду Дніпропетровської області у відповідності до вимог ст.116,117 ГПК України видати наказ.

Головуючий                                                                       А.О.Коршун

Судді:                                                                                О.В.Джихур

                                                                                                     І.М.Герасименко