УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

14 липня 2008р.                                                                                 м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді                                Іванів О.Й.,

суддів:                                                 Гриновецького Б.М., Томенчука Б.М.,

з участю:       прокурора                    Гуцуляка В.К.,

захисників                                          ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засуджених                                         ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши 14 липня 2008р. у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, потерпілої ОСОБА_6, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5„ захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Івано-Франківського міського суду від 27 грудня 2007 року, -

 

встановила:

 

Вказаним вироком                   ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, не працює, не одружений, раніше судимий, востаннє: 3.07.2001 року Івано-Франківським міським судом за ст. 140 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 27.08.2003р. на один рік 17 днів, громадянин України,

 

 

Справа №11-275/2008р.                                     Головуючий 1-ої інстанції Попович С.С.

Категорія ст. 185 ч.2 КК України                      Доповідач Іванів О.Й.

 

засуджений за ст. 185 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець і мешканець АДРЕСА_2, з середньою освітою, не працює, не одружений, раніше судимий: 5.11.2001 року Богородчанським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі; 27.09.2005 року Івано-Франківським міським судом за ст. 185 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців, громадянин України, засуджений за ст. 185 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно визначено покарання -чотири роки позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_4 і ОСОБА_5, залишено попередній -тримання під вартою.

Строк відбуття покарання постановлено рахувати: ОСОБА_4 - з 17 січня 2007 року, ОСОБА_5, - з 13 березня 2007 року.

За вироком суду ОСОБА_4 і ОСОБА_5 визнані винними у вчиненні таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Як встановив суд злочини засудженими вчинено за наступних обставин.

24    січня 2006 року приблизно о 8 год. ОСОБА_4 у маршрутному таксі №27 у м. Івано-

Франківську таємно викрав у потерпілої ОСОБА_7 мобільний телефон "Самсунг" з

стартовим пакетом, спричинивши останній матеріальну шкоду в розмірі 850 грн.

8 березня 2006 року приблизно о 12 год. 45 хв. ОСОБА_5 в універмазі "Прикарпаття" з сумки потерпілої ОСОБА_8 викрав таємно мобільний телефон "Соні Еріксон", спричинивши останній шкоду на 1600 гривень.

25    липня 2006 року приблизно о 18 год. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у маршрутному таксі

№86 таємно викрали з сумки ОСОБА_9 гаманець з грошима, спричинивши потерпілій

матеріальну шкоду в розмірі 1573 гривень.

2 серпня 2006 року приблизно о 13 год. у маршрутному таксі №5-т та 6 серпня 2006 року у маршрутному таксі №86 приблизно о 14 год. 30 хв. засуджений ОСОБА_4 таємно.

 

викрав відповідно у потерпілого ОСОБА_10 мобільний телефон "Самсунг" вартістю 1400 гривень та у потерпілої ОСОБА_6 гаманець з грошима, спричинивши останній шкоду в розмірі 4080 грн. 70 коп. В апеляціях:

-      прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, призначене засудженим

покарання вважає надто суворим, просить вирок змінити та пом'якшити ОСОБА_4 і

ОСОБА_5. покарання;

· потерпіла ОСОБА_6 просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування з підстав однобічності як досудового так і судового слідства і не відшкодування спричинених їй збитків;

· засуджений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_11, також покликаються на неповноту та однобічність судового слідства, просять вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. В доповненні до апеляції захисник ОСОБА_11 ставить питання про звільнення ОСОБА_4 від покарання на підставі п."є" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 9.06.2007 року у зв'язку із захворюванням засудженого на ревматоїдний артрит;

· засуджений ОСОБА_5 та захисники ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять вирок скасувати, а справу щодо засудженого ОСОБА_5 закрити за недоведеністю участі останнього у вчиненні злочинів.

До початку розгляду справи прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, свою апеляцію відкликав.

В засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_4 підтримав подані ним і його захисником апеляції, змінивши свої вимоги на застосування до нього акту амністії і пом'якшення призначеного покарання. Пояснив, що судом не враховано стан його здоров'я і пропозицію прокурора про призначення йому не надто суворого покарання. Зазначив, що в даний час потерпілій ОСОБА_6 частково відшкодовані спричинені ним збитки в розмірі 1000 гривень.

Засуджений ОСОБА_5 в засіданні апеляційної інстанції змінив вимоги поданих ним і його захисниками апеляцій і ставить питання про пом'якшення призначеного йому покарання. Пояснив, що визнає свою вину у вчиненні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_8, у скоєному розкаюється. Зазначив, що судом при призначенні йому покарання не враховано незадовільного стану його здоров'я і наявності на утриманні матері-інваліда, в якої він єдиний. Просить пом'якшити покарання.

З долучених до матеріалів справи пояснень потерпілої ОСОБА_6 вбачається, що вона підтримує подану нею апеляцію і просить її задовольнити.

 

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_1, які просять застосувати до ОСОБА_4 Закон України "Про амністію" від 9.06.2007 року або пом'якшити призначене судом покарання, заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_5, його захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, які просять вирок змінити і пом'якшити покарання ОСОБА_5, заслухавши прокурора, який вирок суду вважає законним та обгрунтованим і просить апеляції залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи поданих по справі апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілої ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, апеляції ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх захисників підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновки про винуватість ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, відповідають зібраним та дослідженим у судовому засіданні доказам.

Покликання потерпілої ОСОБА_6 в апеляції на необхідність скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування, оскільки на її думку до крадіжки її майна причетний і ОСОБА_5, є необгрунтованим.

В ході досудового і судового слідства встановлено дослідженими доказами, що крадіжку грошей з сумочки ОСОБА_6 6 серпня 2006 року вчинив засуджений ОСОБА_4 З показань ОСОБА_4, даних ним в час досудового слідства, вбачається, що саме він, розрізавши лезом сумочку потерпілої, таємно викрав з неї гаманець з грошима (а.с. 172-174 т.1). Про дану крадіжку засуджений вказував у явці з повинною, даною на ім'я начальника Івано-Франківського MB УМВС (а.с. 42 т.1).

Будучи допитаною як потерпіла ОСОБА_6 дала показання про те, що крадіжку її майна вчинив чоловік невисокого зросту (а.с. 44-45 т.1). Про наявність іншого співучасника даного злочину потерпіла не заявляла. Ні в час судового слідства, ні в поданій на вирок апеляції ОСОБА_6 не вказує які саме протиправні дії щодо неї вчинив 6.08.2006 року засуджений ОСОБА_5

Що стосується покликання ОСОБА_6 на невирішення її позовних вимог про відшкодування спричиненої шкоди, то, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 була визнана органом досудового слідства цивільним позивачем на суму 4080 грн. 70 коп. (а.с. 47 т.1), однак в установленому законом порядку, відповідно до вимог ст. 28 КПК України, цивільний позов потерпілою в судовому засіданні до початку судового слідства не пред'являвся, тому і не міг бути вирішений судом першої інстанції.

 

За наявних обставин потерпіла ОСОБА_6 після набрання вироком законної сили не позбавлена можливості в порядку цивільного судочинства пред'явити до винної особи позов про відшкодування спричинених злочином збитків.

У зв'язку з наведеним підстав для скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування, про що йдеться в апеляції потерпілої, не встановлено.

Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апеляції захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про необхідність звільнення останнього від покарання у зв'язку з актом амністії.

Наявність у ОСОБА_4 захворювання у вигляді ревматоїдного артриту згідно довідки начальника медсанчастини СІЗО в Івано-Франківській області від 31.04.2008 року (а.с. 169 т.2) само по собі не є підставою для звільнення засудженого від покарання.

Пункт "є" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 09.06.2007 року вимагає, щоб особа на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку була визнана хворою на тяжку хворобу, яка дає підставу для звільнення засудженого від покарання. Вказаних вимог Закону у даному випадку не дотримано.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляції ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх захисників у зміненому вигляді про суворість призначеного покарання.

Призначаючи засудженим покарання, при відсутності обставин, що його обтяжують, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, не в повній мірі врахував дані щодо незадовільного стану здоров'я ОСОБА_4 і ОСОБА_5

З врахуванням наведеного, а також того, що засудженим ОСОБА_4 частково відшкодовано потерпілій ОСОБА_6 спричинену шкоду, що засуджений ОСОБА_5 частково розкаявся у вчиненому, має на утриманні перестарілу матір-інваліда III групи, колегія суддів вважає можливим пом'якшити призначене судом першої інстанції засудженим покарання.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -

 

ухвалила:

 

Апеляцію потерпілої ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Апеляції засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у зміненому вигляді задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 27 грудня 2007 року відносно засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 змінити.

 

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ст. 185 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі, ОСОБА_5 - за ст. 185 ч.2 КК України - на два роки шість місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати ОСОБА_5. невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно визначити йому покарання три роки позбавлення волі.

В решті цей вирок залишити без змін.