Справа № 11-152/11 Головуючий у І інстанції Пархоменко
Категорія - 185 ч.2 КК Доповідач Рудомьотова С. Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_1
суддів – Антипець В.М., Григор’євої В.Ф.,
при секретарі –Гой Н.Г.
з участю прокурора – Надточій О.В.
захисника-адвоката – ОСОБА_2
засудженого – ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Бахмацького району Дея С.Г. на вирок Бахмацького районного суду від 28.12.2010 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець і мешканець м. Бахмача, вул. З. Космодем”янської, 70-а, Чернігівської області, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючий, неодружений, має одну неповнолітню дитину, судимий 17.05.2010 року Бахмацьким райсудом за ст. 186 ч. 1 КК України до штрафу у сумі 1000 грн., який сплачений 26.10.2010 року,
- засуджений за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ст. 185 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 5 /п’ять/ років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов’язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 103 грн. 20 коп. судових витрат за проведення товарознавської експертизи.
Долю речових доказів вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України,
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком суду ОСОБА_3 визнаний виновним і засуджений за те, що він, маючи не зняту і непогашену судимість за ст. 186 ч. 1 КК України, повторно, 10.07.2010 року, приблизно о 01 годині ночі, з метою крадіжки, через хвіртку проник до господарства АДРЕСА_1, звідки з двору намагався викрасти мопед „Альфа”, вартістю 4600 грн., що належав ОСОБА_4, але не довів свій злочинний намір до кінця по незалежних від його волі причинах – був помічений та затриманий власником майна.
04.09.2010 року приблизно о 04 годині ночі, знаходячись в районі переїзду станції Бахмач – Пасажирський, з корисливих мотивів, повторно, таємно викрав велосипед марки „Аіст” червоного кольору, вартістю 300 грн., що належав ОСОБА_5, спричинивши йому майнову шкоду.
05.09.2010 року ОСОБА_3 добровільно видав викрадений велосипед працівникам міліції.
В апеляції помічника прокурора Бахмацького району Дея С.Г. ставиться питання про скасування вироку суду внаслідок призначення м’якого покарання засудженому ОСОБА_3, прийняття справи до провадження Апеляційного суду, з постановленням нового вироку, з призначенням остаточного реального покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, без застосування ст. 75 КК України, з посиланням на те, що суд не в повній мірі врахував тяжкість вчинених злочинів, особу винного, раніше судимого, обставини справи, чим порушив вимоги ст. 65 КК України, бо таке покарання не є необхідним та достатнім для його виправлення.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3, який заперечує проти апеляції, та просить залишити вирок суду без змін, адвоката ОСОБА_2, який згоден з засудженим та зупинився на позитивних даних засудженого, думку прокурора, який підтримав апеляцію та наполягає на скасуванні вироку з призначенням остаточного покарання у виді позбавлення волі на 2 роки, провівши часткове судове слідство, дослідивши матеріали справи щодо даних про особу ОСОБА_3, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що по справі було проведено судове слідство в порядку ст. 299 ч. 3 КПК України, тому фактичні обставини справи та вірність кваліфікації дій засудженого ніким не оспорюються і не переглядаються.
У судовому засіданні ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні даних злочинів, докладно розповів, як і чому їх вчинив. Підтвердив, що спочатку намагався вкрасти мопед, а потім украв велосипед, але все повернув, щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи, вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України по епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_4, та за ст. 185 ч. 2 КК України щодо крадіжки у ОСОБА_5
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_3, місцевий суд керувався вимогами ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання – один із злочинів вчинений ним є незакінчений, обидва злочини є злочинами середньої тяжкості, викрадене повернуте власникам і шкоди не завдано, повністю визнав свою вину у вчиненому, щиро розкаявся, має на утриманні неповнолітню дитину, слабкий стан здоров’я, має постійне місце проживання, здійснює догляд за своїми батьками – пенсіонерами, за хворою бабусею, не працює тимчасово, формально позитивно характеризується за місцем проживання, потерпілі не бажають йому суворого покарання, тяжких наслідків від злочинів не настало.
Під час часткового судового слідства щодо дослідження даних про особу засудженого ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що призначене місцевим судом покарання відповідає вимогам закону, обставинам справи, даним про особу засудженого, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів, а тому вирок в цій частині підлягаю залишенню без змін, без задоволення апеляції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365-366, 377, 379 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію помічника прокурора Бахмацької районної прокуратури ОСОБА_6, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Бахмацького районного суду від 28 грудня 2010 року щодо ОСОБА_3 – без змін.
СУДДІ: