Судове рішення #46139440



Справа № 11-29/11 Головуючий у І інстанції Савченко

Категорія - 81 КК Доповідач Рудомьотова С. Г.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


06 січня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:


Головуючого-суддіОСОБА_1

Суддів – Козака В.І., Шахової О.Г.

З участю прокурора – Гапеєвої Н.В.


розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, на постанову Менського районного суду від 15 листопада 2010 року про відмову в задоволенні заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Менського районного суду від 15 листопада 2010 року засудженому ОСОБА_2, який відбуває покарання у Менській ВК-91 за вироком Баглійського райсуду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29.06.2010 року за ст. 121 ч. 1, 69 КК України на 3 роки позбавлення волі, відмовлено в задоволенні заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання згідно ст. 81 КК України.

На обґрунтування свого рішення місцевий суд вказав, що подача ОСОБА_2 заяви про умовно-дострокове звільнення від покарання за ст. 81 КК України не передбачена вимогами кримінально - процесуального та кримінально-виконавчого законодавства України: ст. 154 КВК України та ст. 407 КПК України передбачають певний порядок застосування та дострокового звільнення від відбування покарання, а саме : за спільним поданням органу, що відає відбуванням покарання /в даному випадку, адміністрацією Менської ВК-91/, та спостережної комісії при Менській райдержадміністрації, які до суду не надходили.

Місцевим судом також було встановлено, що ОСОБА_2 раніше аналогічну заяву з вимогою застосувати до нього ст. 81 КК України подавав до адміністрації Менської ВК-91, але відповідно до рішення по протоколу № 21 від 29.10.2010 року, йому в цьому було відмовлено за передчасністю.

В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати рішення місцевого суду внаслідок порушення ним вимог КПК при розгляді справи, невірного розгляду судом матеріалів з даного питання, де місцевий суд повинен був не відмовляти в задоволенні його заяви, а витребувати з адміністрації МВК-91 додаткові матеріали за його заявою про вирішення питання про застосування ст. 81 КК України, вивчити матеріали щодо позитивних характеристик його особи, та задовольнити заяву.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення рішення суду без змін, перевіривши матеріали справи в обсягу апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 засуджений вироком Баглійського райсуду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29.06.2010 року за ст. 121 ч.1, 69 КК України на 3 роки позбавлення волі;

На даний час ОСОБА_2 відбуває покарання у Менській ВК-91 Чернігівської області, строк обчислюється з 23.04.2008 року.

Місцевий суд цілком вірно вказав, що відповідно до ст. 81 КК України, ст. 407 КПК України, роз’яснень Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким”, законним приводом до розгляду справи про умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким є спільне подання органу, що відає виконанням покарання, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КВК України, адміністрація установи відбування покарань після відбуття засудженим установленої КК України частини строку покарання зобов’язана у місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, і якщо до такого засудженого прийнято рішення про можливість застосування до нього УДЗ, то установа виконання покарань надсилає подання до суду у порядку, встановленому КПК України.

В даному випадку згідно протоколу № 21 від 29.10.2010 року, питання щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_2 розглядалося адміністрацією Менської ВК-91, і у задоволенні йому було відмовлено, а тому цілком вірно місцевим судом відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні його заяви про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від покарання, бо ці питання вирішуються іншим порядком.

За даних обставин постанова суду є обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Керуючись ст. 356, 365-366, 377, 379 КПК України, колегія суддів, -


У Х В А Л И Л А:


Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду від 15 листопада 2010 року щодо нього - без змін.


СУДДІ:








Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація