ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

 

           УХВАЛА         

       

05 лютого 2007 р.

№ не вказано

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                   Невдашенко Л.П.

суддів                                                Михайлюка М.В.

                                                Дунаєвської Н.Г.

 

розглянувши касаційну скаргу

ОСОБА_1, м. Донецьк

 

на ухвалу

від 12.12.2006 Апеляційного суду Сумської області

 

у справі

№    Зарічного районного суду м. Суми

 

за  позовом

ОСОБА_2, м. Суми

 

до           3-я особа

Товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Відікон”, м. Суми  Товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Донецька хвиля”, м. Донецьк  Товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія                 “ Надєжда”, м. Донецьк  Державний реєстратор Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми  Товариства з обмеженою відповідальністю “Ромсат”, м. Київ  ОСОБА_3, м. Суми  ОСОБА_1, м. Донецьк

 

про	визнання недійсними статутних документів ТРК “Відікон LTD” та ТОВ “ТРК “Відікон” в період з 24.07.2001 р. по 30.03.2004 р.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ¹ Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

 

ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу від     12.12.2006 р. судової колегії з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області.

 

Зазначеною ухвалою скасовано рішення Зарічного районного суду                 м. Суми від 03.10.2006 р., справу направлено на новий розгляд.

 

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів”  від 15.12.2006 р. № 4830-V, який набрав чинності 29.12.2006 р.  внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст. 12 доповнено пунктом 4 відповідно до якого господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між  господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

 

Пунктом 5 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що після набрання чинності цим Законом касаційні скарги (подання) на судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

 

Статтею 109 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок подання касаційної скарги (подання) відповідно до якої касаційна скарга (подання) подається (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Місцевий або апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення або постанову, зобов'язаний надіслати скаргу (подання) разом зі справою до Вищого господарського суду України у п'ятиденний строк з дня її надходження.

 

В даній справі скаржник направив скаргу безпосередньо до Вищого господарського суду України, чим порушено вимоги ст. 109 ГПК України.

 

Крім того звертаємо увагу на те, що згідно до п. 3 ст. 111³ Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

 

-          до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;

 

До матеріалів касаційної скарги  додано ксерокопії поштових квитанцій  про відправку кореспонденції. Вказані ксерокопії не можуть бути належним доказом відправки копії касаційної скарги іншій стороні (сторонам), оскільки належним доказом надсилання копії касаційної скарги іншій стороні по справі  визнаються оригінали квитанцій, фінансових чеків, реєстрів, описів,  а не їх ксерокопії чи фотокопії.

 

Відповідно до ч.2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України ксерокопії чи фотокопії поштових квитанцій чи реєстрів можуть прийматися в якості належних доказів лише в разі їх засвідчення установою зв'язку.

 

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що після усунення обставин, наведених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.

 

Звертаємо увагу на те, що реалізація права скаржника на повторне звернення з належно оформленою касаційною скаргою, передбаченого ч.3 ст. 111³ Господарського процесуального кодексу України, не тягне автоматичного відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого ст. 110 ГПК України.

 

Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду ухвали Апеляційного суду Сумської області  в касаційному порядку і підлягає поверненню.

 

Керуючись ст.ст. 86, 111, 111³ Господарського процесуального кодексу України, п.5 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів”, Вищий господарський суд України

 

УХВАЛИВ:

 

Касаційну скаргу ОСОБА_1  на ухвалу від 12.12.2006  Апеляційного суду Сумської області повернути скаржнику.

 

 

Головуючий                                                                                   Л.Невдашенко

 

Судді                                                                                              М.Михайлюк

                                                                                                    

                                                                                                       Н.Дунаєвська