Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/2854/14 Головуючий у 1 інстанції: Кіяшко В.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.,

Суддів Денисенко Т.С., Коваленко А.І.,

При секретарі: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 квітня 2014 року в справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем було укладено кредитний договір № DNH4KР29540100 від 17.08.2006 року. Відповідно до вищезазначеного Договору, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 3146,00 грн. з кінцевим терміном повернення 15.08.2008 року, а відповідач зобов'язався його повернути зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік. Позивач, посилаючись на те, що банк свої зобов'язання за Договором виконав, надавши відповідачу кредит, проте, відповідач не виконав взяті зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 16.01.2014р. заборгованість по вказаному договору становить 25717,85 грн., просив стягнути вищевказану суму заборгованості, яка складається з: заборгованості за кредитом - 1314,58 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 7813,41 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 14889,01 грн., а також, відповідно до п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг, штрафу (фіксована частина) 500,00 грн. і штрафу (процентна складова) 1200,85 грн.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 квітня 2014 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» посилаючись на незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

На підставі статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно частини 2 статті 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

При вирішенні спору суд першої інстанції посилався на положення статей 509, 526, 625, 1054 ЦК України, якими визначені поняття зобов'язання та підстави його виникнення; загальні умови виконання зобов'язання; відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначено поняття кредитного договору.

Також суд застосував до даних правовідносин приписи статей 256, 257, 261, 267 ЦК України, якими визначено поняття позовної давності; встановлено загальну позовну давність і початок перебігу позовної давності та наслідки спливу позовної давності.

Відмовивши в задоволенні позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК», суд, посилаючись на п. 4 ст. 267 ЦК України, виходив з того, що позивач звернувся до суду з позовом після спливу строку позовної давності.

Основні доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції помилково застосував до правовідносин сторін загальну позовну давність – 3 роки, оскільки пунктом 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам передбачено терміни позовної давності встановлюються сторонами тривалістю 5 років. Також апелянт вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки суд не врахував, що відповідачем останній платіж на погашення заборгованості здійснено 08.06.2010 року, тобто, має місце переривання перебігу позовної давності.

Ці доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що 17.08.2006 року ОСОБА_3 оформила і підписала письмову заяву позичальника № ОКН4КР29540100. За даним Договором позивач надає відповідачу споживчий кредит у розмірі 3146,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25.08% на рік на суму залишку за кредитом, з кінцевим терміном повернення 15.08.2008 року, а відповідач зобов'язується його повернути зі сплатою відсотків за користування кредитом, у розмірі 2,09% на місяць, тобто 25,08% на рік (а. с. 4; 5-8).

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 3 146,00 грн.

За змістом частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за не можливість виконання ним грошового зобов'язання. За статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідач ОСОБА_3 в порушення норм закону і умов кредитного договору, не виконала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 16.01.2014 р. заборгованість по вказаному договору становить 25717,85 грн., а саме заборгованість за кредитом - 1314,58 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 7813,41 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 14889,01 грн., а також штрафи відповідно до п.5,3 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (процентна складова) 1200,85 грн. (а. с. 3).

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором та доведеності позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Проте, висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в зв'язку із пропуском строку позовної давності не відповідає вимогам статей 259, 264 ЦК України та обставинам справи.

На думку відповідача ОСОБА_3, яка подала заяву про застосування позовної давності, позовна давність сплила, оскільки у банка виникло право вимоги з 16.08.2008 року, а банк звернувся до суду з позовом лише в січні 2014 року. Також відповідач зазначає, що вона не згодна з встановлення строку позовної давності 5 років – в пункті 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, оскільки вона такі умови не підписувала та не була ознайомлена з ними (а. с. 29-31).

Проте, зі змісту письмової заяви позичальника № ОКН4КР29540100 від 17.08.2006 року вбачається, що позичальник ОСОБА_3 зазначила, що заява разом з запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між нею та банком кредитно-заставний договір (а. с. 4 – на звороті).

Статтею 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Згідно п. 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) терміни позовної давності за даним кредитним договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років (а. с. 8).

При вирішенні спору суд першої інстанції не звернув на це увагу, а також не врахував, що має місце переривання перебігу позовної давності.

Так, частиною 1 статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Згідно частини 3 статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № ОКН4КР29540100 від 17.08.2006 року, наданого позивачем в якості письмового доказу, вбачається, що в період з 10.06.2009 року по 12.08.2009 року відбувалося погашення процентів (див. стовпчик «Погашено %»). Останній платіж в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитом було здійснено 08.06.2010 року – оскільки станом на 04.06.2010 року в стовпчику «Сальдо прострочене» вказана сума боргу 2496, 70 грн., а станом на 08.06.2010 року вказана сума боргу 1314,58 грн., тобто, мало місце зменшення заборгованості на значну суму (а. с. 3 – на звороті).

З вищевикладеного вбачається, якщо б навіть і мав місце сплив позовної давності, то перебіг строку позовної давності перервався при здійсненні часткової оплати заборгованості за даним кредитним договором і почав свій відлік заново, а тому висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у зв'язку із спливом позовної давності не відповідає вимогам закону та обставинам справи. З боку боржника ОСОБА_3 мали місце дії, що свідчать про визнання нею боргу, а тому в силу вимог статті 264 ЦК України перебіг позовної давності був перерваний 08.06.2010 року. Після переривання перебіг позовної давності починається заново, а оскільки за пунктом 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам цей строк встановлено тривалістю 5 років, то позовна давність спливає лише 08.06.2015 року, а відтак позивач не пропустив строк звернення до суду з даними вимогами.

Таким чином, довід апеляційної скарги про помилкове застосування судом наслідків спливу позовної давності та невідповідність висновків суду обставинам справи знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». На думку судової колегії підлягає стягненню не вся зазначена в позовній заяві заборгованість за кредитним договором, а заборгованість станом за період з 16.01.2013 року по 16.01.2014 року, підтверджена наданим позивачем розрахунком і яка складається з наступного:

-заборгованості за кредитом 1314 грн. 58 коп.;

-відсотків – 7813 грн. 41 коп.;

-пені - 4013 грн. 64 коп. (лише за останній рік, який передує даті подачі позову);

-штрафу (фіксована частина) – 500 грн.;

-штрафу (процентна складова) – 1200 грн. 85 коп. (а. с. 56).

Також в силу вимог статті 88 ЦПК України з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» має бути стягнуто судовий збір, оплачений позивачем при подачі позову – в розмірі 257 грн. 18 коп.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 квітня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту: Позовні вимоги «ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № DNH4KР29540100 від 17.08.2006 року станом на 16.01.2014 року у загальному розмірі 14842 грн. 48 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом 1314 грн. 58 коп., відсотків – 7813 грн. 41 коп., пені - 4013 грн. 64 коп., штрафу (фіксована частина) – 500 грн., штрафу (процентна складова) – 1200 грн. 85 коп. та судовий збір – 257 грн. 18 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: