Апеляційний суд Кіровоградської області
м. Кіровоград, вул. Верхня Пермська, 2, 25006, (0522) 24-56-63
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Драного О.П.,
суддів Палічука А.О., Ремеза П.М..,
за участю прокурора Сагайдака І.М.,
захисника-адвоката ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та у його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_3 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 березня 2010 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянин, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобов’язаний, не одружений, не працюючий, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимий:
-18.04.2005 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
-22.06.2006 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився з місць позбавлення волі 29.08.2007 року;
-23.04.2008 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Згідно з ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області пом’якшено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України – до 1 року позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України – до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 2 роки позбавлення волі. Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.05.2009 року звільнений умовно-достроково на 6 місяців 15 днів
засуджений за ст.187 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та визначено остаточне покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі.
Вироком суду постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 322 гривні у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 15 червня 2009 року близько 23 год, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у дворі будинку №41 по вул. Червоного Козацтва у м. Олександрії Кіровоградської області, вчинив напад на раніше йому незнайому ОСОБА_5, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, з метою подолання опору з боку потерпілої, обхопив її ззаду рукою за шию, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження, а також під час нападу, погрожуючи останній застосуванням фізичного насильства, заволодів її майном, а саме: сумкою вартістю 220 гривень, в якій знаходився мобільний телефон «Samsung F-330» вартістю 1218,05 гривень з сім-картою оператора мобільного зв’язку «МТС» вартістю 25 гривень, гаманець вартістю 25 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 20 гривень, а всього заволодів майном та завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1440 гривень 05 копійок. З викраденим з місця скоєння злочину втік та розпорядився на власний розсуд.
В апеляціях:
- адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальну справу провадженням закрити, оскільки у матеріалах справи немає достовірних доказів вини ОСОБА_2 у інкримінованому йому злочині, а саме показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про те, що 15.06.2009 року ОСОБА_2 знаходився не у м. Олександрії, а у с. Клинцях Кіровоградського району є незаперечливими та ніким не спростовані. Крім того, 11.06.2009 року ОСОБА_2 дійсно продав за 200 грн мобільний телефон «ОСОБА_13 Еріксон-300» своєї співмешканки ОСОБА_6, а до телефону «Samsung F-330», належного потерпілій ОСОБА_5, відношення не має;
- засуджений ОСОБА_2, підтримуючи доводи свого захисника, просить вирок суду першої інстанції стосовно нього скасувати як незаконний, оскільки він не скоював злочину, у якому його обвинувачують.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції адвоката та засудженого ОСОБА_2 без задоволення, засудженого ОСОБА_2 та у його інтересах захисника ОСОБА_3, які просили вирок суду першої інстанції скасувати, а справу провадженням закрити за недоведеністю вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину, у якому його обвинувачують, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню за таких підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у скоєнні ним злочину при обставинах, вказаних у вироку суду, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, а саме:
-сам засуджений ОСОБА_2 винним себе у скоєнні злочину не визнав та пояснив, що на час вчинення злочину в м. Олександрії не знаходився, проживав у м. Кіровограді зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 В період з 14 по 16 червня 2009 року проживав разом з останньою у с. Клинці Кіровоградського району;
-показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка пояснила, що 15.06.2009 року у вечірній час разом із своєю подругою ОСОБА_14 гуляли на вулиці біля будинку №41 по вул. Червоного Козацтва у м. Олександрії. Вони присіли на лавочку та слухали музику з її мобільного телефону. Коли телефон почав розряджатися, вона вимкнула його та поклала у сумочку. При цьому до них на лавочку підсів незнайомий чоловік та намагався до них заговорити. Коли ОСОБА_5 хотіла встати і піти, чоловік раптово однією рукою обхопив її за шию, а іншою схопив сумочку. ОСОБА_14 голосно закричала, щоб він її відпустив, на що чоловік наказав не кричати, оскільки у нього є ніж і він її заріже. Погрози про застосування ножа промовлялись декілька разів. Вирвавши в неї сумку, чоловік побіг в арку. В судовому засіданні потерпіла вказала на ОСОБА_2 як особу, що вчинила щодо неї розбійний напад;
-аналогічні покази у судовому засіданні надала свідок ОСОБА_14 про те, що дійсно 15.06.2009 року близько 23 год у дворі будинку №41 по вул. Червоного Козацтва у м. Олександрії біля ринку «Айсберг» на ОСОБА_5 було скоєно розбійний напад з погрозою застосування фізичної сили, в результаті чого нападник заволодів сумкою ОСОБА_5, у якій знаходились косметика, гроші та мобільний телефон «Samsung F-330» двосторонній, червоного кольору;
-показами законного представника потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила що 15.06.2009 року близько 23 год 20 хв ОСОБА_5 та ОСОБА_14 розповіли їй, що біля будинку, де вони сиділи на лавочці біля під’їзду №2 до них підійшов незнайомий чоловік та з погрозою застосувати фізичну силу заволодів сумочкою її доньки ОСОБА_5;
-оголошеними показами свідка ОСОБА_13, даними ним на досудовому слідстві, з яких вбачається, що 15.06.2009 року він отримав повідомлення про виклик таксі на адресу: с. Мартоівановка, вул. Самохвалова, 80, де по приїзду в автомобіль сіли троє чоловіків та одна жінка та назвали адресу, куди їх потрібно довезти, а саме вул. Садова, 64 у м. Олександрії. Чоловік, який сидів на передньому сидінні автомобіля пішов у бік вулиці Червоного Козацтва та коли повернувся, у нього в руках помітив мобільний телефон, двосторонній, червоного кольору, який останній намагався увімкнути. Після цього біля магазину «Скіф», розташованого по проспекту Леніна, чоловік, у якого знаходився мобільний телефон, підійшов через вулицю до водіїв таксі, звідки повернувся у автомобіль, після чого всі поїхали у магазин «Попугайчик», де скупились та попросили відвезти їх назад у с. Мартоіванівку до будинку, звідки він їх забирав. За поїздку розраховувався чоловік, який сидів на передньому сидінні;
-показаннями свідка ОСОБА_15, яка пояснила, що дійсно 15.06.2009 року о 22 год 05 хв з мобільного телефону отримала повідомлення про виклик таксі за адресою: с. Мартоіванівка, вул. Самохвалова, 80. О 24 год водій ОСОБА_13, який виконував замовлення повідомив, що виклик виконаний;
-показаннями свідка ОСОБА_16, який пояснив, що у середині червня 2009 року вони дійсно з ОСОБА_2 та ще двома особами на пропозицію ОСОБА_2 на таксі приїздили до спільного знайомого, який проживає поблизу ринку «Айсберг» у п’ятиповерховому будинку по вул. Червоного Козацтва у м. Олександрії, а оскільки двері будинку були зачинені, він пішов до таксі, а через декілька хвилин його наздогнав ОСОБА_2, в руках якого він побачив мобільний телефон. На пропозицію ОСОБА_2 вони під’їхали до магазину «Огород», де останній підійшов до таксистів біля кафе «Блюз». У подальшому в магазині «Попугайчик» ОСОБА_2 купив спиртні напої та продукти харчування. За поїздку в таксі розраховувався також ОСОБА_2;
-аналогічні показання дала свідок ОСОБА_17;
-свідок ОСОБА_18 пояснив, що 15.06.2009 року близько 23 год він знаходився біля кафе «Блюз» на стоянці. З протилежної сторони вулиці до його автомобіля підійшов молодий хлопець, який назвався ОСОБА_2, та запропонував купити у нього мобільний телефон, за що він заплатив йому 200 гривень, а оскільки телефон був розряджений, то невідомий пообіцяв, що зарядний пристрій принесе наступного дня. Вказаний телефон був вилучений у нього працівниками міліції;
-згідно з протоколом огляду місця події від 13.07.2009 року у ОСОБА_18 було виявлено та вилучено мобільний телефон «Samsung F-330»;
-протоколом пред’явлення предметів для впізнання, під час якого неповнолітня потерпіла ОСОБА_5 впізнала серед пред’явлених мобільних телефонів свій телефон «Samsung F-330»;
-протоколом виїмки від 31.07.2009 року, відповідно до якого у законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 – ОСОБА_4 вилучено гарантійний талон від мобільного телефону «Samsung F-330», який був викрадений під час розбійного нападу на ОСОБА_5;
-згідно з протоколом виїмки від 25.08.2009 року, проведеного у диспетчерській служби таксі «0-51» вбачається, що саме 15.06.2009 року о 22 год 05 хв був виклик таксі на вул. Самохвалова, 80 у с. Мартоіванівку. З даного виклику таксі звільнилося о 24 год;
-згідно з висновком судово-медичного експерта №935 від 09.09.2009 року ОСОБА_5 заподіяні легкі тілесні ушкодження.
Таким чином, проаналізувавши всі докази в їх сукупності суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 187 КК України як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства. При цьому застосування насильства було небезпечним для життя в момент заподіяння і створювало реальну загрозу для життя потерпілої.
Доводи адвоката ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_2 про те, що він вказаного злочину не скоював, оскільки в день скоєння злочину перебував в іншому місці є безпідставними, оскільки повністю спростовуються сукупністю зібраних по справі доказів. Зокрема, показаннями самого засудженого, які він давав в якості підозрюваного, в яких він не заперечував факту відкритого викрадення сумочки з мобільним телефоном та заволодіння іншим майном потерпілої, посилався лише на те, що сили до дівчини не застосовував (т. 1 а.с. 25-26); показаннями потерпілої про обставини розбійного нападу та протиправного заволодіння її майном, кількості і вартості викраденого (т.1 а.с. 5-6); показаннями свідка ОСОБА_14 щодо обставин вчинення засудженим даного злочину (т. 1 а.с. 8); оголошеними показаннями свідка ОСОБА_13, який є водієм таксі та який підтвердив факт, що возив підсудного та інших увечері 15.06.2009 року з с. Мартоіванівки до вул. Садової та те, що коли вони чекали на ОСОБА_2 біля ринку «Айсберг», останній повернувся з мобільним телефоном червоного кольору (т. 1 а.с.16, 27); оголошеними показаннями свідка ОСОБА_18, який підтвердив той факт, що купив мобільний телефон у молодого чоловіка на ім’я ОСОБА_2 та тим, що даний телефон був вилучений у нього працівниками міліції (т. 1 а.с. 14,54); протоколом відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілої ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 93-95); протоколом впізнання свого мобільного телефону потерпілою, яка зазначала, по яких ознаках вона його упізнала, а також наданим нею гарантійним талоном, з якого вбачається, що модель, серія та імей мобільного телефону, вилученого у свідка ОСОБА_18 співпадає з тими ж даними, що вказані в зазначеному гарантійному талоні (т. 1 а.с.74 ); журналом реєстрації замовлень служби таксі «0-51» (т. 1 а.с.107-110), з якого вбачається, що саме 15.06.2009 року о 22 год 05 хв на вул. Самохвалова, 80 було викликано таксі, водієм якого є ОСОБА_19, та який пояснив, що саме він виїхав на виклик, що у машину сіло троє хлопців та дівчина, яких він відвіз на вул. Садову, 64 у м. Олександрії, де один з хлопців вийшов, а інші чекали на нього.
Доводи апеляції адвоката стосовно того, що показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про те, що 15.06.2009 року ОСОБА_2 знаходився не у м. Олександрії, а у с. Клинцях Кіровоградського району є незаперечливими та ніким не спростовані, колегія суддів оцінює як такі, що дані з метою створити ОСОБА_2 алібі про його непричетність до вчинення вказаного злочину. Разом з тим, усі інші показання свідків свідчать про інше.
Зокрема, свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_17 пояснили, що саме 15.06.2009 року, в той день, коли вони їздили на таксі до вул. Червоного Козацтва у м. Олександрії, де ОСОБА_2 виходив, а потім повернувся з мобільним телефоном, вони під’їжджали до магазину «Огородник», біля якого ОСОБА_2 знову виходив до таксистів, після чого заїхавши до магазину «Попугайчик», вони зробили покупки, за які розрахувався ОСОБА_2 та після повернення на таксі додому на вул. Самохвалова, 80, він знову розрахувався за таксі. При цьому зазначають, що грошей у ОСОБА_2 не було, так як він нещодавно звільнився з місць позбавлення волі, ніде не працював і до матері по допомогу не звертався.
Доводи апеляції засудженого стосовно порушення його права на захист під час його допиту у якості підозрюваного суд вважає надуманими, оскільки вони спростовуються протоколом роз’яснення йому його прав як підозрюваному, де сам ОСОБА_2 написав, що послуг адвоката не потребує (т. 1 а.с. 20-21).
Враховуючи викладене, підстав для зміни вироку колегія суддів не вбачає.
Перевіривши справу у повному обсязі у порядку ст. 365 КПК України, з вступної частини вироку підлягає виключенню вказівка суду про наявність у ОСОБА_2 судимості за вироком Олександрійського міського суду Кіровоградської області від 19.10.2001 року, оскільки згідно зі ст. 89 КК України дана судимість є погашеною.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_2 та у його інтересах захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 березня 2010 року стосовно ОСОБА_2 в порядку ст. 365 КПК України змінити, виключити з вступної частини вироку вказівку суду про наявність у ОСОБА_2 судимості за вироком Олександрійського міського суду Кіровоградської області від 19.10.2001 року.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: