Справа № 1-3

2011 року

ПОСТАНОВА

03 лютого 2011 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд, Черкаської області в складі: головуючого-судді Матвієнко М.В.,

при секретарях Ліщині Н.Г., Харині І.В.,

з участю прокурора Троян О.Л., Сапейко К.Я., Грабовенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уроженця с. Гельмязів, Золотоніського району Черкаської області, працюючого начальником запасного пункту управління –техніка дизельної електростанції філії Золотоніського відділення ВАТ «Ощадбанк», українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, у вчиненні злочину , передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Орган досудового слідства з урахуванням зміненого обвинувачення в ході судового слідства, обвинувачує ОСОБА_1 в тому, що він працюючи сільським головою с. Гельмязів, Золотоніського району Черкаської області, з 1998 року по 2002 рік, являючись посадовою особою органів місцевого самоврядування 10 рангу 5 категорії, наділеною адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, недбало віднісся до виконання делегованих державою повноважень, наданих йому відповідно до п.п.1 п. б) ч.1 ст. 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року - своїх службових обов’язків по укладенню договорів оренди на не витребувані та не успадковані (частки) паї, які знаходилися на території Гельмязівської сільської ради Золотоніського району з відкритим акціонерним товариством «Русь»та сільськогосподарським товариством «Дако»що розташовані в с. Гельмязів, Золотоніського району Черкаської області, чим порушив вимоги абз. 4 п.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" №1529/99 від 03 грудня 1999 року, ч.2 ст.8, п.1 ч. І ст.9, ч. І ст.19 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року, не уклавши відповідно до п.16 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року в інтересах сільської ради протягом 2000 року договорів оренди 27 не витребуваних часток (паїв) - земельних ділянок площею 83,7 га. та 48 не успадкованих часток (паїв) –земельних ділянок загальною площею 148,8 га., а всього 75 не витребуваних та не успадкованих часток (паїв) - земельних ділянок загальною площею 232,5 га. з їх фактичними користувачами - відкритим акціонерним товариством «Русь»та сільськогосподарським товариством «Дако» чим також ОСОБА_1 не дотримався вимог ч.4 ст.2 Закону України «Про плату за землю»від 3 липня 1992 року, щодо обов'язкової сплати орендної плати за користування земельними частками з боку ВАТ «Русь»та сільськогосподарським товариством "Дако". Вказаними діями ОСОБА_1 заподіяно істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, що виразилось в ненадходженні до дохідної частини сільського бюджету Гельмязівської сільської ради від безоплатного користування площами земельних ділянок не витребуваних та не успадкованих часток (паїв) за період з 01 січня 2000 року по 01 січня 2001 року коштів в сумі 21 067 грн. 50 коп., тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Під час судового слідства по справі підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні даного злочину не визнав. Захисник ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив клопотання про направлення даної кримінальної справи прокурору на додаткове розслідування, у зв’язку з неповнотою та неправильністю досудового слідства, що неможливо усунути в ході судового розгляду справи. Дане клопотання підтримано підсудним ОСОБА_1

Прокурор Грабовенко А.В. заперечував щодо задоволення клопотання та направлення справи для проведення додаткового розслідування, вважаючи при цьому, що слідство проведено всебічно та повно, вина підсудного доведена.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 та підсудний ОСОБА_1 обґрунтовують клопотання про направлення справи на додаткове розслідування тими обставинами, що в ході дослідження в судовому засіданні матеріалів справи відповідно до даних книг обліку та реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) в Держкомземі по Гельмязівській сільській раді Золотоніського району, в список осіб, які отримали сертифікати на земельну частку (пай) було включено ряд власників таких паїв, які отримали лише в 2001 році, та особи, які були виключені рішенням сесії від 10.08.2001р. із цих списків та сертифікати по яких є погашеними, що є суттєвою неповнотою досудового слідства, яка впливає на розмір завданої матеріальної шкоди та кваліфікацію дій підсудного.

Вони також посилаються, як на підстави для додаткового розслідування, що в пред’явленому ОСОБА_1 обвинуваченні відсутнє посилання, який саме пункт ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки»№ 1529 від 03.02.1999 року був порушений ОСОБА_1, а також те, що зазначений Указ не передбачає будь-яких норм про передачу в оренду сільським радам паїв, а роз’яснення з приводу застосування даного Указу, з’явилися лише в 2002 році, на час коли підсудний не займав посаду сільського голови. Вони також посилаються на ту обставину, що ст. 9, 19 Земельного кодексу України та Законом України «Про оренду землі»визначені лише повноваження сільських рад, а не обов’язок сільського голови на укладення договорів оренди не успадкованих та не витребуваних паїв на землю, яка знаходилася за межами населеного пункту, та що із приводу оренди таких земельних ділянок рішення сесією сільської ради не приймалися. На їх думку, органом досудового слідства не вірно визначено суму збитків, оскільки доказом збитків, як і пред’явленого обвинувачення ОСОБА_1 є акт документальної ревізії фінансово –господарської діяльності Гельмязівської сільської ради по питанню використання не витребуваних та не успадкованих земельних паїв за 2000 рік, в основу якого покладено посилання на порушення Закону України «Про бюджетну систему», на 2001 рік, який станом на 21.06.2001 року втратив чинність. А також органом досудового слідства не вірно застосовано кримінальний закон, оскільки підсудному ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення за КК України, що набрав чинності 01 вересня 2001 року, хоча підсудному інкримінується діяння вчинене у 2000 році, тобто в час дії КК України в редакції 1960 року та ч.2 ст.367 КК України передбачає більш суворе покарання ніж санкція ч.2 ст.167 КК України в редакції 1960 року, чим погіршено становище підсудного.

