Апеляційний суд Кіровоградської області

м. Кіровоград, вул. Верхня Пермська, 2, 25006, (0522) 24-56-63

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Ремеза П.М.,

суддів Палічука А.О., Лещенка Р.М.,

за участю прокурора Добрової Н.І.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 березня 2010 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, працює приватним підприємцем, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, притягується до кримінальної відповідальності Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України,

засуджений за ч.4 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі.

На користь держави з ОСОБА_1 стягнуто 601 грн. 44 коп. за проведення експертизи.

Суд визнав винним ОСОБА_1 в тому, що він 10 березня 2008 року близько 2 год. 05 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у громадському місці біля входу розважального клубу «Вельвет», розташованого по вул. Дзержинського, 24, в м. Кіровограді, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, без причини став чіпляти мопед, припаркований на тротуарі, який належав громадянину ОСОБА_2 Грубо порушуючи громадський порядок, маючи мотиви явної неповаги до суспільства, не реагуючи на зауваження працівників охорони клубу «Вельвет», ОСОБА_1 з особливою зухвалістю почав кричати, висловлюватися брутальною лайкою на адресу охоронців клубу та погрожував їм фізичною розправою, при цьому здійснив постріл з револьвера «МЕ 38 Магнум-4Р», патронами Флобера 4мм як предметом спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень. З метою припинення хуліганських дій працівниками охорони клубу ОСОБА_1 було запропоновано зайти до приміщення клубу. Знаходячись на сходах клубу останній, не припиняючи порушення громадського порядку витягнув з правої зовнішньої кишені куртки револьвер «МЕ 38 Магнум-4Р», почав знову погрожувати його застосуванням співробітникам клубу та безпричинно здійснив декілька пострілів в напрямку охорони клубу, а потім умисно вистрілив у охоронника клубу «Вельвет» ОСОБА_3, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді рани по передній поверхні правого стегна, яке згідно з висновком судово-медичної експертизи від 03.06.2008 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров’я, після чого ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції.

Засуджений ОСОБА_1 в апеляції просить змінити вирок районного суду та призначити йому покарання не пов»язанне з позбавленням волі, при цьому посилається на те, що судом при призначенні покарання не враховано, що він щиро розкаявся в скоєному, добровільно відшкодував заподіяну матеріальну та моральну шкоду раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується,

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда залишити без змін, а апеляцію засудженого без задоволення, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію у повному обсязі та просив змінити вирок суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність засудженого ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст.296 ч.4 КК України при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оскаржуються. Дії засудженого правильно кваліфіковані за ст.296 ч.4 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, працює; обставини, які пом’якшують покарання: щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; обставини, які обтяжують покарання: скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння, і обґрунтовано дійшов до висновку про можливість виправлення останнього з ізоляцією від суспільства.

Що стосується тих пом’якшуючих обставин, на які посилається в своїй апеляції ОСОБА_1, то з врахуванням того, що злочин скоєно в стані алкогольного сп’яніння, вони не можуть бути підставою для призначення покарання без позбавлення волі, тим більш що покарання за ст.296 ч.4 КК України призначено йому мінімальне.

Підстав для призначення ОСОБА_1 покарання без позбавлення волі немає.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 березня 2010 року стосовно нього – без зміни.

СУДДІ: