Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу

м. Кривий Ріг, вул. Невська, 3, 50029, (0564) 53-50-84

Справа № 2-668/10

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді -Українця Ю.Й.

при секретарі - Ткачук Н.І.

з участю адвоката - ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2 представників відповідачів - ВАТ «Суха Балка» ОСОБА_3 і ВАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ВАТ «Кривбасзалізрудком» і ВАТ «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, посилаючись на те, що він працював на шахті «Ювілейна» у ВАТ "Суха Балка" в шкідливих умовах праці підземним гірничим робітником, підземним кріпильником, підземним прохідником з 16.05.1994 р. по 28.09.1995 р., з 25.10.1995 р. по 29.08.1997 р.. з 05.01.1998 р. по 11.06.1998 р.; а на шахті "Октябрська" ВО «Кривбасруда» підземним прохідником з 15.06.1998 р. по 18.07.2005 р„ а також на ЖБУ «Кривбасзалізрудком» працював підземним прохідником з 01.11.2005р. по липень 2009р. Українським Н11Д1 промислової медицини від 03.06.2008 р. йому було встановлено професійне захворювання - радикулопатія шийна і попереко-крижова на фоні сходинкового ретоспондилолістезу, з вираженими (3 ст.) статико-динамічними порушеннями, стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечелопаткового періартозу ПФ 2 ст., деформівного артрозу ліктьових і колінних суглобів ПФ 1-2ст. Хронічний бронхіт, ЛН першого ступеню. За висновком МСЕК від р. йому була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 60% з 11.08.2008 р. по р. та 3 гр. інвалідності. При цьому йому була протипоказана важка праця, вимушена поза, довга ходьба, переохолодження, праця в умовах виробничого пилу. Згідно рекомендацій він потребує санаторно-курортного лікування, медикаментозного лікування. ВМП, ЛФК, масаж. Було також встановлено, що причиною професійного захворювання стала робота на протязі 13 років 3 місяців в умовах важкої праці, несприятливого мікроклімату, в умовах підвищених рівнів запиленості повітря, робочої зони, підвищених норм фізичного перевантаження. Згідно з п.19 вказаного акту профзахворювання виникло з вини керівництва ш.«Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», ш.«Октябрська» ВО «Кривбасруда», ШБУ, «Кривбасзалізрудком». чим йому була спричинена моральна шкода. Оскільки він отримав професійне захворювання під час виконання трудових обов'язків, то заподіяна моршіьиа шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці. У зв'язку з професійним захворюванням змінилися його образ і якість життя, що завдає йому моральні страждання. Він постійно відчуває стійкий біль та обмеження рухів в шийному та поперековому відділах хребта, утруднення ходи, оніміння ніг. головний біль. Такий стан не дає йому можливості спокійно спати по ночам, займатись фізичною роботою.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 відмовився від своїх позовних вимог відносно поновлення терміну позовної давності, а в іншій частині свій позов підтримав у повному обсязі та просив суд стягнути па його користь з відповідачів ВАТ «Кривбасзалізрудком», ВАТ «Суха Балка» по 109 тис. гри. з кожного у відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.

У судовому засіданні представник відповідача ВАТ «Кривбасзалізрудком» - ОСОБА_4 позовні вимоги позивача ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди не визнала, та просила суд у задоволені позовних вимог відносно її підприємства - відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача ВАТ «Суха Балка» - ОСОБА_3 позовні вимоги позивача ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди не визнана, та просила суд у задоволені позовних вимог відносно її підприємства - відмовити.

Вислухавши позивача, представників відповідачів, вивчивши матеріали справи і оцінивши в сукупності всі досліджені в справі докази, суд вважає позов ОСОБА_2 до відповідачів ВАТ «Кривбасзалізрудком» і ВАТ «Суха Банка» про відшкодування моральної шкоди таким, що підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював на шахті «Ювілейна» у ВАТ "Суха Балка" в шкідливих умовах праці підземним гірничим робітником, підземним кріпильником, підземним прохідником з 16.05.1994 р. по 28.09.1995 р., з 25.10.1995 р. по 29.08.1997 р., з 05.01.1998 р. по 11.06.1998 р.

На шахті "Октябрська" ВО «Кривбасруда» я працював підземним прохідником з 15.06.1998 р. по 18.07.2005 р., а також на ЖБУ «Кривбасзалізрудком» працював підземним прохідником з 01.11.2005р. по липень 2009р.

03.06.2008 р. Українським ННДІ промислової медицини позивачу було встановлено професійне захворювання - радикулопатія шийна і попереко-крижова на фоні сходинкового ретоспондилолістезу, з вираженими (3 ст.) статико-динамічними порушеннями, стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечелопаткового періартозу ПФ 2 ст., деформівного артрозу ліктьових і колійних суглобів ПФ І-2ст. Хронічний бронхіт. ЛН першого ступеню.

По факту професійного захворювання позивача було проведене розслідування, про що був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання № 17 від 11.07.2008 р.

За висновком МСЕК від 12.08.2008 р. позивачу була вперше встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 60% з 11.08.2008 р. по 01.09.2009 р. та 3 група інвалідності.

Згідно довідки від 24.09.2009р., оглянутою судом позивачу була підтверджена втрата професійної працездатності в розмірі 60% та 3 група інвалідності.

Згідно висновку МСЕК про умови та характер праці ОСОБА_2 протипоказана важка праця, вимушена поза, довга ходьба, переохолодження, праця в умовах виробничого пилу. Згідно рекомендацій МСЕК він потребує санаторно-курортного лікування, медикаментозного лікування, ВМП, ЛФК, масаж.

Причиною професійного захворювання стала робота на протязі 13 років 3 місяців в умовах важкої праці, несприятливого мікроклімату, в умовах підвищених рівнів запиленості повітря, робочої зони, підвищених норм фізичного перевантаження .

Згідно з п. 19 вказаного акту профзахворювання виникло з вини керівництва ш. «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», ш. «Октябрська» ВО «Кривбасруда», ШВУ, «Кривбасзалізрудком», які не забезпечили безпечні умови праці і порушили ст. 153 Кодексу Законів про працю України та ст.13 Закону України "Про охорону праці".

З вини відповідачів, які порушували норми з безпеки праці та не забезпечили безпечні умови роботи, позивачу була спричинена моральна шкода .

Оскільки позивач отримав професійне захворювання під час виконання трудових обов'язків, то заподіяна моральна шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

У зв'язку з професійним захворюванням позивача змінилися його образ і якість життя, що завдає йому моральних страждань.

Внаслідок чого, позивач постійно відчуває стійкий біль та обмеження рухів в шийному та поперековому відділах хребта, утруднення ходи, оніміння ніг, головний біль. Такий стан не дає йому можливості спокійно спати по ночам, займатись фізичною роботою. Любі фізичні навантаження викликають у нього сильні болі у хребті. Професійне захворювання має стійкий больовий синдром, що викликають у позивача як фізичні, так і душевні страждання.

Позивач визнаний інвалідом 3 групи і через це у нього знизилась самооцінка, йому ще 50 років, а вій вимушений відчувати свою непотрібність суспільству, невпевненість у своєму майбутньому.

У зв'язку з хворобою позивач змушений багато часу проводити у лікарнях, де незадовільні умови для життя, побутові незручності. Під час лікування він змушений переносити біль, приймати велику кількість ліків, що підтверджується витягами з лікарняних епікризів.

Факт завдання позивачу ОСОБА_2 моральних страждань підтверджується актом розслідування професійного захворювання, санітарно-гігієнічною характеристикою, витягом із висновку МСЕК, виписними епікризами лікарень, де позивач проходив лікування.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим, ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 Постанови Пленуму верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноваженого ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Виходячи з викладеного, доводи відповідачів про відсутність обов'язку підприємств відшкодовувати моральну шкоду завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-Х1У в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, передбачено, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров'я припинено з 01.01.2008р. незалежно від часу настання страхового випадку.

Конституційний Суд України в абз. 9 п. 5 Рішення № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), зазначив, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Вирішуючи даний спір по суті, заявлених та підтриманих позовних вимог ОСОБА_2, суд виходить з того, що його вимоги відповідають діючому на цей час, відносно нього КЗпП України, а саме ст. 237-1 КЗпП України, оскільки, вперше позивачу ОСОБА_2 за висновком МСЕК від 12.08.2008 р. встановлено 60 % втрати працездатності, терміном з 11.082008 р. по 01.09.2009 р., та 3 група інвалідності, тому саме з цього часу у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди. Позивач працював на підприємствах відповідачів: ВАТ «Кривбасзалізрудком» приблизно 10 років і ВАТ «Суха Балка» на протязі 3,3 років, і знаходився з останніми у трудових відносинах, що підтверджується записами про це у її трудовій книжці.

Доводи відповідачів щодо пропуску позивачем строку позовної давності, безпідставні, оскільки відповідно до п.З ч.І ст. 268 ЦПК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкоуванян шкоди, завданої каліцтвом, і іншим ушкодженням здоров'я.

Аналізуючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 до обох відповідачів ВАТ «Кривбасзшіізрудком» і ВАТ «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, такими, що підлягають задоволенню частково, оскільки, право на відшкодування моральної шкоди відповідачем, відносно втрати працездатності, встановленої вперше 12.08.2008 року - 60 %, та визначена позивачем сума відшкодування моральної шкоди не відповідна до заподіяної йому, фактично, моральної шкоди.

На думку суду, сума відшкодування моральної шкоди, з огляду на встановлені судом обставини справи, повинна бути відповідна заподіяній моральній шкоді, з урахуванням таких обставин, як неможливість повного відновлення стану здоров'я позивача, фактично, і позбавлення його можливості продовження працювати за професією, або взагалі працювати, наявність у нього певних фізичних вад, свідчить про зміну його звичного стану життя, що призвело до моральних та фізичних страждань позивача, потребуючих постійне, періодичне лікування в амбулаторних умовах та умовах стаціонару, яке потребуватиме від позивача додаткових сил та витрат, а також витрат на санаторно-курортне, реабілітаційне лікування, що несе за собою додаткові страждання, з чого слід зробити висновок про те, що на користь позивача ОСОБА_2 слід стягнути у відшкодування моральної шкоди з ВАТ «Кривбасзалізрудком», оскільки позивач пропрацював там близько 10 років 45 тис. грн., а з ВАТ «Суха Балка», де позивач пропрацював на шахті 3 роки і 3 місяця - 15 тис. гри.

Керуючись ст. 46 Конституції України, ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11. 209. 212. 214-215. 218 ЦПК України, ст. 13 Закону України „Про охорону праці", суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат». Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 45 тис. гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_2 15 тис. гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з відповідачів ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат і з ВАТ «Суха Балка» з кожного з них, судовий збір в сумі 08,50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 гра в дохід держави.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу.