У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Жука В.Г., |
|
суддів прокурора |
Пивовара В.Ф. і Редьки А.І., Саленка І.В. |
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 січня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Жовтневого районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
такого, що не має судимості
в силу ст. 89 КК України,
засуджено:
за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік 8 місяців та 8 днів позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 306 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
такої, що не має судимості
в силу ст. 89 КК України,
померлу 15 липня 2005 року,
за ч. 3 ст. 307 КК України виправдано за відсутністю в її діях складу злочину.
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
такого, що не має судимості
в силу ст. 89 КК України,
засуджено за ч. 1 ст. 309 КK України на 1 рік 8 місяців та 8 днів позбавлення волі.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_4,
такого, що не має судимості
в силу ст. 89 КК України,
засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік 7 місяців та 21 день позбавлення волі.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_5,
такого, що не має судимості
в силу ст. 89 КК України,
засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік 8 місяців та 8 днів позбавлення волі.
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше
неодноразово судиму, останній раз,
13.05.2004 року за ст. 309 ч. 2 КК України
на 2 роки позбавлення волі,
засуджено за ч. 2 ст. 309 KK України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, частково приєднане покарання, призначене за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 13 травня 2004 року та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі.
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше
судимого 16.04.2004 року за ч. 1 ст. 309 КК України на
1 рік обмеження волі, зі звільненням
від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України,
засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю даного вироку та вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2004 року, остаточно призначено ОСОБА_7 2 роки 1 місяць позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 12 квітня 2005 року вирок змінено. Виправдано ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 306 КК України та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 307 КК України за недоведеністю їх участі у вчиненні злочинів. З вступної частини виключено попередні судимості у ОСОБА_6 від 20.09.1985 року за ст. 17 і ч. 1 ст. 140 КК України та у ОСОБА_7 від 9.02.1996 року за ч. 1 ст. 229-6 КК України і від 5.05.2000 року за ч. 1 ст. 229-6 КК України із застосуванням ст. 46-1 КК України, як такі, що погашені давністю. В решті вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_2 виправдана у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України за відсутністю складу злочину в її діях, а ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винними у вчиненні злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів у м. Полтаві за наступних обставин.
1. ІНФОРМАЦІЯ_8 в кв. АДРЕСА_1, при проведенні обшуку працівниками міліції було вилучено медичний шприц, в якому містився особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в кількості 2,5 мл., що в сухому залишку становить 0,0092 гр., аналогічний шприц з 6 мл. такого ж наркотичного засобу, що в сухому залишку становить 0,52 гр., а також флакон в якому містилося 2.5 мл. опію ацетильованого, що в сухому залишку становить 0,22 гр., які ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
2. ІНФОРМАЦІЯ_8 засуджений ОСОБА_5 у невстановленому місці та у невстановленої особи, без мети збуту, незаконно придбав два медичних шприца, в яких містився особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, один з яких, де містилося 2,8 мл. цієї речовини або 0,24 гр. в сухому залишку, був вилучений працівниками міліції, біля будинку АДРЕСА_1, а другий, в якому містилося 10 мл. опію ацетильованого, що в сухому залишку становить 0,88 гр., в третьому під'їзді цього ж будинку 17 лютого 2004 року.
3. ІНФОРМАЦІЯ_8 засуджена ОСОБА_6 у невстановленому місці та у невстановленої особи, без мети збуту, повторно, незаконно придбала медичний шприц, в якому містився особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в кількості 2,8 мл., що в сухому залишку становить 0,24 гр., який того ж дня був вилучений працівниками міліції біля будинку АДРЕСА_1.
4. ІНФОРМАЦІЯ_8 засуджений ОСОБА_3 у невстановленому місці та у невстановленої особи, незаконно придбав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в кількості 2,2 мл., що в сухому залишку становить 0,164 гр., який містився в медичному шприці та був вилучений працівниками міліції біля будинку АДРЕСА_2.
5. 1.03.2004 року при проведенні обшуку в кв. АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_4, працівниками міліції було вилучено медичний шприц, в якому містився особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в кількості 2 мл., що в сухому залишку становить 0,12 гр., флакон з аналогічним наркотичним засобом в кількості 10 мл., що в сухому залишку становить 0,66 гр., флакон з тим же наркотичним засобом в кількості 45 мл., що в сухому залишку становить 3,6 гр., а всього такого наркотичного засобу в кількості 4, 38 гр., який засуджений незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
6. З.03.2004 року при проведенні огляду приміщення гаражу, розташованого в АДРЕСА_4, працівниками міліції було вилучено медичний шприц з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим в кількості 6 мл., що в сухому залишку становить 0,48 гр., який засуджений ОСОБА_4 незаконно придбав у невстановленому місці та у невстановленої особи, а також незаконно зберігав без мети збуту до вилучення правоохоронними органами.
7. 18.03.2004 року при проведенні обшуку в квартирі АДРЕСА_5, в якій проживав ОСОБА_7, працівниками міліції було вилучено медичний шприц з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим в кількості 2 мл., що в сухому залишку становить 0,18 гр., який він незаконно придбав у невстановленому місці та у невстановленої особи та незаконно зберігав до вилучення правоохоронними органами.
8. 23.11.2004 року засуджений ОСОБА_7 на зупинці громадського транспорту "Мотель", розташованій по вул. Грушевського в м. Полтаві, у невстановленої особи незаконно, без мети збуту, придбав наркотичний засіб макову соломку в кількості 5 стаканів або 250 грамів, який переніс за місцем проживання в квартиру АДРЕСА_5, де для власного вживання намагався виготовити особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, однак був затриманий працівниками міліції та одночасно вилучено 72 гр. сухої макової соломки, яку також незаконно зберігав без мети збуту.
9. Суд визнав недоведеним обвинувачення в тому, що вже померла ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 незаконно, з метою збуту, зберігала за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в кількості 1 мл., що в сухому залишку становить 0,088 гр., який збула ОСОБА_8 за 12 грн, а також незаконно, з тією ж метою, зберігала той же наркотичний засіб в кількості 2,5 мл., що в сухому залишку становить 0,092 гр., в кількості 6 мл., що в сухому залишку становить 0,52 гр. та в кількості 2,5 мл., що в сухому залишку становить 0,22 гр. до вилучення їх працівниками міліції, а тому виправдав за відсутністю в її діях складу за п. 1 ст. 6 КПК України злочину, передбаченого ст. 307 ч. 3 КК України.
Одночасно суд визнав не доведеним, що померла ОСОБА_2 та перелічені засуджені, за виключенням ОСОБА_7, за попередньою змовою між собою в серпні 2000 року створили організовану злочинну групу, а ОСОБА_1 був її організатором, діяльність, якої була направлена на протиправне придбання, перевозку, виготовлення, зберігання з метою збуту і збут наркотичних засобів.
У касаційному поданні порушується питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю висновків фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. У поданні зазначається, що суд у вироку не навів достатніх мотивів чому не взяв до уваги досліджені у судовому засіданні докази та належним чином не проаналізував їх, які, на думку автора подання, підтверджують винність засуджених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Крім того, у поданні зазначається, що суд апеляційної інстанції неналежним чином розгянув апеляцію прокурора та не дав відповіді на всі доводи апеляції прокурора.
У запереченнях на касаційне подання засуджений ОСОБА_4 просить залишити без задоволення касаційне подання та вирок суду скасувати і провадження по справі закрити, оскільки злочин він не вчиняв.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання у повному обсязі та просив скасувати вирок щодо засудження ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 309 КК України та кваліфікувати їх дії за ч. 3 ст. 307 КК України, щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 309 КК України та кваліфікувати її дії за ч. 2 ст. 307 КК України, скасувати виправдувальний вирок щодо ОСОБА_2 і кваліфікувати її дії за ч. 2 ст. 307 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкостті злочину та особі засудженого.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор подав апеляцію, в якій просив скасувати вирок суду через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особам засуджених та постановити новий вирок, за яким засудити ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України на 10 років позбавленння волі з конфіскацією майна; ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 307 КК України, однак у зв'язку з її смертю закрити кримінальну справу щодо неї на підставі п. 8 ст. КПК України; ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за ч. 3 ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна та на підставі ст. 71 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна та навів відповідні докази, які стверджують посилання прокурора.
Апеляційний суд частково задовольнив апеляцію прокурора.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги кримінально-процесуального закону, яке виразилося у тому, що не всі доводи апеляції прокурора належно не були перевірені, досліджені та оцінені.
У вироку суд першої інстанції вказав, що дана на досудовому слідстві кваліфікація дій ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7а за ч. 3 ст. 307 КК України неправильна і їх дії перекваліфікував за ч. 2 ст. 309 КК України.
Однак при цьому, судом не дана оцінка показанням свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_5 та іншим доказам.
Мотиви, чому суд лишив поза увагою докази, які були досліджені у судовому засіданні, суд першої інстанції при постановленні вироку не навів, належним чином їх не проаналізував. Вказане є порушунням вимог ст. 334 КПК України.
ОСОБА_2 органами досудового слідства було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Згідно зібраних у ході досудового слідства доказів, які було досліджено судом та перевірено під час судового слідства, вбачається, що ОСОБА_2 приймала активну роль у злочинній діяльності вищевказаної організованої злочинної групи.
Проте суд першої інстанції також не навів мотивів, чому не взяв до уваги докази, досліджені у судовому засіданні.
Апеляційна інстанція, що переглядала вказаний вирок, не звернула уваги на те, що суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку не вказав, чому він бере до уваги одні докази і фактично ігнорує інші.
Крім того, суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку зазначив, що ОСОБА_7 підлягає виправданню за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України за відсутністю в його діях складу вказаних злочинів. Проте, у резолютивній части вироку, в порушення вимог кримінально-процесуального закону суд вказав, що ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України і не зазнечено судом, що його виправдано за вищевказаними статтями.
Апеляційний суд не звернув уваги і на ці помилки суду першої інстанції.
Оскільки суд апеляційної інстанції не дав вичерпної відповіді на всі довододи апеляції прокурора, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, в ході якого слід дати мотивовану відповідь на всі доводи апеляції прокурора.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання , який брав участь у розгляді справи, задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 12 квітня 2005 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.
Судді:
В.Г. Жук В.Ф. Пивовар А.І. Редька