Судове рішення #46003768

Дата документу Справа № 313/52/13-п



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ


Єдиний унікальний №313/52/13-п Суддя в 1-й інстанції Нагорний А.О.

Категорія ст.. 41 ч.1 КУпАП Суддя в 2-й інстанції Джавага Г.М.

№ провадження 33/778/84/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року місто Запоріжжя


Суддя Апеляційного суду Запорізької області Джавага Г.М. у відкритому судовому засіданні, розглянувши в залі апеляційного суду Запорізької області, апеляційну скаргу прокурора Веселівського району на постанову судді Веселівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2013 року, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, працюючу керівником ПП «Атлант», звільнено від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченного ч.1 ст. 41 КУпАП, у зв'язку із малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.


З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 будучи посадовою особою Територіальної державної інспекції з питань праці в Запорізькій області, маючи організаційно-розпорядчі повноваження під час виконання службових обов'язків вчинила адміністративне правопорушення, яке встановлено актом перевірки, а саме:

- допустила, що, згідно наданих відомостей нарахування заробітної плати за січень-листопад 2012 р., на підприємстві заробітна плата видається один раз, аванс працівники не одержують, чим порушено вимоги ст. 115 КЗпП України;

- допустила, що відповідно до табелю обліку робочого часу за березень 2012 р. напередодні святкового дня 8 березня працівники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інші відпрацювали 7 березня повний робочий день, чим порушено вимоги ст.53 КЗпП України;

- допустила, що на підприємстві не нараховується заробітна плата за роботу в святкові дні, чим порушено вимоги ст. 107 КЗпП україни.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.І ст.41 КпАП України -порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці.

В апеляційній скарзі прокурор просить постанову суду у відношенні ОСОБА_1 скасувати, та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Посилаючись на те, що викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, носить неодноразовий та систематичний характер правопорушень керівником ПП «Атлант» ОСОБА_1, і в матеріалах адмінсправи є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Розглянувши матеріали справи, постанову судді та апеляційну скаргу прокурора, вважаю, що скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.


Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливість і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Таким чином, обов'язковою умовою для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повинно бути встановлення наявності її вини у порушенні вимог чинного законодавства та виникнення вказаної заборгованості.

Суддя, розглядаючи справу по суті, звільнив ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

При вирішенні питання про застосування положень ст.22 КпАП України, суд також вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та Управління узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено.

У кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Встановлення зауваження, як заходу впливу, дає підстави говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, хоча це не є заходом державного примусу та адміністративним стягненням.

По суті правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння виходячи із засад гуманності, хоча саме по собі це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності, залишається правопорушенням.

Висновки щодо малозначності діяння обґрунтовуються наявністю пом'якшуючих обставин, зокрема, щирим каяттям винного, вчинення адміністративного правопорушення уперше, а також відсутністю суспільної шкідливості вчиненого діяння правопорушника та наявністю доказів, що підтверджують наведене.

Як вбачається з даних, які містяться у адміністративному матеріалі, ОСОБА_1 протягом року адміністративному стягненню не піддавалася, суспільно шкідливі наслідкі вчиненого діяння відсутні, адміністративне правопорушення допустила ненавмисно, припис територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області щодо усунення порушень КзпПУ ОСОБА_1 повністю виконано /а.с.23,24,25 /.

Таким чином, враховуючи викладене та оцінюючи докази, вважаю що постанова районного суду законна та обґрунтована.


На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 247п.1, 293, 294 КУпАП України,


ПОСТАНОВИВ:


Апеляційну скаргу прокурора Веселівського району залишити без задоволення, а постанову судді Веселівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2013 року, якою ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КпАП України, у зв'язку із малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням - без зміни.

Постанова апеляційного суду вступає в законну силу негайно після її винесення, являється остаточною й оскарженню не підлягає.



Суддя апеляційного суду

Запорізької області Г.М. Джавага


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація