Справа № 11-104/11 Головуючий у І інстанції Глушко
Категорія - 125ч.2КК Доповідач Рудомьотова С. Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_1
Суддів – Борисенка І.П., Козака В.І.,
З участю засудженого – ОСОБА_2,
Потерпілої – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_4 у інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Бахмацького районного суду від 23 листопада 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець і мешканець м. Бахмача, вул. Вільямса, 62, Чернігівської області, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, приватний підприємець з продажу товарів, несудимий згідно ст. 89 КК України,
- засуджений за ст. 125 ч. 2 КК України до штрафу у розмірі 850 /вісімсот п’ятдесят/ грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2000 /дві тисячі/ грн. на відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди відмовлено,
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний виновним і засуджений за те, що він 15 червня 2010 року приблизно о 12 год. у м. Бахмачі на вулиці Вільямса, 62, Чернігівської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, заподіяв умисне легке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_3, що спричинило короткочасний розлад її здоров’я.
В апеляції захисника-адвоката ОСОБА_4 у інтересах засудженого ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вироку суду з постановленням рішення про закриття провадження по справі за відсутністю в діях засудженого складу злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, з обґрунтуванням тим, що суд безпідставно не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які не підтвердили побиття ОСОБА_3 засудженим.
Апеляція потерпілої ОСОБА_3 була відкликана відповідною її заявою від 09.12.2010 року /а .с. 98/, про що у справі є не оскаржене і не скасоване судове рішення від 21.12.2010 року про задоволення її вимоги та повернення їй апеляції /а. с. 99/.
Щодо заяви потерпілої ОСОБА_3 від 22.12.2010 року /а. с. 101/, в якій вона просить розглядати її попередню апеляцію, то відповідно до ст. ст. 353, 355 КПК України, апеляція погіршує становище засудженого, подана за межами строків на апеляційне оскарження, і розгляду не підлягає.
Заслухавши доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_3, яка частково згодна з рішенням суду, вважає призначене покарання засудженому м’яким, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію захисника, вважає себе несправедливо засудженим, перевіривши матеріали справи в обсягу апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що справа по обвинуваченню ОСОБА_2 була порушена у відповідності із вимогами ст. 27, 251 КПК України суддею одноособово за ст. 125 ч. 1 КК України на підставі акту судово-медичного освідування від 16.06.2010 року № 167 про наявні легкі тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_8
Під час судового розгляду була призначена і проведена судово-медична експертиза, відповідно до висновків якої № 223 від 15.10.2010 року /а. с. 58-61/ у ОСОБА_8 виявлено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, що має ознаки злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України.
Відповідно до заяви від 22.11.2010 року /а. с. 76/, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 заявила про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за новим обвинуваченням - за ст. 125 ч. 2 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненому не визнав.
Показав, що 15.06.2010 року він разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 вдома ремонтували паркан. В період з 11 до 12 години прийшов ОСОБА_10 подивитися нутрій, про що вони напередодні домовлялися. Коли ОСОБА_10 оглядав нутрій, у хвіртку стукала і намагалася проникнути ОСОБА_3, питала про велосипед чоловіка, а потім із лайкою намагалася пройти
вглиб двору, але він її не пустив, випровадив з двору. На вулиці ОСОБА_10 та ОСОБА_3, подружжя, сварилися. Вона кинула велосипед на машину ОСОБА_5, потім вони пішли. Потерпілу ОСОБА_3 не бив.
Але незважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_2 повністю доводиться зібраними по справі доказами у їх сукупності, послідовно викладеними у вироку.
З показань потерпілої ОСОБА_3 доводиться, що від свого сина дізналася, що її чоловік, ОСОБА_10, поїхав в сторону вул. Вільямса у м. Бахмачі, до матері ОСОБА_2, до якої згідно чуток, він „ходить”. На велосипеді вона приїхала до господарства ОСОБА_2 і побачила у їх дворі велосипед свого чоловіка. На стукіт у хвіртку з двору вийшов ОСОБА_2, підтвердив, що то велосипед ОСОБА_10, та штовхнув її в спину. Вона впала на щебінку. ОСОБА_2 носаком ударив її в задню частину тулуба, двічі - посеред спини кулаком та двічі кулаком по голові. Погрожував сокирою. До автомобіля червоного кольору вона підходила по допомогу, але ОСОБА_2 її відштовхнув. Після цього вона потрапила до кардіологічного відділення лікарні, де лікувалася з 16.06.2010 року по 30.06.2010 року.
З показань свідка ОСОБА_5 доводиться, що 15.06.2010 року приблизно о 12 год., він на автомобілі червоного кольору „Москвич” проїжджав повз двір ОСОБА_2, бачив ОСОБА_2, незнайомих чоловіка та жінку, яка зненацька кинула велосипед під колеса машини, та кричала, що її б’ють чи вбивають, просила його бути свідком, але він відповів, що спішить.
З показань свідка ОСОБА_11 доводиться, що під час чергування на „Швидкій” 15.06.2010 року виїжджав на виклик ОСОБА_3, вона скаржилася на головний біль, запаморочення, слабкість, підвищений тиск. Про такий свій стан пояснила, що у неї невроз, хотіла впевнитися у зраді чоловіка, пішла до двору тієї жінки, про яку говорять, що він до неї „ходить”, але вийшов син тієї жінки, виштовхав її з подвір’я та побив по голові.
З показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 доводиться, що до господарства ОСОБА_2 приходив ОСОБА_10 15.06.2010 року приблизно о 12 год.. Потім прийшла незнайома жінка, нецензурно лаялась, сварилася на ОСОБА_2, на свого чоловіка, але її ніхто не бив.
Місцевий суд критично оцінив показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, які є друзями підсудного, та пояснення ОСОБА_10, чоловіка потерпілої, оголошені у судовому засіданні, вірно вказавши, що вони заінтересовані у результатах розгляду справи, і їх свідчення спростовуються іншими матеріалами справи.
З висновку судово-медичної експертизи № 223 від 10.09.2010 року, даних картки первинного обліку інформації, що надійшла по телефону до Бахмацького РВ УМВС України в Чернігівській області від 15.06.2010 року, доводиться, що в цей день о 15 годині від лікаря „швидкої допомоги” надійшло повідомлення про звернення до них ОСОБА_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, з тілесними ушкодженнями у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців потилиці, синців обох колін, синця лівої сідниці, синця спини, які могли утворитися 15.06.2010 року від дії тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Виникнути від падіння з висоти власного зросту такі ушкодження у потерпілої ОСОБА_3 не могли, гіпертонічна хвороба потерпілої не є наслідком отримання тілесних ушкоджень.
Місцевий суд всебічно, повно і об’єктивно дослідив обставини справи, дав вірну юридичну оцінку зібраним і перевіреним у судовому засіданні доказам, вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 125 ч.2 КК України.
Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Суд також врахував, що ОСОБА_2 не визнав свою вину у вчиненому, несудимий згідно ст. 89 КК України, має молодий вік.
За даних обставин підстав для зміни або скасування вироку немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 356, 365-366, 377, 379 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_4 у інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Бахмацького районного суду від 23 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 – без змін.
СУДДІ: