Справа №2-277/2009 р.

                                                    ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

                                                           ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

Гусятинський районний суд Тернопільської області         

     03 квітня 2009   року

     в складі : головуючого суду             Лисюк І.О.     

     при секретарі                                     Федорів  О.П.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гусятин справу за  позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про  розірвання  шлюбу,-                         

               ВСТАНОВИВ:     

    ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що 26 жовтня 1991 року вони зареєстрували шлюб. Від цього шлюбу у них є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народженя, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. На даний час шлюб фактично розпався. Вже більше десяти років разом не проживають. Позивач проживає з іншою жінкою і надалі зберігати цей шлюб немає сенсу.  Спроб примирення не було.                                

    Позивач  у судовому засіданні  підтримав позов, відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що   відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.   

          Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

          Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26.10.1991  року, що стверджується свідоцтвом  про укладення шлюбу   серії ІІ-ИД № НОМЕР_1, виданого 26 жовтня 1991 року ОСОБА_5,   про що зроблено відповідний актовий запис за № НОМЕР_1.   

    Як вбачається із свідоцтв про народження (а.с. 8,9), у сторін по справі є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народженя, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.     

    Як вбачається із змісту пояснень позивача між ними сімейне життя не склалося. В кожного з них своє життя. Вже більше десяти років разом не проживають. Сімейні стосунки фактично припинені.                

 Відповідно до ст. 56 Сімейного кодексу України примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

    Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про те, що в даному випадку має місце припинення спільного життя подружжя. Позивач миритись не бажає.  

Подальше спільне проживання сторін стало неможливе і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.  

    Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають до задоволення і суд приходить до висновку про розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований  26 жовтня 1991 року ОСОБА_5,   про що зроблено відповідний актовий запис за № НОМЕР_1.                

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218, 224 ЦПК ,  ст. ст. 56, 110, 112  Сімейного кодексу України,-   

           ВИРІШИВ:  

    Позовну заяву  ОСОБА_1 про розірвання шлюбу  задовольнити.                 

    Розірвати шлюб, укладений між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований  26 жовтня 1991 року ОСОБА_5,   про що зроблено відповідний актовий запис за № НОМЕР_1.              

           При оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах ОСОБА_6 стягнути з   ОСОБА_1 17 (сімнадцять) грн. державного мита в користь держави, звільнивши від оплати  ОСОБА_2.                    

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Гусятинський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч4 ст. 295 ЦПК України.      

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.   

    Суддя: