Глибоцький районний суд Чернівецької області

смт. Глибока, вул. Глибоцька, 2а, 60400, (03734) 2-14-52

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2011 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі головуючого судді -Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

та за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсним заповіту. В обгрунтування своїх позовних вимог посилалися на те, що 12 жовтня 2006 року в с. Димка Глибоцького району Чернівецької області помер їх з відповідачем батько, а 19 листопада 2009 року померла їх матір ОСОБА_6. За життя, 20 листопада 2006 року ОСОБА_7 склала заповіт на користь відповідача ОСОБА_5. згідно якого заповіла все своє майно останньому. До складу спадщини входить нерухоме майно по вул. Центральній, 12 в с. Димка Глибоцького району Чернівецької області. Він як спадкоємець першої черги своєчасно прийняв спадщину, подавши у встановлений законодавством строк заяву до нотаріальної контори. Вважає, що заповіт підлягає визнанню недійсним, оскільки ОСОБА_7 була неписьменною по національності румункою, ні української мови, ні російської мови остання не розуміла, а заповіт було складено українською мовою. В порушення вимог п.З ч. 1253 ЦК України свідки, при яких був посвідчений заповіт є близькими родичами відповідача - спадкоємця за заповітом. Так, ОСОБА_8 є двоюрідним братом останнього, а ОСОБА_9 є дружиною племінника спадкоємця. Крім того, відповідач навмисно ввів померлу ОСОБА_6 в оману щодо обставин, що мають істотне значення при вчиненні заповіту. Просить суд визнати недійсним заповіт, складений 20 листопада 2006 року від імені ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5

Під час розгляду справи. 23 грудня 2010 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги змінив (збільшив) і просив суд визнати недійсним заповіт також у зв'язку з тим, що не встановлено дату, місяць та час складання заповіту, тому, що заповіт не підписано заповідачем, померла ОСОБА_7 не бажала запрошувати свідків, які вказані у заповіті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і предста позивача ОСОБА_10 змінені позовні вимоги підтримали в пов обсязі, в своїх поясненнях підтвердили обставини, які викладені в позовній заяві та прос суд позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 та його предста-Стрільчук ОСОБА_11 позовні вимоги не визнали, у своїх заперечен посилалися на відсутність підстав для визнання заповіту недійсним, у зв'язку з чим, проси"» суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідків та, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що змінені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Так, з свідоцтва про смерть серії І- МИ № 064789 вбачається, що ОСОБА_12 померла 19 листопада 2009 року в с. Димка Глибоцького району Чернівецької області.

Згідно заповіту від 20 листопада 2006 року, посвідченого секретарем Димківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області ОСОБА_13 та зареєстрованого за № 112. ОСОБА_6 заповіла все своє майно, на момент своєї смерті. ОСОБА_5. З даного заповіту також вбачається, що заповіт складено в присутності двох свідків: ОСОБА_9 і ОСОБА_8 та підписано ОСОБА_14, та як заповідачка у зв'язку із похилим віком та її поганим почуттям, власноручно розписатися не могла.

Суд вважає, що посилання позивача про те, що заповіт не відповідає вимогам ст. 1247 ЦК України спростовується текстом заповіту.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що на порушення вимог п.3 ч.4 ст.1253 ЦК України заповіт було посвідчено близькими родичами Згідно вказаної правової норми свідками не можуть бути тільки близькі родичі, а не будь-які родичі. Поняття «близькі родичі» розкривається в ч.І ст. 68 ЦК України, де вперше в даному нормативно-правовому акті вживається це поняття і, згідно якого до близьких родичів відносяться тільки батьки, діти, брати і сестри. Ні ОСОБА_8. ні ОСОБА_9 не є близькими родичами відповідача.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні посилання позивача про те, що ОСОБА_7 не розуміла української мови, оскільки спростовується показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9. ОСОБА_14, ОСОБА_13С, даними ними в судовому засіданні.

Показаннями вказаних свідків також підтверджується, що волевиявлення ОСОБА_7 було вільним і відповідало її внутрішній волі, остання не заперечувала проти присутності свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 при посвідченні заповіту.

Неможливість вказати свідками у судовому засіданні точну дату та час посвідченні заповіту обумовлюється значним проміжком часу, що сплинув після його складання.

Також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні доводи позивача про складання заповіту під впливом обману, оскільки не підтвердженні належними допустимими доказами.

Відповідно до змісту ст.230 ЦК України дана стаття не поширюється на односторонн правочини, зокрема заповіт. Тому суд вважає, що відсутні підстави для визнання заповіту недійним на підставі ст. 230 ЦК України.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Таким чином стаття 203 ЦК України передбачає презумпцію правомірності правочину. Лише за доведеності обставин, які є підставами визнання недійсності правочину, тобто недодержання вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою вказаної статті, він може бути визнаний судом недійсним (за винятком нікчемного правочину). Таких обставин судом також не встановлено, проте встановлено, що заповіт відповідає вимогам ст. ст. 207, 1235, 1251, 1253 ЦК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 203, 207, 230, 1235, 1251, 1253 ЦК України, керуючись ст.ст. 3-11.15. 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні змінених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Глибоцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.