Суд, вивчивши матеріали кримінальної справи та книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видані громадянам із колективної та іншої форми власності по Гельмязівській сільській раді за 1997-2001 роки, акт документальної ревізії по питанню використання не витребуваних та не успадкованих земельних часток (паїв) Гельмязівської сільської ради за період з 01.01.2000 по 31.12.2001р. від 25.06.2009р., заслухавши пояснення та доводи підсудного ОСОБА_1, свідків та допитаного в судовому засіданні в якості спеціаліста начальника контрольно-ревізійного відділу в м. Золотоноша та Золотоніському районі ОСОБА_3, вважає, що досудове слідство по справі проведено поверхово, неповно та однобічно, по справі не досліджені обставини, які мають істотне значення для кваліфікації дій підсудного, виходячи із визначення розміру недоотриманих сільським бюджетом доказів, внаслідок неукладених договорів оренди не витребуваних та не успадкованих паїв та як наслідок не визначено розмір заподіяної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, а тому клопотання підсудного ОСОБА_1 та його захисника про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування підлягає до задоволення. При цьому суд виходить із слідуючого:

Пояснень свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні, яка пояснила, що наявність незаключених із товариствами, які фактично користувалися земельними ділянками, договорів оренди власників земельних паїв, за 2000 рік, бралися по старих списках 1997 року та книгах реєстрації укладених договорів оренди за 2000 рік, а не виходячи із отриманих громадянами сертифікатів про право власності на земельну частку (пай). Списки за 1997р. неодноразово в послідуючому змінювалися та уточнювалися, а ряд сертифікатів отримано власниками в 2001-2002 роках.

Аналогічні покази в судовому засіданні дані свідком ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яка на 2000 рік працювала землевпорядником Гельмязівської сільської ради.

Свідок ОСОБА_7, яка працювала на 2000 рік головним бухгалтером ВАТ «Русь»показала в судовому засіданні, що ВАТ «Русь»сплачувало в державу податок за загальну кількість землі якою користувалось.

Допитаний в судовому засіданні спеціаліст КРУ ОСОБА_3, який проводив документальну ревізію у 2009 році по питанню використання не витребуваних та не успадкованих паїв Гельмязівською сільською радою за 2000-2001 роки пояснив, що в основу акту ревізії покладено дані надані Гельмязівською сільською радою, а саме списки за 1997 рік, які додатково перевірені не були та при цьому не були враховані дані часу видачі сертифікатів про право власності громадянам на земельну частку (пай), які стали їх власниками в 2001 та послідуючих роках.

Із досліджених в судовому засіданні книг реєстрації сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) по Гельмязівській сільській раді, Золотоніського р-ну, Черкаської обл. вбачається, що в список осіб на не витребувані та не успадковані земельні частки (паї) включені громадяни, право власності які згідно даних отримання та реєстрації сертифікатів набули в 2001 році та послідуючих роках, тобто на 2000 рік, час що інкримінується підсудному ОСОБА_1 у вину, зазначені особи не були власниками сертифікатів, як не являлися і власниками земельних часток (паїв), з якими могли бути укладені договори оренди. Дані обставини детально досліджувалися в судовому засіданні на підставі книг реєстрації сертифікатів по Гельмязівській сільській раді, про що детально зазначено в протоколі судового засідання. На думку суду, така неповнота та не точність досудового розслідування по справі не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки органу досудового слідства необхідно провести великий об’єм дій, направлених на з’ясування повного списку кількості осіб, саме власників на 2000 рік земельних часток (паїв), що мали сертифікати відповідно даних реєстрації сертифікатів земельних часток (паїв) по Гельмязівській сільській раді, Золотоніського р-ну, що постійно зберігаються в міськрайонному управлінні держкомзему в м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської області, які на 2000 рік були не витребувані та не успадковані, та по яких не були укладені договори оренди. Встановлення зазначених даних не може бути виконано в судовому засіданні, а тому суд позбавлений можливості усунути зазначену неповноту в судовому засіданні. Крім того, виходячи із кількості встановлених не успадкованих та не витребуваних паїв необхідно визначити органу досудового слідства розмір збитків, а саме розмір матеріальних ресурсів недоотриманих сільським бюджетом за 2000 рік Гельмязівською сільською радою, та визначитися із розміром наслідків, завданих діями ОСОБА_1 державним та громадським інтересам, відповідно до ст. 367 КК України.

Для цього, на думку суду, необхідно додатково провести документальну ревізію по даному питанню. Крім того, в описовій частині постанови прокурора про зміну обвинувачення від 15.04.2010 року, зазначено, що діями ОСОБА_1 заподіяно істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, що виразилося в ненадходженні до дохідної частини сільського бюджету Гельмязівської сільської ради коштів у сумі 21067,50 грн., що є кваліфікаційною ознакою ч. 1 ст. 367 КК України, а дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 367 КК України. Дана обставина також підлягає усуненню і ході додаткового розслідування справи.

На думку суду, заслуговують для перевірки в ході додаткового розслідування, доводи захисту та підсудного в частині встановлення повноважень сільського голови та конкретизації в обвинувачення, щодо укладення договорів оренди на не витребувані та не успадковані частки (паї) на землі, що є за межами населених пунктів, та чи було це обов’язком сільського голови, відповідно до чинного законодавства станом на 2000 рік.

В іншій частині клопотання захисника підсудного ОСОБА_2, що викладено в письмовій формі, на думку суду до задоволення не підлягає в ході додаткового розслідування.

В разі необхідності органу досудового слідства необхідно виконати інші слідчі дії.

На підставі викладеного, керуючись ст. 281 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України направити Золотоніському міжрайонному прокурору для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 залишити попередній - підписка про невиїзд.

Постанова може бути оскаржена та на неї може бути подана апеляція прокурором до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд на протязі 7 діб.

СУДДЯ М.В. Матвієнко