Судове рішення #460837
Справа №1-40/2007 p

Справа №1-40/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 січня 2007 року Полтавський районний суд в складі:

головуючого судді                                                                            Герасименко В.М.

при секретарі                                                                                    Деркач Т.А.

з участю прокурора                                                                          Серга С.М.

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  в залі  суду  в  м.Полтаві  справу за

звинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки

АДРЕСА_1, РФ, росіянки, гр-нки України, освіта

середня-спеціальна,       розлученої,       не       працюючої,       мешканки      АДРЕСА_2, раніше не  судимої, в скоєнні злочину, передбаченого ст.358 ч.І, 358 ч.З КК України,-

встановив:

В середині липня 2005 року ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме за адресою:АДРЕСА_2, знайшла пенсійне посвідчення НОМЕР_1 та в цей же день, там же, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання його наслідків, з метою отримання пільгового проїзду в громадському транспорті, вклеїла в нього свою фотокартку та внесла дані на ім'я ОСОБА_2 та за допомогою зрізу картоплі, поставила печатку, тим самим підробила документ, який дає право на безкоштовний проїзд в громадському транспорті.

13.12.2006 року, близько 13:00 год., по ст.Харків-Пасажирський, ОСОБА_1, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання його наслідків, з метою пільгового проїзду в громадському транспорті, використовуючи пенсійне посвідчення НОМЕР_1, в якому відповідно до висновку експерта №НОМЕР_2 від 21.12.2006 року маються ознаки зміни початкового змісту, які виражені в дописці та зміні фотокартки, придбала фіскальний безкоштовний чек №НОМЕР_3 на проїзд в дизель-потязі сполученням Харків-Полтава від ст.Харків до ст.Полтава, тим самим використавши завідомо підроблений документ.

13.12.2006 року, близько 18:50 год. працівниками міліції разом з ревізорами, під час супроводження дизель-потягу сполученням Харків-Полтава, при перевірці проїзних документів по ст.Божково, була встановлена ОСОБА_1, яка пред'явила пенсійне посвідчення НОМЕР_1, в якому відповідно до висновку експерта №НОМЕР_2 від 21.12.2006 року маються ознаки зміни початкового змісту, які виражені в дописці та зміні фотокартки.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину в скоєному визнала повністю та детально розповіла суду про обставини скоєного нею злочину.

Суд, переконавшись в тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі, переконавшись у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі, обмежує судове слідство по справі допитом підсудної відповідно до ст.299 КПК України.

 

2

Приймаючи до уваги зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дії підсудної ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.358 ч.І КК України як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і надає права, з метою його використання підроблювачем, а також за ч.З ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудної, яка вину в скоєному визнала повністю, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудній суд визнає її щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудній судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, тобто наявності декількох пом'якшуючих покарання обставин, приймаючи до уваги особу підсудної, яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, суд вважає за можливе звільнити підсудну від покарання з випробуванням, відповідно до положень ст.75 КК України з покладенням при цьому певних обов'язків.

Питання по речовим доказам слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ст.358 ч.І та ст.358 ч.З КК України та призначити їй покарання:

· за ст.358 ч.І КК України у вигляді одного року шести місяців обмеження волі;

· за ст.358 ч.З КК України - один рік обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді одного року шести місяців обмеження волі.

В силу ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені п.п.2,3 ст.76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи;

-    повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця

проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити без змін -підписку про невиїзд.

Речові докази по справі - пенсійне посвідчення НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 та квиток №НОМЕР_4, залишити зберігатися при матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація