Справа № 3-1081/10 Головуючий у І інстанції

Провадження № 33-259/10 Доповідач у 2 інстанції

Категорія 333 20.04.2010

ПОСТАНОВА

Іменем України

Суддя апеляційного суду Київської області Романець Л.А., з участю ОСОБА_1 та прокурора Мойченко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві 20 квітня 2010 року адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2010 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, працючого на посаді землевпорядника Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. „г" ч. 1 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією" та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень в доход держави

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 С, перебуваючи на посаді землевпорядника Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, будучи державним службовцем 7 категорії, якому присвоєний 13 ранг, особою уповноваженою на виконання функцій держави, в порушення вимог п. „г" ч. 1 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією", позбавив фізичних осіб інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримав її, надавав недостовірну чи неповну інформацію.

Так, згідно посадових обов'язків землевпорядника Віто-Поштової сільської ради ОСОБА_1 С, здійснює розгляд звернень фізичних осіб із земельних питань за дорученням сільського голови. Як вбачається із матеріалів справи, всього за жовтень-грудень 2009 року на розгляді в ОСОБА_1 перебували 250 звернень фізичних осіб із земельних питань, в поточному році - 35.

Таким чином, в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про інформацію», згідно яких кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто і згідно яких всі громадяни України мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, а також в порушення вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», згідно яких органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані письмово у термін не більше одного місяця повідомляти громадян про суть прийнятого рішення за їхніми заявами, ОСОБА_1 С, якому сільським головою було доручено розгляд заяв громадян про виділення земельних ділянок, передачу їх у власність, зміну цільового призначення, тощо, заявників про результати розгляду їхніх звернень та прийняте рішення письмово не повідомив, що позбавило їх права на оскарження прийнятих виконкомом за їхніми заявами рішень.

На вказану постанову, подана апеляційна скарга ОСОБА_1 С, в якій він просить постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2010 року щодо нього скасувати та провадження у справі закрити із-за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

При цьому скаржник зазначає, винесена щодо нього постанова суду є незаконною і такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки порушення процедури щодо надання відповіді з боку землевпорядника не встановлено.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 С, який підтримав свою апеляційну скаргу, пояснення прокурора, яка заперечувала проти апеляційної скарги, дослідивши докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне скаргу залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи за дорученням голови Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошикського району Київської області розгляд звернення громадян із земельних питань покладено на землевпорядника ОСОБА_1 та секретаря виконкому ОСОБА_2.

З протоколу про правопорушення, пов'язане з корупцією вбачається, що за період за жовтень-грудень 2009 року до сільської ради надійшли 250 звернень громадян з земельних питань, а в 2010 році на час прокурорської перевірки - 35 звернень. Згідно довідки за результатами прокурорської перевірки видно, що дані звернення зареєстровані в журналі вхідної кореспонденції сільської ради, однак переважна більшість письмових відповідей заявникам на звернення не надавалось, про що свідчить відсутність реєстрації відповідей в журналі вихідної кореспонденції та відсутність їх копій. Не надавались також і проміжні відповіді громадянам.

В судовому засіданні ОСОБА_1 фактично визнав, що ним не надавалися відповіді громадянам на їх звернення письмовому виді в місячний термін, не реєструвалися відповіді і журналі вихідної кореспонденції.

Відповідно до п. „г" ч. 1 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією", державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права: відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.

При таких обставинах, суд обґрунтовано визнав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого п. „г" ч. 1 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією ".

Підстав для скасування постанови суду щодо ОСОБА_1 не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2010 року щодо ОСОБА_1

залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: