Дата документу Справа № 335/6356/13-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдин. унік. №335/6356/13-п Суддя в 1-й інстанції Аполлонова Ю.В.

Категорія 130 ч.1 КУпАП Суддя в 2-й інстанції Джавага Г.М.

№ провадження 33/778/485/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Джавага Г.М. розглянувши в залі апеляційного суду Запорізької області у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Орджоникидзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2013 року, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком 40 годин.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 15.06.2013 року о 22-40 год. по вул. Л. Чайкіної, 49 в м. Запоріжжя, водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, у стані алкогольного сп’яніння, тестування проводилося а/т Драгер 024, від медичного огляду у медичному закладі відмовився. Чим порушив п. 2.9 ПДР України.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду, та закрити провадження по справі у відношенні нього на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення. Посилається на те, що з мотивувальної частини оскаржуваної постанови суду вбачається, що висновок про те, що ОСОБА_1 “керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння”. Проте такий висновок не підтверджується ані матеріалами справи, ані дослідженими по справі доказами. Ні протокол про адміністративне правопорушення від 15.06.2013 р., на підставі якого здійснювався розгляд зазначеної справи про адмінправопорушення, ні покази свідків та інспекторів ДАІ, ні інші зібрані у справі докази не містять даних, які б свідчили про перебування ОСОБА_1 у стані сп*яніння саме за керуванням автомобілем. Так, зазначені у протоколі дані та пояснення інспекторів ДАІ вказують лише на те, що працівники ДАІ підбігли до громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вулиці, за 60-70 метрів від розташування автомобіля ОСОБА_3, проте аж ніяк не встановлюють факт перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля. Крім того, висновок щодо результатів медичного огляду від 15.06.2013 р., що міститься в матеріалах справи, також засвідчує лише факт того, що ОСОБА_1 до якого підійшли на вулиці знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Цей факт він і не заперечував.

Крім того, судом не приділено належної уваги деяким обставинам складання протоколу про адміністративне правопорушення та не надано відповідної правової оцінки фактам відмови працівників ДАІ надати копію протоколу та іншім порушенням при його складанні.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1, який не заперечував факт перебування в алкогольному сп’янінні, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які пояснили та підтвердили свої пояснення, дані раніше, та вказали на факт сп’яніння водія ОСОБА_1 під час його зупинки, та те що саме він керував транспортним засобом, перевіривши доводи, наведені правопорушником, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв’язку з наступним.

Згідно п. 1.3. ПДР України, що кореспондується з п. 1.9 ПДР України на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.

Положеннями п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, визначено, що водій на вимогу працівника міліції повинен пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол АА 2№ 747000 від 15.06.2013 р. про адміністративне правопорушення, складений правомочною на те посадовою особою і у відповідності до вимог положень ч. 1 ст. 256 КУпАП містять обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.

Винність ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення доведена в повному обсязі та підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме протоколом АА 2№ 747000 від 15.06.2013 р. про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, в присутності яких проводився огляд на стан сп'яніння, результатом тестування на алкотестері “Драгер 0246”- 0,91%о, поясненнями міліціонера-майора штурмового взводу ОСОБА_7, інспектора Сілкіна А.А. та Глущенко М.С. допитаних в якості свідків у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Так, свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 підтвердили факт того, що бачили, як ОСОБА_1 особисто перебував за кермом автомобіля ОСОБА_3, і коли останній побачив автомобіль ДПС, зупинив машину напроти арки, метрів за 30-35 від машини ДАІ, вискочив із машини та побіг до арки, яка розташована за 7 метрів від аптеки, за ним поспішала його супутниця ОСОБА_2. Оскільки працівники міліції вбачали у діях ОСОБА_1 намір уникнути відповідальності за керування авто у стані алкогольного сп'яніння та бажання сховатися у дворах за аркою, вони наздогнали його і супроводили до машини ДАІ, роз'яснивши його права, залучили свідків і склали протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 був у нетверезому стані.

Не довіряти поясненням вказаних свідків немає підстав.

ОСОБА_1 звертався в суд з позовом про визнання дій ОСОБА_10 протиправними, але постановою від 09.09.2013 року в задоволенні його позову до інспектора взводу ДПС ДАЇ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, третя особа Управління ДАЇ України у Запорізькій області про визнання дій протиправними відмовлено.

У судовому засіданні також була допитана ОСОБА_2, яка зазначила, що є приятелькою правопорушника, та що у той день дійсно сиділа за кермом автомобіля ОСОБА_3, і їй не зрозуміло, чому протокол складено на ОСОБА_1. Зважаючи на дружні відносини і особисту заінтересованість даного свідка у результатах розгляду справи, суд першої інстанції обгрунтовано віднісся до її показань критично.

Свідченням ОСОБА_11, який пояснив, що у той день йому терміново потрібно було до аптеки за памперсами і він попросив свого друга відвезти його у аптеку, за кермом була ОСОБА_2, також вірно надана критична оцінка.

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1, порушуючи вимоги п.п.2.9 ПДР України, вчинив правопорушення, що передбачене диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Таким чином, суддя районного суду всебічно, повно і об’єктивно дослідивши всі докази по справі, обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладено у межах, встановлених КУпАП. При накладенні стягнення, судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Постанова районного суду є законною і обґрунтованою, правових підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.09.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, якою призначено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строкм на 40 годин - без зміни.

Постанова апеляційного суду вступає в законну силу негайно після її винесення, являється остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_12