Справа № 11-115/11 Головуючий у І інстанції Жовток
Категорія - 187ч.1КК Доповідач Рудомьотова С. Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_1
Суддів – Борисенка І.П., Козака В.І.
З участю прокурора – Шваб Л.В.
Засудженого – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ріпкинського районного суду від 17 грудня 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканець с. Олешня, вул. Дружби, 71, Ріпкинського району Чернігівської обл., ІНФОРМАЦІЯ_4, не одружений, не працює, судимий:
- 03.03.1998 року Ріпкинським райсудом за ст. 142 ч.2, 140 ч.2, 3, 42 КК України 1960 року на 5 років позбавлення волі, звільнений 02.08.2001 року за ст. 6 ЗУ „Про амністію” від 05.07.2001 року умовно з іспитовим строком 2 роки;
- 20.10.2005 року Ріпкинським райсудом за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений 01.04.2008 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 9 днів, покарання не відбуте,
- засуджений за ст. 187 ч. 1 КК України на 4 /чотири/ роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України , до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком суду від 20.10.2005 року, і остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Ріпкинської ЦРЛ 114 грн. за лікування потерпілого,
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком суду визнано виновним і засуджено ОСОБА_2 за те, що він 08.04.2009 року приблизно о 01 год., у стані алкогольного сп’яніння, в приміщенні літньої кухні в домоволодінні № 71 по вул. Дружби у с. Олешня Ріпкинського району, приставивши ніж до шиї ОСОБА_3, вчинив на нього напад, та з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я в момент заподіяння, відкрито заволодів його шкіряними черевиками, вартістю 260 грн., заподіявши ОСОБА_3 матеріальну шкоду.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду внаслідок непричетності його до злочину, посилаючись на те, що суд не врахував показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в яких вони не підтверджують побиття потерпілого, а вказують на бійку, що відбулася між ними і потерпілим; не усунув протиріччя в їх показаннях щодо подій; не розслідувалися їх дії по заволодінню мопедом „Альфа” та грошима потерпілого, не встановлено його \Юрченка/ стан сп’яніння та місце злочину, безпідставно стягнуто кошти за лікування потерпілого, в той час як його побили ОСОБА_4 та ОСОБА_5; ножа не приставляв, черевики не відбирав.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав і уточнив апеляцію, в якій просив скасувати вирок суду з направленням справи на додаткове розслідування, заперечення на апеляцію та висновок прокурора про часткове задоволення апеляції засудженого, із зміною вироку суду, перевіривши матеріали справи в обсягу апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні ОСОБА_2 своєї вини у вчиненому не визнав, визнавальні показання на досудовому слідстві давав з метою пом’якшення відповідальності. Разом з тим не заперечував, що у ніч на 08 квітня 2009 року підчас спільного розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виникла бійка, але він потерпілого не бив, ножа до шиї не приставляв і майна не забирав. ОСОБА_4 бив в обличчя потерпілого, а ОСОБА_5 забрала в нього ключі від мопеда та 6 грн., а він /ОСОБА_2/ тільки відвів ОСОБА_3 до літньої кухні в господарство своєї тітки по вул. Дружби, 71 у с. Олешня, та залишив його спати. Ножа не мав, взуття потерпілого забрав собі ОСОБА_4.
Але виновність ОСОБА_2 у повному обсязі доведена зібраними та перевіреними у судовому засіданні доказами у їх сукупності, які послідовно та повно викладені у вироку.
З показань потерпілого ОСОБА_3 доводиться, що в ніч на 08.04.2009 року за місцем проживання ОСОБА_4, під час розпивання спиртних напоїв, підсудний вимагав у нього ключі від мопеда і бив в обличчя, а потім продовжував його бити разом з ОСОБА_4. В цей час ОСОБА_5 забрала у нього з кишені ключі, техпаспорт на мопед та гроші в сумі 6 грн. Відчуваючи погрозу своєму життю і здоров’ю, намагався втекти, але ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 наздогнали його, продовжили побиття, насильно відвели до сусіднього домоволодіння, де в літній кухні ОСОБА_2 притиснув до його шиї ножа, зняв та забрав черевики, та зачинив у приміщенні. З приміщення вибрався, вибивши вікно.
З показань свідка ОСОБА_5 доводиться, що на ґрунті розпиття спиртних напоїв між її співмешканцем ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла взаємна бійка, після чого вона забрала ОСОБА_4, але бачила, як ОСОБА_2 повів ОСОБА_3 в домоволодіння своєї тітки. Через деякий час звідти почула звук вибитої шибки, а з господарства вийшов побитий ОСОБА_3 без взуття. Наступного дня ОСОБА_3 з родичем ОСОБА_6 забрав з її місця проживання мопед та ключі, які були там на зберіганні.
Свідок ОСОБА_4 показав, що приймав участь у бійці, яка сталася між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, але речей потерпілого не забирав, бо був дуже п’яний.
З показань свідка ОСОБА_7 доводиться, що ввечері 07.04.2009 року його син ОСОБА_4 за місцем свого проживання розпивав спиртні напої разом із співмешканкою ОСОБА_5, а також із ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Вранці наступного дня бачив у літній кухні господарства ОСОБА_2 вибиту раму, засохлу кров на обличчі та одязі ОСОБА_2. В літній кухні знаходилися шкіряні чоловічі напівчеревики, які напередодні носив потерпілий.
З показань свідка ОСОБА_8 доводиться, що 08.04.2009 року вранці вона з ОСОБА_5 чули звук розбитого скла та бачили, як по вулиці, хитаючись, ішов молодий чоловік. Коли підійшли до літньої кухні ОСОБА_2, то на підлозі побачила шкіряні чоловічі напівчеревики та сліди крові.
З показань свідка ОСОБА_6 доводиться, що вранці 08.04.2009 року ОСОБА_3 прийшов до нього додому без скутера та без взуття, побитий. Через деякий час жителька с. Олешні ОСОБА_5 віддала йому транспортний засіб та ключі, які зберігалися за її місцем проживання. Вподальшому від ОСОБА_3 дізнався, що черевиками заволодів ОСОБА_2, погрожуючи ножем /а. с. 88 т. 1/.
Виновність ОСОБА_2 також доводиться іншими доказами по справі:
З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 07.10.2010 року доводиться, що ОСОБА_2 добровільно, докладно і послідовно розповів та показав, де і як в ніч на 08.04.2009 року він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розпивали спиртні напої, а потім яким чином та куди повів ОСОБА_3, та як та де заволодів його черевиками /а. с. 24-29 т.2/.
З показань потерпілого ОСОБА_3 на досудовому слідстві /а.с. 35 т.2/ доводиться, що між ним та ОСОБА_4 виникла бійка, після чого саме ОСОБА_2 завів його до літньої кухні, де з погрозою застосувати ножа, заволодів напівчеревиками, вартістю 260 грн., чорного кольору, виробництва ОСОБА_9, згідно довідки СПД „ОСОБА_9М.”
Проаналізувавши дані докази по справі, суд у вироку вказав, що дані, викладені у протоколі відтворення, узгоджуються з показаннями підсудного, допитаного на досудовому слідстві як обвинуваченого 08 та 11.10.2010 року /а.с.60 т. 2/ про те, що після спільного вживання спиртних напоїв та бійки, що виникла між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, саме він, із намаганням застосувати фізичну силу та ножа, в господарстві №71 по вул. Дружби у с. Олешня, заволодів шкіряними напівчеревиками потерпілого, а ніж вподальшому загубив /а. с. 34 т. 2/.
Місцевий суд з достатньою повнотою дослідив наявні докази по справі, критично оцінив показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стосовно побиття потерпілого, та заперечень щодо фактичних обставин справи підсудним ОСОБА_2, що відобразив у вироку, і зробив вірний висновок, що істотних розбіжностей в їх показаннях немає, і вони не ставлять під сумнів вчинення злочину саме підсудним ОСОБА_2 в частині нападу на потерпілого ОСОБА_3 з метою заволодіння його майном - черевиками, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для його життя чи здоров’я, - ножа.
Дії ОСОБА_2 судом вірно кваліфіковані за ст. 187 ч.1 КК України, бо він вчинив напад на потерпілого з метою заволодіння його майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу – ОСОБА_3
Разом з тим, кваліфікуючи дії ОСОБА_2 за ст. 187 ч. 1 КК України, місцевий суд зайво вказав, що ОСОБА_2 також вчинив напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, бо таке обвинувачення йому не було пред’явлено, і суд тим самим помилково збільшив об’єм обвинувачення, що підлягає виключенню з вироку.
З огляду на вищевказане, місцевий суд також зайво досліджував акт судово-медичної експертизи № 443 від 26.03.2010 року щодо наявності тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_3, пов’язавши це із обвинуваченням, яке не пред’являлося, бо у справі є матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст.ст. 186, 296, 146, 125 КК України /а.с.66, 70, 67, 61 т.2\.
З цих самих причин лікування потерпілого ОСОБА_3 в Ріпкинській ЦРЛ проводилося не у зв’язку з діями засудженого ОСОБА_2, тому і посилання суду на стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 у сумі 114 грн. з ОСОБА_2 підлягає виключенню з вироку.
В цій частині апеляція засудженого підлягає задоволенню.
Щодо посилання засудженого ОСОБА_2 про не встановлення місця, часу події, та не підтвердження знаходження його під час злочину у стані алкогольного сп’яніння, то це спростовується його показаннями на досудовому та судовому слідстві, показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, тощо.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2, суд керувався вимогами ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання – він негативно характеризується за місцем проживання та реєстрації, злочин вчинено тяжкий і під час невідбутого строку покарання за попереднім вироком, у стані алкогольного сп’яніння, а також те, що він довгий час переховувався від слідства.
Щодо посилання ОСОБА_2 на залишення поза дослідженням дій свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, то в матеріалах справи є постанова слідчого відносно них про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.ст. 296, 187 КК України від 12.10.2010 року за результатами проведеної перевірки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 356, 365-366, 377, 379 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Ріпкинського районного суду від 17 грудня 2010 року щодо нього змінити, виключивши з мотивувальної частини вироку посилання на вчинення ОСОБА_2 нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, та з резолютивної частини вироку посилання суду на стягнення з ОСОБА_2 на користь Ріпкинської ЦРЛ 114 грн. за лікування потерпілого ОСОБА_3
В іншій частині цей же вирок залишити без змін.
СУДДІ: