Справа № 11-35/11 Головуючий у І інстанції Мурашко
Категорія - 185 КК Доповідач Широян Т. А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 січня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_1
суддів : Демченка О.В., Салая Г.А.
з участю:
прокурора : Сороки Г.В.
засудженого – ОСОБА_2
потерпілої – ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи за апеляцією на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 листопада 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який ніде не працює, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий:
- 1 червня 2004 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. 185 ч.1, 75 КК Україна на 3 роки 6 місяців позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробування з іспитовим строком на 2 роки;
- 13 березня 2006 року цим же судом за ст. 185 ч.2,3 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 9 місяців 24 дні.
Засуджений за ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч.2 КК України за сукупністю вироків приєднано не відбуте покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 березня 2006 року і остаточно ОСОБА_2 призначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком скоїв викрадення чужого майна.
Зокрема, 7 червня 2010 року близько 18-15 , він, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, таємно викрав гроші в сумі 500 грн. , що належали гр. ОСОБА_3
8 червня 2010 року о 14-00 він же, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, таємно викрав гроші в сумі 100 грн. та золоті ювелірні прикраси на загальну суму 5 300 грн. , що належали гр. ОСОБА_3
У апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність його вини та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду щодо нього змінити, пом’якшити призначене йому покарання шляхом застосування ст. 69 КК України, посилаючись на те, що судом не взято до уваги його щире каяття у вчиненому, активну допомогу слідству, майже повне відшкодування потерпілій збитків, а також наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку суду щодо ОСОБА_2 без змін, потерпілу ОСОБА_3, яка покладається на розсуд суду, самого засудженого, який підтримав апеляцію у повному обсязі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Свою вину у вчиненні інкримінованих злочинах ОСОБА_2 визнав повністю і його показання щодо обставин вчинення злочину, обсягу викраденого майна не суперечать показанням потерпілої ОСОБА_3
В суді першої інстанції справу було розглянуто відповідно до правил, передбачених ст. 299 ч. 3 КПК України, тому у відповідності зі ст. 365 КПК України, висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких докази судом не досліджувалися, колегією суддів не перевірялись.
Колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.2 КК України .
Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено у відповідності із вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості скоєного злочину, даних про його особу, того, що він раніше судимий, злочини скоїв в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком. Тому суд обґрунтовано визначив, що покарання він має відбувати у місцях позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання судом враховані обставини, що пом'якшують покарання, на які посилається в апеляції засуджений, але вони не можуть бути визнаними такими, що дають підстави для застосування ст. 69 КК України.
В той же час, колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_2 підлягає зміні.
Відповідно до ст. 71 КК України при визначенні остаточного покарання за сукупністю вироків, суд у резолютивній частині має зазначити яку саме частину не відбутого за попереднім вироком покарання слід приєднати до покарання за новим вироком.
Ці вимоги закону судом не виконані.
Зокрема, призначаючи ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків, суд у резолютивній частині зазначив, що приєднанню підлягає не відбуте покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 березня 2006 року, яке становить 9 місяців 24 дні, а остаточно визначив ОСОБА_2 до відбування покарання за сукупністю вироків 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що до покарання ОСОБА_2 за даним вироком слід приєднати частково не відбуте покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 березня 2006 року – 6 місяців позбавлення волі і остаточне покарання ОСОБА_2 визначити в межах, встановлених судом 1 інстанції.
На підставі наведеного та керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Новозаводського районного суду від 11 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 в частині визначення йому покарання за сукупністю вироків викласти у такій редакції „ На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного судом ОСОБА_2 за даним вироком, частково приєднати не відбуту ним частину покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 березня 2006 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
У іншій частині цей же вирок суду щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
СУДДІ: