ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"13" лютого 2007 р. | Справа № 8/380-06-11318А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Жукової А. М.
суддів : Величко Т.А.
Бойко Л.І.
при секретарі : Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача –Тернова Т.В.
від відповідача –не з'явився
від прокуратури –Латій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
Прокурора м. Іллічівська Одеської області
Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на постанову господарського суду Одеської області
від 15.12.2006р.
по справі: № 8/380-06-11318 А
за позовом : Прокурора м. Іллічівська Одеської області в інтересах держави в особі
Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до : ТОВ „Українська Чорноморська Індустрія”
про стягнення 44 997,14 грн. основного боргу та пені 2618,83 грн.
встановив:
Постановою господарського суду Одеської області від 15.12.2006 року, (суддя Атанова Т.О.) у позові відмовлено. Постанова обґрунтована матеріалами справи, нормами матеріального права та зазначено, що прокурор та представник позивача не довів, що ТОВ „Українська Чорноморська Індустрія” не здійснювала заходів, передбачених чинним законодавством щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році відповідно до встановленого нормативу, тоді як відповідачем підтверджено належними доказами здійснення заходів по працевлаштуванню інвалідів. Згідно ст.18 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” працевлаштування інвалідів здійснюють державні органи. Обов'язок підприємства щодо створення робочого місця для інваліда не супроводжується його обов'язком підбирати інваліда на створені робочі місця.
З висновками суду першої інстанції не погодилася Прокуратура м. Іллічівська та Одеське ОВ ФСЗІ. Оскаржуючи постанову місцевого суду, Прокурор послався на положення ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” та зазначив, що судом не з'ясовано, яку кількість робочих місць для інвалідів фактично створило підприємство, чи розроблялися підприємством заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, які дії для створення таких робочих місць фактично здійснено відповідачем. Отже, судом допущено порушення та неправильне застосування норми матеріального права.
Одеське обласне відділення ФСЗІ оскаржуючи постанову місцевого суду, вмотивувало свої доводи неправильно застосованими нормами матеріального права. Так, підприємство не виконало норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. За нестворення 1 робочого місця для працевлаштування інваліда підприємство несе відповідальність відповідно до ст.20 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” у вигляді штрафу та пені, що складе загальну суму 47615,97 грн.
Письмовими запереченнями ТОВ „Українська Чорноморська Індустрія”, , просить постанову місцевого суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення, з тих підстав, що відповідно до ст.18 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємство зверталось до Державної служби зайнятості з проханням направити 1 інваліда для працевлаштування, але жодного інваліда не було направлено для працевлаштування. Також, протягом звітного періоду не було звернень інвалідів безпосередньо до підприємства. У зв'язку з виконанням усіх, залежних від підприємства заходів по створенню робочого місця для працевлаштування інваліда, підприємство має бути звільненим від відповідальності.
Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи колегією суддів встановлено таке.
Згідно звіту №10-ПІ за 2005 рік наданого ТОВ „Українська Чорноморська Індустрія”, по коду рядка 0.1 відображено середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу у кількості 35 осіб. Відповідно до ст.19 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств незалежно від форми власності і господарювання встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від загальної чисельності працюючих, що для підприємства складе 1 особу, проте, за звітом підприємства норматив створення робочого місця для інваліда не виконано.
Пунктом 4 „Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів” передбачено, що підприємство самостійно зобов’язане сплатити суму штрафних санкцій у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, до 15 квітня року, що настає за звітним. У зв'язку із несплатою коштів, Одеське ОВ ФСЗІ, обрахувавши штрафні санкції в сумі 44997,14 грн. звернувся до підприємства з претензією №03-1/1716 від 15.05.06 р. (а.с.12), яка листом №568-06 від 31.05.05 р. залишено без задоволення з підстав здійснення усіх заходів по створенню робочого місця для інваліда ( а.с.15) Листом №07/6/2-1 від 27.06.06 р. Прокуратура м. Іллічівська звернулась до підприємства з вимогою надати документи, пов'язані із виконанням нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів для здійснення перевірки відповідно до ст.8,20 ЗУ „Про прокуратуру”, а 25.10.2006 року подано адміністративний позов в інтересах Одеського ОВ ФСЗІ про стягнення 44 997,14 грн. Уточненням до позову (а.с.55) Одеське ОВ ФСЗІ крім заявлених штрафних санкцій просить стягнути пеню 2618,83 грн. за простроченням сплати, обчислену виходячи із 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
ТОВ „Українська Чорноморська Індустрія”,(а.с.35) заперечуючи позовні вимоги у письмових поясненнях зазначило, що протягом усієї діяльності підприємство з січня 2005 року кожного місяця зверталось до Іллічівського ЦЗН з клопотанням направити 1 інваліда для працевлаштування прибиральником виробничих приміщень. Підприємством виконано вимоги „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, отже підстави для застосування відповідальності –відсутні.
Судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до п.3-5 „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” - робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства мають вживати заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду про створення робочих місць для інвалідів та вакантні посади на яких може використовуватися праця інвалідів.
Як вбачається із матеріалів справи, підприємство здійснило заходи по атестуванню робочого місця для інваліда, протягом 2005 року інформувало Іллічівський ЦЗН про вакансію робочого місця шляхом подання звіту Ф-3ПН та листами просило направити інвалідів для працевлаштування на вакантному місці, що власне підтверджує Центр зайнятості листом №378 від 26.05.06 р.(а.с.23) р. Проте, у 2005 р.жодного інваліда не направлено на це підприємство.
Відповідно до ст.18 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” працевлаштування інвалідів покладено на органи працевлаштування. У 2005 році закон не покладав обов'язку на підприємство щодо підбору та працевлаштування інвалідів.
З огляду на викладене,
Керуючись ст. ст.160, 198,200,205,206,212,254 КАСУ, суд
ухвалив:
Постанову господарського суду Одеської області від 15.12.2006р.
у справі №8/380-06-11318 А –залишити без змін, а апеляційну скаргу
– без задоволення.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку в місячний термін до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Суддя Т.А. Величко
Суддя Л.І. Бойко