Судове рішення #45939571

Дата документу Справа № 335/9952/14-к


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ


Єдиний унікальний № 335/9952/14-к Головуючий у 1 інстанції Калюжна В.В.

Провадження № 11сс/778/545/14 Доповідач у 2 інстанції Літвіна В.В.

Категорія оскарження ст.197 КПК України


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Літвіної В.В.,

суддів Смолки Н.О., Алейнікова Г.І.,

при секретарі Вечеренко Є.М.,

за участю прокурора Сівальнєва О.А.,

захисника підозрюваного - адвоката Тютюника М.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника -адвоката Тютюник М.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 вересня 2014 року.

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області, погодженого з процесуальним прокурором та продовжено строк тримання під вартою у СІЗО-10 Запорізької області, зі строком дії ухвали до30 жовтня 2014 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Башкирське Половинського району, Курганської області, з вищою технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, пенсіонера, керівника Курганського козацького земляцтва, директора кінноспортивного центру для дітей інвалідів та осіб з обмеженими можливостями «Кентавр», мешканця АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.

Органом досудового розслідування громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 підозрюється у тому, що він, будучи отаманом (керівником) громадського об'єднання «Курганське козацьке земляцтво», з метою підтримки проросійськи налаштованих осіб на території АР Крим та міста Севастополя і прийняття участі у масових заходах проти законної української влади, разом з іншими особами (біля 10 осіб) - мешканцями Курганської області РФ, що також входили до складу ГО «Курганське козацьке земляцтво», організував на початку березня 2014 року виїзд вказаних осіб до АР Крим.

Прибувши до Криму, а саме до міста Севастополь, після 16 березня 2014 року, тобто після проведення незаконного, так званого «все кримського референдуму» на території АР Крим та м. Севастополь щодо незалежності вказаних адміністративно - територіальних одиниць та відокремлення їх від України, ОСОБА_3 вступив в змову з невстановленими особами з числа активістів проросійських організацій для проведення масових заворушень біля розташування військових частин ЗС України та будівель органів влади у м. Севастополь з метою блокування їх нормальної діяльності та захоплення цих об'єктів для подальшого взяття під контроль представниками самопроголошеної влади так званої «Республіки Крим» та військових частин Російської Федерації. При цьому ОСОБА_3 було повідомлено про озброєну підтримку їх дій з боку військовослужбовців збройних сил російської Федерації з числа частин, які дислоковані у м. Севастополь.

На виконання свого наміру, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, при цьому безпосередньо керуючи діями прибулих з ним до м. Севастополя з Курганської області членів курганського козацтва, 22 березня 2014 року знаходячись на території м. Севастополь, організував та приймав активну участь у масових заворушеннях, що супроводжувались насильством над особою, захопленням будівель та споруд, а також майна військової частини А - 4515 Збройних сил України, розташованої у с. Бельбек. При цьому учасниками вказаних масових заворушень застосовувалась зброя як демонстрація реальної можливості її застосування проти військовослужбовців частини А - 4515 ЗС України, якщо вони відмовляться виконувати злочинні вимоги правопорушників. За результатами вказаних дій настали тяжкі наслідки у вигляді втрати Збройними силами України місця розташування військової частини А - 4551 та розміщеного на території частини майна у вигляді будівель та споруд, військового обладнання, озброєння та боєприпасів.

04 квітня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за № 22014080000000049, щодо ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.

04 квітня 2014 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.

05 липня 2014 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів, строком до 02 вересня 2014 року.

09 липня 2014 року заступником Генерального прокурора України проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 22014080000000049 доручено слідчому управлінню ГУМВС України в Запорізькій області.

21 липня 2014 року досудове розслідування по кримінальному провадженню № 22014080000000049 доручено старшому слідчому СУ УМВС України в Запорізькій області Дудко Р.В.

27 серпня 2014 року заступником прокурора Запорізької області Вороновим О.О. продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, а саме до 04 листопада 2014 року.

27 серпня 2014 року слідчий звернувся до суду з клопотанням погодженим з процесуальним прокурором про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 до 01 листопада 2014 року, яке мотивував тим, що строк тримання підозрюваного під вартою спливає 02 вересня 2014 року, а для закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженню потрібно виконати ряд слідчих дій за участі підозрюваного, виконання яких неможливо до закінчення строку тримання під вартою, а підстав для зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу на більш м'який не вбачається.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 вересня 2014 року клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області задоволено.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат Тютюник М.В. вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, такою що не відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, оскільки, на думку захисника, клопотання взагалі не містить обґрунтування неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під варто та обрати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката Тютюник М.В. на підтримання своєї апеляційної скарги; пояснення прокурора,який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших учасників досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того зареєстрований та постійно проживає за межами України не має постійного джерела доходів, підозрюється у скоєнні особлива тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років.

Задовольняючи клопотання старшого слідчого, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що слідство по кримінальному провадженню не закінчено, існують наведені слідчим ризики, також наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КПК України, яке є особливо тяжким злочином, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, є підстави вважати, що більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших учасників досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення

Відповідно до вимог ст. 199 КПК України слідчий в своєму клопотанні зазначив виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме необхідно:

- встановити, які наслідки настали в результаті захоплення будівель та споруд, а також майна військової частини А - 4515 Збройних сил України, розташованої у с. Бельбек;

- направити міжнародне доручення до Російської Федерації про збір характеризуючи матеріалів на підозрюваного ОСОБА_3;

- провести слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії направлені на встановлення інших співучасників, які причетні до скоєного кримінального правопорушення;

- у разі встановлення співучасників, повідомити їх про підозру, обрати щодо них запобіжні заходи та ін..;

- повідомити підозрюваному ОСОБА_3 про підозру з урахуванням зібраних підчас слідства доказів;

- виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваним та його захисником;

- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, копії яких вручити підозрюваному та його захиснику.

При розгляді клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою слідчим суддею досліджені надані матеріали провадження стосовно законності та обґрунтованості подальшого тримання підозрюваного під вартою. Враховано, що ОСОБА_3 не має реєстрації на території України, та місця мешкання, тому для забезпечення кримінального провадження судом обґрунтовано продовжено строк тримання під вартою щодо нього.

Істотних порушень вимог КПК України, які є підставою для скасування судового рішення, при апеляційному розгляді не встановлено.

Колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою,винесена з дотриманням діючого кримінально-процесуального законодавства, підстави для продовження строку тримання під вартою належним чином мотивовані, а тому правових підстав, зазначених у ст.409 КПК України, для скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, ч. 3 407, 422 КПК України, колегія суддів, -


УХВАЛИЛА:

ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 01 вересня 2014 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області та продовжено строк тримання під вартою у СІЗО-10 Запорізької області, зі стоком дії ухвали до 30 жовтня 2014 року ОСОБА_3, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - адвоката Тютюник М.В. (в інтересах підозрюваного ОСОБА_3) - без задоволення.

Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді:







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація