Справа № 22-2137                                                   Головуючий у 1 інстанції:

2008 р.                                                                            Дубина Л.А.

Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2008 року                                                                                             м.  Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:    Бондара В.О.

Суддів:                                  Прокопенка О.Л.

Маловічко С. В. При секретарі:   Батарейній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Військова частина А1978

на рішення Ленінського районного суду м.  Запоріжжя від 18 березня 2008 року по справі за позовом Військового прокурора гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А1978 про стягнення невиплаченої грошової компенсації замість речового майна,  -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2008 року Військовий прокурор гарнізону в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А1978 про стягнення невиплаченої грошової компенсації замість речового майна.

В позові зазначав,  що ОСОБА_1 проходив військову службу у Запорізькому національному технічному університеті,  займаючи посаду начальника навчальної частини - заступника начальника кафедри військової підготовки Запорізького національного технічного університету,  при цьому на речовому забезпеченні знаходився у військовій частині А1978. 27.08.2005 року,  наказом начальника кафедри військової підготовки Запорізького національного технічного університету №108,  на підставі пункту 67,  підпункту «б» Положення про проходження військової служби особами офіцерського

складу,  прапорщиками Збройних Сил України,  тобто,  за станом здоров'я,  ОСОБА_1 було звільнено з військової служби до запасу,  у зв'язку з чим з 27.08.2005 року було виключено із списків особового складу цієї установи з усіх видів забезпечення. При звільненні у запас ОСОБА_1 не була виплачена грошова компенсація за речове майно за період до 11.03.2000 року,  в сумі 1 043, 86 грн.,  а також не було видано речове майно,  право на отримання якого він набув після 11.03.2000 року,  26 найменувань,  94 предмета,  на суму 3 152, 82 грн.

Просив суд визнати право ОСОБА_1 на отримання у військовій частині А 1978 грошової компенсації за речове майно за період до 11.03.2000 року в сумі 1 043, 86 грн.,  а також речового майна,  за період після 11.03.2000 року,  26 найменування,  94 предмета на загальну суму 3 152, 82 грн. Стягнути з військової частини А 1978 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за речове майно за період до 11.03.2000 року в сумі 1 043, 86 грн.,  а також речове майно,  за період після 11.03.2000 року,  26 найменування,  94 предмета на загальну суму 3 152, 82 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м.  Запоріжжя від 18 березня 2008 року позовні вимоги задоволені.

Визнано за ОСОБА_1 право на отримання у військовій частині А 1978 грошової компенсації замість речового майна,  за період до 11.03.2000 року в сумі 1 043, 36 грн.,  а також речове майно право на яке він набув після 11.03.2003 року в сумі 3 152, 82 грн.,  а всього на загальну суму 4 196, 68 грн.

Стягнуто з військової частини А 1978 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість речового майна в сумі 1 043, 36 грн.,  а також речове майно право на яке він набув після 11.03.2000 року в сумі 3 152, 82 грн.,  а всього на загальну суму 4 196, 68 грн..

Не погоджуючись з рішенням суду Військова частина А1978 подала апеляційну скаргу,  в якій посилаючись на порушення норм процесуального права,  просить рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення,  яким залишити позовні вимоги без розгляду.

Вислухавши доповідача,  дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.1  ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції,  апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до  ст.  308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог  ст.  303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається,  що суд правильно встановив правовідносини,  які склалися між учасниками справи,  дав їм належну правову оцінку,  а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми

матеріального та процесуального права та прийняв рішення,  яким спір знайшов своє належне вирішення.

Суд правильно оцінив надані позивачем докази в тій частині,  що позивач був звільнений на підставі пункту 67 підпункту „б" „положення про проходження військової служби особами офіцерського складу,  прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України,  за станом здоров'я.

При звільнені зі служби з ним не був проведений повний розрахунок по виплаті компенсації замість речового майна,  що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно  ст. . 36-1 Закону „Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах,  форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь - якій стадії судочинства в порядку,  передбаченому процесуальним законом.  Як підставу свого звернення до суду прокурор вказав скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 у зв'язку з його хворобою і необхідністю лікування.

Тому колегія суддів вважає,  що посилання апелянта на те,  що прокурор не мав права звертатись до суду в інтересах ОСОБА_1 безпідставне.

Апелянт вважає,  що справа не мала розглядатись в порядку ЦПК,  а мала бути розглянута в порядку КАС.  Але в компетенцію адміністративних судів,  яка передбачена  ст. . 17 КАС України,  не входить стягнення заробітної плати та компенсації.

Таким чином,  судова колегія вважає,  що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,  які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись  ст.  ст.  304,  п.1  ст.  307,  308,  313,  п.1  ст.  314,  315,  317   ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Військова частина А1978 выдхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.  Запоріжжя від 18 березня 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.