Справа №2-210/2007р.

РІШЕННЯ

Іменем   України

ЗО січня 2007р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого                           судді        Мельника О.О.

при секретарі                                             Лесик І.Ю.

представників сторін                                  ОСОБА_7, ОСОБА_8.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в АДРЕСА_1 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, і в судовому засіданні він та його представник підтримали письмовий текст позовної заяви з усними доповненнями про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року, близько 11 год.00хв., в АДРЕСА_1, відповідач, керуючи автомобілем ФОРД-Транзіт д/н ІНФОРМАЦІЯ_2, не дотримавшись безпечних швидкості та дистанції, здійснив наїзд на задню ліву частину автомобіля «ВАЗ 2102», д/н ІНФОРМАЦІЯ_3 під його(позивача)керуванням, що належить останньому на праві приватної власності, і який зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, тим самим допустивши зіткнення даних транспортних засобів.

Внаслідок винних дій відповідача автомобіль позивача отримав механічні пошкодження в вигляді деформації заднього лівого крила, задніх лівих дверей, бампера, задньої кришки багажника та пошкодження лівого заднього фонаря, на відновлення яких, останній витратив 1955грн.80 коп., які він просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Також він вважає, що внаслідок винних дій відповідача йому була заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 5000 грн., і яка полягає у порушенні звичних життєвих зв'язків, викликаних позбавленням його можливості використовувати автомобіль за призначенням, та необхідності їх відновлення, душевних хвилювань за життя пасажира його автомобіля, нервовому напруженні, пов'язаному з самим фактом пошкодження автомобіля, а також в з"язку з необхідністю тривалий період витрачати час на відновлення порушеного права.

Працівників ДАІ не викликали на прохання відповідача, який повідомив, що поспішає, пошкодження незначні та пообіцяв відремонтувати автомобіль і дав йому 50грн.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що ДТП сталась не в тому місці, на яке посилається позивач, і не перед пішохідним переходом, а перед розривом суцільної лінії розмітки, перед поворотом ліворуч. Причиною ДТП стало те, що перед автомобілем позивача раптово вибігла на дорогу жінка з дитиною, внаслідок, чого позивач вимушений був різко гальмувати та прийняти вліво. Тому, він(відповідач) також почав різко гальмувати та вжив заходи для об'їзду автомобіля позивача зліва, але уникнути зіткнення не зміг, т.я. позивач також прийняв вліво, вслід чого сталось зіткнення. Оскільки пошкодження були незначні, вони з позивачем домовились не викликати працівників міліції та він пообіцяв відремонтувати пошкодження про що зазначив в розписці. Інших пошкоджень не було, тому з переліком пошкоджень та вартістю ремонту, зазначених в акті робіт, не згоден. Інших підстав не погоджуватись з вартістю ремонту, в нього немає. За заподіянні збитки він з позивачем розрахувався, надавши останньому 150грн. та задній фонар.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши і оцінивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року, близько 11 год.00хв., в АДРЕСА_1, на ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідач, керуючи автомобілем ФОРД-Транзіт д/н ІНФОРМАЦІЯ_2, в порушення п.п.13.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, не обрав безпечної швидкості руху, при виникненні перешкоди для руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху

2 об'їзду перешкоди та не дотримався безпечної дистанції вслід чого допустив зіткнення з задньою лівою частиною автомобіля «ВАЗ 2102», д/н ІНФОРМАЦІЯ_3 під керуванням позивача, що належить останньому на праві приватної власності, і який зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом. Тим самим автомобіль позивача отримав механічні пошкодження в вигляді деформації задніх лівих крила та двері та пошкодження заднього фонаря і кришки багажника.

Вслід вищезазначених винних дій відповідача, позивачу було завдано матеріальної шкоди, яка полягає у витратах, понесених, останнім на відновлення, вказаних механічних пошкоджень транспортного засобу в розмірі 1955 грн. 80 коп.

Крім того, внаслідок винних дій відповідача, позивачу була заподіяна моральна шкода, яка виразилась у нервовому напруженні, пов'язаному з самим фактом пошкодження автомобіля, а також в зв'язку з необхідністю тривалий період, близько трьох років, витрачати час на відновлення порушеного права, пов'язаного з відмовою відповідача добровільно відшкодувати збитки та необхідністю звернення до органів ДАІ, суду та ін., і яку суд оцінює в 500 грн., оскільки інші обставини позивачем не доведені.

Вищенаведене підтверджується даними копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, за якою встановлено вищевказані обставини(а.с.10), даними копії договору на виконання робіт, акту прийоми виконаних даних робіт та довідки про сплату позивачем вартості даних робіт по відновленню вищевказаних пошкоджень(а.с.14,15), даними копії розписки відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_1р., за якою останній зобов'язався відновити задній фонарь та відремонтувати крило та задні двері(а.с.13), даними копії реєстраційної картки та свідоцтва про реєстрацію(а.с.7,8), даними оглянутого в судовому засіданні, відмовного матеріала НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_5, в якому знаходяться вищевказані постанова про відмову в порушенні кримінальної справи та розписка відповідача, заява та пояснення позивача від ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7., аналогічні його показам в судовому засіданні, протокол огляду місця ДТП, схема до нього, рапорт працівника ДАІ від ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що відповідач для опитування щодо обставин ДТП не прибув, та повідомлення, якими сторонам повідомлено про відмову в порушенні кримінальної справи, показами свідків.

Так, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що проводив перевірку по заяві позивача. Викликав для опитування. сторони, але відповідач не з'явився і про причини не повідомив. Виїхали на місце, зі слів заявника, ДТП, де склали протокол, схему. Позивач розказав про обставини ДТП. Автомобіль позивача мав технічні пошкодження в вигляді деформації кришки багажника, крила, заднього бампера та був відсутній один задній фонар. Довідка про пошкодження не видавалась.

Свідок ОСОБА_4. в судовому засіданні показав, що бортував колеса на станції шиномонтажу, коли почув звук гальмів та розбитого скла. Подивившись, побачив, як на своїй полосі руху в сторону м.Київа метрів за 100, стояли під кутом вліво автомобіль „Жигулі" а позаду зліва на відстані біля 0,5 м, автомобіль „Форд". Бачив, що побігла жінку з дитиною в вулицю. В одному з водіїв впізнав наглядно знайомого відповідача. В подальшому дані автомобілі розвернулись і поїхали в зворотному напрямку. На слідуючий день бачив в автомобілі відповідача заклеєну праву фару.

Свідок ОСОБА_5. в судовому засіданні показав, що восени ІНФОРМАЦІЯ_8. до нього додому під'їхали сторони на автомобілях „Форд" та „ВАЗ-2102". Відповідача до цього знав. Останній попросив відремонтувати автомобіль „ВАЗ", в який він вдарив своїм автомобілем. Пошкодження були в тому, що ліве заднє крило пішло вперед „гармошкою" та був розбитий задній фонар. Інших пошкоджень не бачив. Відповідач віддав 150грн. за крило.

Свідок ОСОБА_6. в судовому засіданні показав, що близько 3-х років назад бачив біля свого двору автомобілі, в т.ч. позивача. В даному автомобілі було пошкоджено заднє крило, фонар, бампер, двері, а між дверми та стійкою не було зазору.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт дорожньо-транспортної пригоди(ДТП) за участю сторін, що призвела до пошкодження автомобіля позивача. При цьому, суд критично, як такі, що направлені з метою уникнути відповідальності, оцінює покази відповідача про те, що пригода сталась не в тому місці і не за тих обставин, на які

з 

вказує позивач, оскільки, як встановлено всіма вищенаведеними доказами по справі, вбачається з обставин ДТП, і що підтверджують самі сторони, відповідач не вибрав ту безпечну швидкість, ту безпечну дистанцію, а також не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки, які б давали можливість уникнути зіткнення з автомобілем позивача. А об'їзд перешкоди в вигляді автомобіля позивача, який застосував відповідач, виявився небезпечним для останнього, і тому не міг бути в тій обстановці застосований. Крім того, не підтверджено жодним з належних доказів факт виникнення перешкоди в вигляді жінки з дитиною та факт зміни позивачем напрямку руху автомобіля вліво. А покази свідка ОСОБА_4. щодо взаєморозташування автомобілів на проїжджій частині та жінки з дитиною не є тими належними доказами, що підтверджують дані факти, оскільки останній особисто не бачив обставин зіткнення, дані покази беззаперечно не підтверджують дані факти, і в той же час свідок навпаки підтвердив факт зіткнення автомобіля відповідача з задньою частиною автомобіля позивача, що в сукупності з іншими вищенаведеними доказами підтверджує покази позивача з приводу обставин ДТП. Також, в суду немає підстав сумніватись в показах позивача щодо місця ДТП, в т.ч. біля пішохідного переходу, які підтверджені об'єктивними доказами, зокрема даними протоколу огляду місця події, схеми до нього та постанови про відмову в порушені кримінальної справи, які не визнані недійсними і відповідач скарг щодо неправдивості, зазначених в даних документах, відомостей, в відповідні органи не подавав та не оспорював на протязі 3-х років та не бажав приймати участь ще в 2004р., в складані схеми ДТП.

Тому, в суду немає підстав сумніватись в правдивості та об'єктивності даних письмових доказів.

А покази того ж свідка ОСОБА_4. не є тими належними доказами, які можуть, в відсутність інших доказів, встановлювати місце ДТП та спростовуються вищенаведеними, письмовими доказами по справі, яким суд дав оцінку вище.

Також, сукупністю вищенаведених доказів по справі підтверджено характер пошкоджень автомобіля позивача, які зазначені в акті приймання виконаних робіт. Це підтверджує сам відповідач в своїй розписці, де визнано факт пошкодження крила, двері та фонаря, і де не зазначено лише про пошкодження кришки багажника. На даний факт вказує свідок ОСОБА_3, який є незацікавленою в певному вирішенні справи по суті, особою, та особою, яка станом на червень 2004р. була спеціалістом щодо встановлення характеру пошкоджень.

Тому, суд вважає, що сукупністю показів свідків та даними акту встановлено та доведено факт спричинення вищевказаних пошкоджень.

Покази ж відповідача, що дані пошкодження могли бути спричинені пізніше, оскільки, згідно даних технічного огляду автомобіля позивача за 2004р., проведеним працівниками ДАІ, автомобіль виявився справним, також безпідставні, оскільки наявні вищевказані пошкодження кузова автомобіля не вказують на те, що автомобіль не був укомплектований, або не мав задовільного зовнішнього вигляду чи не відповідав будь-яким іншим нормам та стандартам, як передбачено п. 12 „Правил проведення державного технічного огляду автомобілів...", затверджених ПКМ України №141 від 26.02.1993р. і відповідач не довів належними та допустимими доказами, що при наявності даних пошкоджень, автомобіль позивача не міг бути визнаний справним, а також не довів те, що за час, що пройшов, починаючи з листопада ІНФОРМАЦІЯ_8. до ремонту автомобіля позивача, останньому ідентичні пошкодження заподіяла інша особа.

Крім того, в суду немає підстав сумніватись в правдивості вартості ремонту автомобіля, зазначеної в акті прийомки робіт, оскільки будь-яких заперечень, або інших доказів, які б спростовували дану вартість, сторони не надали, а єдиним запереченням відповідача було заперечення щодо обсягу робіт, що не є запереченням проти обрахування вартості. Розмір ж матеріальних збитків визначений спеціалізованим підприємством, яке беспосередньо займається відновлювальним ремонтом автомобілів, і відповідач не надав доказів, як б спростовували даний розмір, або вказували на його необ'єктивність.

4 Також, в суду немає підстав вважати доведеним факт часткового відшкодування, відповідачем, шкоди, оскільки належні та допустимі докази на підтвердження даного факту не надано, і самі сторони не дійшли згоди щодо цього.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 1187 шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, що, в т.ч., є діяльністю, пов'язаною з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Тому, враховуючи, що позивач, як винна особа, і як володілець транспортного засобу, що є джерелом підвищеної небезпеки, повинен відшкодовувати завдану ним матеріальну та моральну шкоду, з нього на користь позивача слід стягнути 1955 грн. 80 коп. матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.1166, 1167,1187 ЦК України, ст.ст.10,11,57,62-64,212-215 ЦПК

України, суд,

ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1955 грн. 80 коп. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди, та 51грн. 50 коп. судових витрат, а всього стягнути 2514 грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Київської області через Бориспільський міськрайсуд, на протязі 10 днів, шляхом подачи заяви про апеляційне оскарження, з подальшим поданням, на протязі 20 днів, з дня подачй заяви, апеляційної скарги.