Справа № 2-53-07
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2007 року Красилівський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Вознюка Р.В.
при секретарі Басистій Т.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,
встановив:
В листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2198 грн. 26 коп. та моральної шкоди в сумі 1500 грн., посилаючись на те, що 21 липня 2006 року вона побачила, що біля теляті, яке належить їй, і яке було прив’язане на березі, знаходиться чужа корова. Вона підійшла, щоб забрати теля і перевести його в інше місце. Коли забирала теля, корова вдарила її рогами, після чого вона впала, а корова почала наносити їй удари копитами. Внаслідок побиття вона тримала перелом лівої ключиці, численні садна, гематоми по всьому тілу. На лікування та транспортні послуги для доставки в лікарню вона витратила 203 грн. 26 коп.. В даний час вона потребує реабілітуючого лікування в санаторії. Середня вартість путівки на санаторно-курортне лікування становить 1995 грн..
Корова належить відповідачці. Через безвідповідальне відношення відповідачки щодо утримання корови призвело до того, що вона зазнала фізичних та моральних страждань. Моральну шкоду оцінює в 1500 грн..
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали.
Представник відповідача позов не визнав. Не заперечує, що 21 липня 2006 року корова, яка належить відповідачу, заподіяла ушкодження позивачу. Відшкодовувати завдану позивачу шкоду відмовляється, посилаючись на те, що остання отримала ушкодження з власної вини, можливо вона вдарила корову, яка нанесла їй удари у відповідь.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом об’єктивно встановлено, що ОСОБА_4 є власником корови, яка нанесла позивачу 21 липня 2006 року удари, чим заподіяла тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої ключиці в середній треті зі зміщенням уламків, і відносяться до категорії середньої степені важкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я; ушкодження у вигляді крововиливів по передній поверхні правого плеча в середній треті, по зовнішньо-боковій поверхні лівого плеча в середній треті, по внутрішній поверхні правої гомілки в середній треті, по задній поверхні правого стегна в середній треті, по внутрішній поверхні лівого колінного суглобу, забою, крововиливу правого гомілково-ступеневого суглобу саден по зовнішній поверхні правого гомілково-ступневого і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
В наслідок утриманих ушкоджень позивач понесла витрати на лікуванні та транспортування у сумі 203 грн. 26 коп.. Відповідач сплатила позивачу в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, кошти в сумі 350 грн..
Вказані обставини сторонами не оспарюються.
У відповідності до ст.1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В силу ст.1167 ч.1 даного Кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ст.1187 ч.ч.1, 5 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів, та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Особа яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Представник відповідача, в судовому засіданні не довів, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілої.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вищевказана пригода, яка призвела до спричинення позивачу ушкодження здоров’я, сталася з вини ОСОБА_4.
Позивач та її представник в судовому засіданні не довели, що у зв’язку із ушкодженням здоров’я, позивач потребує санаторно-курортного лікування, вартість якого становить 1995 грн., а тому вказана сума не підлягає стягненню з відповідача.
Суд також вважає, що ОСОБА_1 із-за спричинення їй тілесних ушкоджень, перенесла фізичний біль, нервовий стрес і моральні страждання, що призвело до втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, а тому на її користь з ОСОБА_4 слід стягнути моральну шкоду в сумі 1500 грн..
Приймаючи до уваги, що відповідач відшкодувала позивачу завдану майнову шкоду в сумі 203 грн. 26 коп., з урахуванням коштів, які позивач додатково отримала від відповідача, в розмірі 146 грн. 74 коп. (350-203,26), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди в сумі 1353 грн. 26 коп. (1500-146,74).
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, ст.ст.22, 23, 1166 ч.1, 1167 ч.1, 1187 ч.ч.1, 5 ЦК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 1353 (одна тисяча триста п’ятдесят три) гривні 26 копійок.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд шляхом подання в 10-ти денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя