Справа № 2-92/07

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

6 квітня 2007 року                                                 Красилівський районний суд

                                                                                 Хмельницької області в складі:

                                                                                 головуючого - судді     Вознюка Р.В.

                                                                                 при секретарі                Басистій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною, визнання права власності,

в с т а н о в и в:

В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсною угоди купівлі-продажу 1/2 частини будинковолодіння № 11 по вул.Польовій в с.Западинці, яке складається з коридору, двох кухонь, жилої кімнати, надвірних будівель: веранди і хліва та 0,15га присадибної земельної ділянки, укладеної між позивачем та відповідачем, а також визнання за нею права власності на вказане майно та земельну ділянку. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 23 квітня 2003 року Красилівським районним судом було проведено розподіл присадибної земельної ділянки та житлового будинку № 11 по вул.Польовій в с.Западинці, між нею та ОСОБА_3 в рівних частках – по 1/2 частині кожному. Однак, після розподілу будинковолодіння, вона продовжувала проживати в будинку і користуватись будинковолодінням повністю. 4 липня 2003 року ОСОБА_3 помер. Право власності на спадкове майно після його смерті оформила дочка померлого - ОСОБА_2. 12 травня 2004 року ОСОБА_2 запропонувала їй укласти договір купівлі-продажу частини присадибної ділянки площею 0,15га і 1/2 частини будинковолодіння за 2000 гривень. Вона погодилась і передала відповідачу в приміщенні Западинецької сільської ради 2000 гривень за належні відповідачу 1/2 частини будинковолодіння та присадибної ділянки площею 0,15га., що підтверджується розпискою наданою ОСОБА_2. Отримавши кошти, ОСОБА_2 пообіцяла протягом двох місяців оформити в нотаріальній конторі договір купівлі-продажу по даній угоді.

Відповідач, отримавши кошти за свою частину будинковолодіння і присадибної земельної ділянки, стала уникати її, зволікати з оформленням договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі, у зв’язку з чим позивач просить позов задовольнити.

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач позов не визнала. В судовому засіданні відповідач визнала, що дійсно 12 травня 2004 року отримала від позивача в приміщенні Западинецької сільської ради 2000 гривень, однак пояснила, що дана сума коштів була авансовим платежем за належну їй 1/2 частини будинку №11 по вул.Польовій в с.Западинці Красилівського району та земельну ділянку площею 0,15га отримані нею після смерті її батька ОСОБА_3, оскільки ціна, за якою вона домовлялись продати позивачу вказане житло та земельну ділянку становила 3750 гривень. Решту суми відповідач їй не сплатила і після 12 травня 2004 року не пропонувала їй укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу на вказане житло та земельну ділянку.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судом об’єктивно встановлено, що 23 квітня 2003 року рішенням Красилівського районного суду проведено розподіл будинковолодіння, розташованого по вул.Польовій 11, в с.Западинці Красилівського району Хмельницької області, зареєстрованого на ОСОБА_1. Згідно рішення суду за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину вказаного будинковолодіння і виділено йому у власність з житлового будинку коридор площею 6,1кв.м., кухню площею 5,2кв.м., кухню площею 5,8кв.м., жилу кімнату площею 7,7кв.м.. З надвірних будівель виділено веранду та хлів (приміщення площею 16,2кв.м.). Проведено розподіл приватизованої земельної ділянки. Виділено ОСОБА_3 окремо розташовану земельну ділянку площею 0.13га та 0,15га городу. Всього ОСОБА_3 виділено у власність 0,26га земельної ділянки.

5 липня 2003 року ОСОБА_3 помер. ОСОБА_2 оформила право власності в порядку спадкування за законом на майно, яке належало померлому: 1\2 частину житлового будинку № 11 по вул.Польовій в с.Западинці Красилівського району Хмельницької області, що складається з коридору площею 6,1кв.м., кухні площею 5,2кв.м., кухню площею 5,8кв.м., жилої кімнати площею 7,7кв.м., веранди площею 9,98кв.м., 1/2 хліва, Б; грошового вкладу з усіма відсотками та компенсаціями, що знаходився на зберіганні в філії Ощадного банку.

12 травня 2004 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 2000 гривень.

Дані обставини підтверджуються поясненнями сторін; показаннями свідка ОСОБА_4; рішенням Красилівського районного суду від 23 квітня 2003 року; ухвалою Красилівського районного суду від 14 січня 2004 року; свідоцтвом про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_2; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно; розпискою ОСОБА_2 від 12 травня 2004 року.

Згідно ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

В силу ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання представника позивача на те, що доказом домовленості сторін щодо усіх істотних умов договору, і виконанням умов договору є розписка написана 12 травня 2004 року ОСОБА_2, суд не приймає до уваги, оскільки дана розписка є підтвердженням лише факту передачі позивачем відповідачу грошових коштів і не спростовує твердження відповідача, що дана сплата була лише авансовим платежем.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що при передачі коштів 12 квітня 2004 року в приміщенні Западинецької сільської ради у її присутності, сторони не називали ціну за якою буде продано частину житлового будинку та земельну ділянку. Чи були вказані кошти авансовим платежем, чи повною сплатою вартості будинковолодіння їй не відомо.

Враховуючи викладене, в силу ст.58 ЦПК України, суд визнає розписку ОСОБА_2 від 12 травня 2004 року неналежним доказом по справі, оскільки вона не містить інформацію щодо предмета доказування, а саме інформації про досягнення сторонами домовленості щодо усіх істотних умов договору – ціни, строку оплати.

Таким чином, будь-яких належних доказів, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, позивачем суду надано не було, а тому відсутні підстави для визнання дійсною угоди купівлі-продажу 1/2 частини будинковолодіння № 11 по вул.Польовій в с.Западинці між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнання права власності на вказане будинковолодіння за ОСОБА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 58, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.220, 657 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

В позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя