ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2009 року Справа № 2а-3764/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кононенко О.В.
при секретарі Макаревич К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А-3336 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на відрядження, -
ВСТАНОВИВ:
25.02.2009 року Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А-3336 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на відрядження мотивуючи свої позовні вимоги тим, що прокурорською перевіркою встановлено, що наказом командира військової частини А-1314 від 27.10.2006 року № 68 у зв'язку з проведенням передислокації військової частини А-3336 з смт. Гвардійське до смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, капітан ОСОБА_1 був перепризначений на посаду начальника лабораторії вимірювальної техніки військової частини А-3336 та наказом командира військової частини А-3336 від 31.12.2006 року № 2 з 31 жовтня 2006 року капітан ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу військової частини А-3336 і на всі види забезпечення.
Протягом 2008 року згідно з наказами командира військової частини А-3336 ОСОБА_1 перебував у службових відрядженнях, відшкодування за які відповідачем до теперішнього часу не виплачені і складають 648,59 грн.
Просить суд стягнути з військової частини А-3336 на користь ОСОБА_1 заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 648,59 грн.
Прокурор та позивач підтримали позов у повному обсязі про стягнення з військової частини А-3336 на користь ОСОБА_1 заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 648,59 грн.
Відповідач надав до суду клопотання, в якому просить розглянути справу за наявними в ній доказами, без його участі.
Таким чином, суд вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити позов у повному обсязі з наступних підстав.
Так. наказом командира військової частини А-3336 від 11.02.2008 року № 29 капітан ОСОБА_1 з 11 лютого 2008 року був направлений у службове відрядження терміном на 3 доби до військової частини А-2187 (м. Київ) для проведення звірки облікових даних, при цьому вартість особистих витрат ОСОБА_1 при відрядженні склала 286 грн. 98 коп., що підтверджується витягом з наказу командира військової частини А-3336 від 11.02.2008 року № 29 (а.с. - 6), посвідченням про відрядження № 43 від 11.02.2008 року (а.с. - 7).
Згідно наказу командира військової частини А-3336 від 17.04.2008 року № 77 капітан ОСОБА_1 з 17 квітня 2008 року вибув у службове відрядження терміном нa 1 добу до Дніпропетровського ОВК для отримання молодого поповнення, при цьому вартість особистих витрат ОСОБА_1 при відрядженні склала 44 грн., що підтверджується витягом з наказу командира військової частини А-3336 від 17.04.2008 року № 77 (а.с. - 9), посвідченням про відрядження № 107 від 17.04.2008 року (а.с. - 10).
Окрім того, наказом командира військової частини А-3336 від 09.07.2008 року № 138 капітан ОСОБА_1 з 9 липня 2008 року вибув у службове відрядження терміном на 10 діб до військової частини А-0563 (м. Охтирка) для отримання майна, при цьому вартість особистих витрат ОСОБА_1 при відрядженні склала 317 грн., що підтверджується витягом з наказу командира військової частини А-3336 від 09.07.2008 року № 138 (а.с. - 11), посвідченням про відрядження № 194 від 09.07.2008 року (а.с. - 12).
Відповідно до ст.ст. 9 і 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. При виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населенні пункти, військовослужбовцям сплачуються витрати по відрядженню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1.1 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України на службові відрядження в межах України затвердженої Наказом Міністерства оборони України №9 від 17.01.2000 року для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюється виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» №663 від 23.04.1999 року для працівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів) у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України встановлені граничні норми добових витрат в сумі 25 гривень.
Також відповідно до п. 1.2 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України на службові відрядження в межах України затвердженої Наказом Міністерства оборони України №9 від 17.01.2000 року у службові відрядження військовослужбовці можуть направлятися в разі дійсної потреби за наявності коштів на відрядження.
Відповідно до п.1.13 даної Інструкції військовослужбовцю перед виїздом у відрядження видається аванс у межах сум, передбачених на виплату добових та відшкодування витрат на проїзд та наймання житлового приміщення. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження військовослужбовець подає у фінансовий орган військової частини авансовий звіт про витрачені у зв'язку з відрядженням суми, до якого надаються належно оформлене посвідчення про відрядження, оригінали документів про витрати на наймання житлового приміщення та проїзні документи. Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат.
Таким чином, відповідачем було порушено порядок відшкодування витрат на відрядження встановлений чинним законодавством України і зазначена грошова заборгованість військової частини А-3336 за службові відрядження перед позивачем склала 648,59 грн.
Дана сума не відшкодована позивачу відповідно до вимог до п.1.13 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України на службові відрядження в межах України затвердженої Наказом Міністерства оборони України №9 від 17.01.2000 року, що підтверджується довідкою № 55 від 26.01.2009 року (а.с. - 13).
Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з військової частини А-3336 на користь ОСОБА_1 заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 648,59 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 79, 86, 160, 163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А-3336 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на відрядження задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А-3336 щодо відшкодування ОСОБА_1 витрат на відрядження протягом 2008 року.
Стягнути з Військової частини А-3336 (р/р 35219001009048, ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 08434904) на користь ОСОБА_1 заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 648 (шістсот сорок вісім) грн. 59 коп.
На постанову протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд може бути подано заяву про її апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви - апеляційна скарга на постанову суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В. Кононенко