Справа №1-175/09 26.01.2010 26.01.2010 26.01.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-68/10р. Головуючий 1 інстанції

Категорія: ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_1

Доповідач апеляційного суду

ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого Ржепецького О.П.

Суддів Пісного І.М., Олещук Т.Л.

за участю прокурора Омеляна В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Братського районного суду Миколаївської області від 04 грудня 2009року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2,

судимий 17 грудня 2008року Братським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.162 КК України на 2 роки обмеження волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71, ст. 72, ч. 3 ст. 78 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Братського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2008 року із розрахунку 1 дню позбавлення волі відповідають 2 дні обмеження волі і остаточно призначено покарання строком 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь сільськогосподарського ТОВ «ім. Мічуріна» 787грн. 50 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що 31 липня 2009р. о 09год. він, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, попередньо взявши з дому молоток та два поліетиленові мішки, на велосипеді прибув до огородженої території консервного заводу СТОВ ім. Мічуріна, за адресою: Миколаївська область, Братський район, с. Трудолюбівка, вул. Заводська, 1, де через отвір в огорожі проник на територію консервного заводу, а потім, відкривши двері, проник всередину приміщення виробничого цеху, звідки таємно, із корисних спонукань, викрав 7 чавунних каналізаційних решіток вартістю 112грн. 50 коп. за 1 чавунну решітку, а всього на загальну суму 787грн. 50 коп., які належать СТОВ ім. Мічуріна. З місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

В апеляції засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить пом’якшити призначене йому покарання, посилаючись на щире каяття, пом’якшуючі обставини, а саме: хворобу батька, відсутність роботи у матері, наявність малолітньої сестри. Зазначає, що був позбавлений допомоги адвоката під час розгляду справи в суді.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який вважав, що вирок повинен бути залишеним без зміни, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оцінивши досліджені докази, суд правильно встановив фактичні обставини вчинення злочину засудженим та вірно кваліфікував його дії за ч.3 ст. 185 КК України, що апелянт не оспорює.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступень тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Суд врахував, як пом’якшуючу покарання обставину, щире каяття засудженого у вчиненому.

Але засуджений вчинив тяжкий злочин в період іспитового строку. Як особа, за місцем проживання характеризується негативно, не працює.

Враховуючи у сукупності вищевикладені обставини, суд 1 інстанції правильно зробив висновок про можливість виправлення засудженого в місцях позбавлення волі та призначив йому покарання в мінімальних межах, передбачених санкцією ч.3 ст. 185 КК України. На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Братського районного суду від 17.12.2008р. із застосуванням правил складання покарань, встановлених ст. 72 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на досудовому слідстві відмовився від послуг адвоката ( а.с. 42), з такою ж заявою він звернувся до суду при врученні йому копії обвинувального висновку (а.с.87), а також підтримав свою позицію в судовому засіданні (а.с.89), що спростовує доводи апеляції щодо порушення його права на захист.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції засудженого.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Вирок Братського районного суду Миколаївської області від 04 грудня 2009року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення.

Головуючий

Судді