П О С Т А Н О В А
Іменем України
21 квітня 2009 року Справа №2-а-5544/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кононенко О.В.
при секретарі - Вершина П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
08.04.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.06.2008 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ було встановлено факт права власності ОСОБА_1 на незавершену будівництвом будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яке набрало законної сили 05.08.2008 року.
27.01.2009 року до відповідача було подане замовлення, щодо проведення державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна.
Однак, 25.02.2009 року відповідачем було прийнято рішення про відмову в реєстрації права власності на даний об'єкт нерухомого майна.
Просить суд, визнати дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» щодо відмови ОСОБА_1 в реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - незавершену будівництвом будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними; зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна - незавершену будівництвом будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та пояснив обставини справи таким чином як вони викладені вище.
Відповідач у своєму рішенні пояснює, що відчуження нерухомого майна відбулося без отримання довідки характеристики на нерухоме майно, відсутня інформація щодо первинного оформлення та реєстрації права власності на нерухоме майно,.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та пояснив, що позивачу було відмовлено в реєстрації правомірно у зв'язку з неотриманням позивачем довідки-характеристики на вказаний об'єкт нерухомого майна, в рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ не було зазначено відсоток готовності незавершеної будівництвом житлової будівлі. Також вказує на невідповідність поданих документів щодо реєстрації права власності на вказану будівлю, пункту 3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого Наказом міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року (далі - Тимчасове положення) у зв'язку з тим, що «подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням, іншим актам чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства».
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності суд вважає необхідним даний позов задовольнити повністю з наступних підстав.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2008 року (а.с. 11-12) було задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, та встановлено факт права власності ОСОБА_1 на незавершену будівництвом будівлю, що розташована по АДРЕСА_1.
27.01.2009 року до відповідача було подане замовлення, щодо проведення державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна.
Однак, 25.02.2009 року відповідачем було прийнято рішення про відмову в реєстрації права власності на даний об'єкт нерухомого майна (а.с. 6-8).
Суд вважає, що дії відповідача з відмови в реєстрації права власності відповідно до рішення суду, що набрало законної сили з мотивів відсутності інформації про первинну реєстрації права власності на вказане майно, невідповідності рішення законодавству, і неможливості виконання - є протиправними, що підтверджується аналізом діючого законодавства.
Відповідно до ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Трактування змісту рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська є порушеннями з боку відповідача п.3.5 Тимчасового положення відповідно до якого забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.
Згідно з ст.ст. 2, 3 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01 липня 2004 року № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Державна реєстрація прав здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав.
Відповідно до п. 5 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Згідно з ст. 19 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та додатку 1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, а саме п. 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна - це рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до п. 9 ч. 2. ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішення суду.
Згідно ст. 11 Закону України "Про судоустрій України" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.
Таким чином на думку суду дії відповідача щодо відмови у реєстрації є неправомірними у зв'язку з тим, що відповідачем невірно було застосовано норми чинного законодавства та Конституції України. Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.
Ст.9 КАС України закріплено, що суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тобто норми про обов'язковість судових рішень закріплених Конституцією та законодавством мають вищу юридичну силу ніж норми підзаконних нормативно-правових актів, яким в даному випадку є Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Тобто дії відповідача щодо відмови у реєстрації у зв'язку з тлумаченням судових рішень та з мотивів невідповідності їх законодавству є неправомірними у зв'язку з тим, що відповідачем при прийнятті вказаного рішення були грубо порушені вимоги ст.129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій» щодо обов'язковості виконання рішень суду.
В даному випадку суд вважає правомірним звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав в у сфері-публічно правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення відповідача винесено не в межах передбачених законодавством, а з мотивів тлумачення судового рішення та протиправного висування додаткових вимог позивачу.
Ст.8 Конституції України передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Ст.9 КАС України закріплено, що суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тобто норми про обов'язковість судових рішень закріплених Конституцією та законодавством мають вищу юридичну силу ніж норми підзаконних нормативно-правових актів, яким в даному випадку є Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Відсутність у відповідача даних про первинну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - незавершену будівництвом будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на думку суду не є перешкодою в реєструванні права власності у зв'язку з тим, що Жовтневим районним судом м.Дніпропетровськ 23.06.2008 року було ухвалено мотивоване судове рішення, яке є обов'язковим для виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Ч.1 ст. 71 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, на думку суду, рішення відповідача від 25.02.2009 року щодо відмови в реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - незавершену будівництвом будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, є протиправним.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю .
Визнати дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» щодо відмови ОСОБА_1 в реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - незавершену будівництвом будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна - незавершену будівництвом будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Постанова складена у повному обсязі 27.04.2009 року.
Суддя: О.В. Кононенко