У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 8 лютого 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Миколаївської області на вирок Центрального районного  суду м. Миколаєва від 25 серпня 2005 року, яким

                                                         ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від покарання з іспитовим строком 2 роки та на нього покладено певні обов'язки на підставі ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не оскаржено.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 30.06.2005 він, знаходячись на перехресті пр. Леніна та вул. Радянській в м. Миколаєві відкрито заволодів належним ОСОБА_2 мобільним телефоном Sumsung С-500 в комплекті з чіп-картою, вартістю 1762 грн..

В той же день ОСОБА_1, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 відкрито заволодів належним ОСОБА_3 мобільним телефоном Sumsung С-100 в комплекті з чіп-картою, вартістю 920 грн..

У касаційному поданні порушується питання про скасування   вироку та направлення  справи на новий судовий розгляд у зв'язку з м'якістю призначеного покарання, На думку автора подання, суд незаконно визнав пом'якшуючою обставиною - відшкодування засудженим шкоди, заподіяної ним потерпілим, хоча викрадені мобільні  телефони були виявлені та вилучені працівниками міліції під час особистого обшуку ОСОБА_1.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи  касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд визнав доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині, яка грунтується на допустимих і достатніх доказах, котрі ретельно досліджені у судовому засіданні і такі висновки суду не оспорюються у поданні.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України також не оспорюється у поданні.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд в достатній мірі врахував як пом'якшуючі, так і обтяжуючі обставини, а саме, як обставини, що пом'якшують покарання: щиросердне розкаяння винного, визнання ним своєї вини, позитивні характеристики з місця проживання та навчання, що потерпілі не вимагали у судовому засіданні суворого покарання винуватому,  раніше він не притягувався до кримінальної відповідальності, а тому суд дійшов правильного висновку про можливість застосування ст. 75 КК України.

Переконливих доводів про необхідність призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання у поданні не наведено.

За таких обставин суд обгрунтованно призначив покарання ОСОБА_1 з іспитовим строком, застосувавши ст. 75 КК України.

          Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

            касаційне подання заступника прокурора Миколаївської області залишити без задоволення.

Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Судді:

        В.Г. Жук                            В.В. Заголдний                         А.І. Редька