АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-1541/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Михайловська С.Ю.

Категорія 42

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого – Михайловської С.Ю.

Суддів – Дерев?янка О.Г., Осіяна О.М.

При секретарі – Кононенко І.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2009 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» до ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, треті особи: орган опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, Регіональне відділення Фонду держмайна України по Дніпропетровській області, відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, про виселення та зняття з реєстрації, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2009 року у задоволенні позовних вимог ВАТ «Дніпровськпромбуд» до ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про виселення та зняття з реєстрації - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на те, що суд не врахував ту обставину, що ВАТ «Дніпровськпромбуд» не давав згоди на вселення відповідачки у спірну кімнату, а згода начальника ДП «Дніпровськпромбудсервіс» не є належною згодою, а також на те, що судом не враховано, що відповідачка не отримувала ордер на спірну кімнату і вселилась в неї незаконно.

Суд першої інстанції, відмовляючи ВАТ «Дніпровськпромбуд» в задоволенні позовних вимог, встановив, що відповідно до рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів №670/2 від 29 грудня 1985 року житловий будинок №59 по вул. Гомельській у м. Дніпропетровську має статус сімейного гуртожитку.

Відповідно до ст. 18 ЖК України управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Гуртожиток є об’єктом державного житлового фонду, який у процесі приватизації не увійшов до статутного фонду ВАТ «Дніпровськпромбуд», але залишився на його балансі.

Згідно до ст. 7 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», ст.7 Закону України «Про приватизацію державного майна», органом, що здійснює функції управління цим гуртожитком, є Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду держмайна України по Дніпропетровській області.

За письмовим зверненням керівництва Дніпропетровської дирекції Дніпропетровського поштамту від 13 червня 2002 року працівникові їхнього підприємства ОСОБА_4 позивачем було видано ордер № 1322 на право зайняття кімнати № 47 у гуртожитку по вул. Гомельській, 59 складом у одній особі, з якої він добровільно виселився у зв’язку із зміною місця проживання.

З 13 червня 2002 року у кімнаті проживає невістка ОСОБА_4 – відповідачка по справі, та її донька, які вселилися у гуртожиток та зареєструвалися у ньому зі згоди ОСОБА_4 та керівника ДП ВАТ «Дніпровськпромбуд» «Дніпровськпромбудсервіс» ОСОБА_5

На даний час зазначене підприємство на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 22 серпня 2008 року перебуває у стані ліквідаційної процедури.

Відповідачка разом з дитиною постійно проживає у гуртожитку за місцем своєї реєстрації, іншого житла на праві власності не має.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність порушень прав та інтересів позивача, пов’язаних із правом управління гуртожитком державної власності та самоправного вселення відповідачки разом із донькою у кімнату № 47 гуртожитку по вул. Гомельській, 59 у м. Дніпропетровську, а тому відмовив в задоволенні позивних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до ст.ст. 30 Конституції України, ст. 311 ЦК України в редакції 2003 року, ст.ст. 9, 61, 65, 116 ЖК УРСР, ст. 133 ГК України, ст. 7 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», ст.7 Закону України «Про приватизацію державного майна», ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402 від 26 квітня 2001 року, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи, зазначені позивачем в апеляційній скарзі про те, що суд не врахував ту обставину, що ВАТ «Дніпровськпромбуд» не давав згоди на вселення відповідачки у спірну кімнату, а згода начальника ДП «Дніпровськпромбудсервіс» не є належною згодою, а також про те, що судом не враховано, що відповідачка не отримувала ордер на спірну кімнату і вселилась в неї незаконно, безпідставні та спростовуються п. 17 постанови Ради Міністрів РСР від 03 червня 1986 року № 208 «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки», згідно якого громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вправі вселити в займані приміщення своїх неповнолітніх дітей. Вселення інших членів сім?ї в указані приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету підприємства, установи, організації та письмової згоди членів сім?ї громадянина, які проживають разом з ним.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом 2-х місяців.

Головуючий :

Судді :