2-а-30/09
У Х В А Л А
12 березня 2009 року.
Великоновосілківський районний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Єфименко В.І.,при секретарі Тахтаровой Н.П., розлянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Новосілка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов*язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни",-
встановив:
ОСОБА_1.звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов*язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну допомогу за 2006-2008 роки відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". При цьому позивач надав клопотання про поновлення встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що пропустив річний строк у зв*язку з тим, що не мав відомостей про порушення його прав.
Відповідач в запереченнях до позову просив суд відмовити позивачеві у задоволенні заявленого клопотання.
Відповідно до ст. ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється із дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення прав, свобод чи інтересів.
До норм законодавства, якими регулюється здійснення нарахувань і виплат до пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", неодноразово вносилися зміни, вони викладалися у новій редакції. Крім того, дію окремих із них було зупинено, зміни або нова редакція визнавалися рішеннями Конституційного Суду України неконституційними.
Оскільки позивач не мав змоги отримати інформацію про періоди дії та чинності положень вказаного законодавства, а про порушення своїх прав узнала лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, суд вважає причину пропуску позивачем строку для звернення до адміністративного суду поважною, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 102 КАС України,-
ухвалив:
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 і поновити пропущений нею строк для звернення до адміністративного суду із позовною заявою до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов*язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.І. Єфименко
2-а-30/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1. березня 2009 року.
Великоновосілківський районний суд Донецької області в складі:головуючого- судді Єфименко В.І., при секретарі Тахтаровой Н.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Новосілка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов*язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни",-
встановив:
ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов*язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", посилаючись на те,що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" він є дитиною війни і згідно зі ст. 6 зазначеного Закону повинен отримувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006-2008 роках така допомога їй не виплачувалась, що є порушенням законодавства України. На звернення позивачки до відповідача з вимогою здійснення належних нарахувань та сплати підвищення до пенсії йому було відмовлено в задоволенні вимог. Тому позивач і просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення належних виплат та зобов*язати його нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки.
В судове засідання позивач надав письмову заяву,в якій просить про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з*явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та заперечення, в яких зазначає, що органи Пенсійного фонду не повинні виплачувати щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" із бюджету Пенсійного фонду, оскільки відповідно до п. 5 ст. 18 Закону України "Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування" страхові внески не підлягають вилученню з Пенсійного фонду і не можуть використовуватись на цілі, не передбачені вказаним законом. Відповідно до п.12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»підвищення до пенсії дітям війни, у тому числі і позивачеві, виплачувалось в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно із пенсійним посвідченням серії АД за № 079954 від 01.10.2003 року ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером і отримує пенсію за віком. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" він має статус дитини війни, про що є відмітка в пенсійному посвідченні.
Статтєю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-4 передбачена соціальна підтримка дітям війни.
Дію даної статті на 2006 рік було зупинено Законом України від 20.12.2005 року № 3235-4, внаслідок чого недоплачені суми за 2006 рік стягненню не підлягають.
09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема пункт 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Останім визначено про те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має предюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв*язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статтей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Виходячи із зазначеного позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України « Про Деравний бюджет України на 2008 рік» про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-17 внесені зміни до Закону України « Про соціальний захист дітей війни», а саме статтею : передбачено,що дітям війни(крім тих,на
2
яких поширюється дія Закону України « про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії ,виплачується підвищення у розмірі надбавки,встановленої для учасників війни.
Відповідно до ст. 14 Закону України « Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» учасникам війни,нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни,пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,що виплачується замість пенсії,підвищується на 15% прожиткового мінімуму для осіб,які втартили прецездатність,іншим учасникам війни-на 10 % прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність .
Рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп від 22.05.2008 року визнані такими,що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення і зокрема п.41 розділу 11 Закону Ук-раїни « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Ук-
раїни».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі,у зв*язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті, що існувала до 01.01.2008 року втратила чинність.На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 530 « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» , відповідно до п. 8 якої встановлено,що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії,підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22.05.2008 року-48,10 грн, з 01.07.2008 року- 48,20 грн. та з 01.10.2008 року-49,80 грн.
Підвищення позивачу виплачувалось відповідачем відповідно до зазначеної постанови,а не Закону,а тому є протиправними дії чи бездіяльність відповідача в порушенні права позивача на отримання підвищеного розміру пенсії з 22.05.2008 року відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково. Суд визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення на користь позивача належних виплат щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, а також вважає за необхідне зобов*язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни за вказаний період в редакції закону, яка діяла в цей період.
Решту частину позовних вимог суд залишає без задоволення.
Керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області щодо нездійснення на користь ОСОБА_1 належних виплат щомісячної соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року,а також з 22 травня 2008 року в повному обсязі.
Зобов*язати управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області здійснити на користь ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла у вказаний період.
В рештій частині позовних вимог- відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Великоновосілківський районний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Великоновосілківський районний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: В.І.Єфименко