Демидівський районний суд Рівненської області

смт. Демидівка, вул. Миру, 9а, 35200, (03637) 6-22-10

Справа №2-а-38/2010року.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2010 року. смт. Демидівка.

Демидівський районний суд, Рівненської області.

Одноособово суддя Зозуля П.Г.,

при секретарі Ковальській Л.С.,

за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Млинівського міжрайонного прокурора в і інтересах ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Управління праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації Рівненської області про нарахування та виплату допомоги при народженні третьої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві прокурор просить зобов 'язати Управління праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації Рівненської області призначити ОСОБА_1 допомогу при народженні ОСОБА_2 як на третю дитину і здійснювати у подальшому щомісячно виплату їй допомоги як на третю дитину, всього на суму 39 620 гривень

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є матір 'ю двох дочок ОСОБА_3 'як ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, які на даний час проживають з батьком. 9 грудня 2009 року ОСОБА_1 у другому шлюбі народила сина ОСОБА_2. Проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що відповідач призначив їй допомогу при народженні дитини у сумі 12240 гривень, як на першу дитину, оскільки, її старші діти проживають з батьком. Позивач вважає, що такі дії відповідача не відповідають вимогам ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Пунктом 13 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» передбачено, що розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. Враховуючи даний «Порядок», прокурор вважає, що проживання дітей з батьком не є перешкодою для призначення матері, яка народила третю дитину, допомоги на третю дитину. У зв'язку з цим прокурор 21 травня 2010 року направив відповідачу припис про усунення порушень закону, однак, відповідач не виконав вимог викладених у ньому. Це змусило позивача звернутися до суду за захистом інтересів дитини.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав повністю з тих же підстав.

Представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнала і показала, що при призначенні допомоги при народженні дитини спеціалісти управління керувалися «Порядком призначення і виплати державної допомоги сім 'ям з дітьми», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2001 року №1751 зі змінами та доповненнями. Відповідно до цього «Порядку» допомога при народженні дитини призначається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання. Розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік) відмовилась, я також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. ОСОБА_1 подала всі необхідні для призначення допомоги документи. З цих документів слідує, що з нею постійно проживає лише найменший син. Двоє старших дітей належать до сім'ї ОСОБА_7, їх батька. Він займається вихованням та утриманням дітей. Мати вихованням дітей майже не займається.

Заслухавши показання сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, чинне законодавство суд

приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Підставою звернення до суду з даною позовною заявою прокурор зазначив ст.45 ЦПК України, ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суду інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом, підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захищати свої порушені та оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що прокурор на законних підставах звернувся до суду за

Зі ахистом прав матері та її неповнолітньої дитини.

Статтею 12 Закону України «Про Державну допомогу сім 'ям з дітьми» встановлено, що допомоги, при народженні дитини з 2008 року на першу дитину становить 12240 гривень, на другу дитину - 25 000 гривень, на третю і наступну дитину - 50000 гривень. ОСОБА_1 народила третю дитину 9 грудня 2009 року (а.с.5,14,15) у другому шлюбі. Від першого шлюбу ОСОБА_1 має дочку ОСОБА_8, 29листопада 1999року народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. 10 липня 2008 року ОСОБА_1 шлюб з ОСОБА_7 розірвала (а.с. 13).

Як показала в судовому засіданні ОСОБА_1, після розірвання шлюбу вона вдруге вийшла заміж. їі

перший чоловік Терп 'як Б.А. також створив другу сім 'ю. З другим чоловіком вони знімали квартиру, оскільки,

свого житла не мали. По цій причині її старші діти залишилися проживати з батьком, де для цього були всі

умови. Однак, коли її перший чоловік женився вдруге, вона не захотіла, щоб діти жили з його дружиною і між

ними стали виникати конфлікти. Так як вони самі не змогли визначити місце проживання дітей, то чоловік

подав позов до суду про визначення місця проживання дітей. Враховуючи, що на той час ОСОБА_1 не мала

свого житла, суд постановив рішення про те, що діти будуть проживати спільно з батьком (а.с.9-10). Від

виховання дітей вона ніколи не відмовлялася, нарівні з батьком приймає участь у їх вихованні та утриманні.

Батьківських прав її також не позбавляли, дітей в неї не відбирали. На даний час менша дочка мешкає з нею і

ходить у школу у смт. Демидівці, а старша і селі Хрінники (а. с. 20).

Відповідно до спї.141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини

не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов 'язків щодо дитини.

Відповідач не надав суду доказів про те, що ОСОБА_1А: позбавлена батьківських прав відносно своїх

дітей Терп 'як М.Б. та Терп 'як Н.Б., або, що вона ухиляється від їх виховання та утримання. '

Визначення місця проживання дітей з одним із батьків суд не може визнати, як передачу їх на

виховання іншій особі, оскільки, незалежно від місця проживання дітей обоє батьків мають одинакові права

та обов 'язки щодо утримання та виховання дітей.

Станом на 20 жовтня 2010 року позивачка отримала допомогу при народженні дитини у розмірі 11000 гривень (а.с.23)..

Всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку-з вагітністю та пологами

жінкам, зазначеним у ч.2 ст.4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення

за місцем проживання батьків. Джерела покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми

здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів

(Статті 4,5 Закону України №2811-XII від 21 листопада 1992року «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»).

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на

оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування,

посадових і службових осіб, зазначено у ст. 55, Конституції України.

Статтею б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року,

ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року, передбачено право кожного на справедливий і

публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір

щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи наведене, на підставі статті 55 Конституції України, ст. 141 СК України, керуючись

статтями 8-12,99,100,159-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Млинівського міжрайонного прокурора в і інтересах ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2, 4 грудня 2009року народження до Управління праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації Рівненської області про нарахування та виплату допомоги при народженні третьої дитини - задовольнити.

Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення ДемидівсЬкої районної державної

адміністрації Рівненської області нарахувати ОСОБА_1 допомогу при народженні

дитини, як на третю дитину і здійснювати щомісячно виплату допомоги ОСОБА_1 як

на третю дитину до виплати не нарахованої суми 39 000 гривень.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації Рівненської області 396 (триста дев 'яносто шість) гривень 20 копійок у прибуток держави.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Демидівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова у повному обсязі складена 27 жовтня 2010 року.

Суддя: П.Г. Зозуля