СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
09 квітня 2009 року | Справа № 5020-2/112-9/041 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Лисенко В.А.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Кирильчук Наталії Дмитрівни, довіреність від 07.04.2009, товариство з обмеженою відповідальністю "РСУ1- Дельта"
відповідача: Думанської Тетяни Сергіївни, довіреність від 08.01.2009 року,
Кубріної Юлії Євгенівни, наказ від 30.11.2008, Мастерова Ігоря Анатолійовича, наказ від 01.02.2008, Головне управління управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 26.02.2009 року у справі №5020-2/112-9/041
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РСУ1-Дельта" (вул. М. Музики, 29,Севастополь,99007)
до Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2,Севастополь,99011)
про стягнення 192250,80 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "РСУ 1- Дельта" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації про стягнення заборгованості за виконанні роботи за договором підряду № 28 від 29.10.2007 року в розмірі 192250,80 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 26.02.2009 року у справі №5020-2/112-9/041 (суддя Рибіна С.А.) позов задоволено повністю. З Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РСУ 1- Дельта" 192250,80 грн. заборгованості.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
При прийнятті рішення суд першої інстанції виходів із положень статей 525,526 Цивільного кодексу України, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а також вказав на те, що виконані позивачем роботи фактично прийняті відповідачем , однак, сплачені не в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням господарського суду від 26.02.2009, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушенням норм процесуального права.
Так, заявник апеляційної скарги вважає, що згідно пункту 3.1. додаткової угоди № 1 до договору підряду від 27.10.2007 року, яку підписали сторони, позивач був повідомлено , що фінансування проводиться за рахунок коштів державної програми та сума у розмірі 192250,80 грн. не була сплачена по причині відсутності бюджетного фінансування.
Також відповідач запевняє, що судом першої інстанції була порушена норма процесуального права, а саме пункт 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд відхилив клопотання про відкладення розгляду справи.
Доводи відповідача мотивовані іншими підставами, викладеними безпосередньо у апеляційній скарзі.
У судовому засіданні 09 квітня 2009 року представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення.
Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне .
Як вбачається із матеріалів справи , 29.10.2007 року між Головним управлінням житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "РСУ-1 Дельта" (підрядник) був укладений договір підряду № 2д від 29.10.2007 року, пунктом 1.1 якого передбачено, що підрядник зобов'язувався виконати роботи по реконструкції водопроводу діаметром 800 мм в місті Інкерман. (а.с.7-9).
Згідно з пункту 3.2,3.4. Розділу 3 договору замовник зобов'язувався перечислить підрядчику аванс у розмірі 30 відсотків від річної вартості об'ємів робіт , передбачених договором та сплатити за виконані роботи суму у відповідності з умовами договору.
Пунктом 3.1 розділу 3 договору передбачалось, що вартість робіт у 2008 році складала 605314,50 грн. та вона змінювалась і згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року складає 192250,8 (а.с. 17)
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 1 до договору підряду № 2д від 29.10.2007 року, сторони передбачили збільшення вартості робіт на підставі наказу Міністерства Регіонального розвитку та будівництва України № 334 від 26.11.2007 року.
Сторонами були підписані акти приймання виконаних робіт до договору № 2д від 29.10.2007 форми КБ-2в і КБ-3 за грудень 2008 року . (а.с.17-24).
У зв'язку з неповною сплатою відповідачем коштів, позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 192250,80 грн. боргу за виконані підрядні роботи .
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами склалися підрядні відносини.
Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до пункту 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем обов'язки за договором підряду № 2д від 29.10.2007 року були виконані належним чином, проте, доказів сплати виконаних робіт, відповідачем не надано.
Об’їм, характер і вартість робіт узгоджений сторонами визначається сметою, яка є у справі.
Згідно з пунктом 2.2. договору порядок виконання робіт зазначається календарним планом (додаток №1), який є невід’ємною частиною договору (а.с.12).
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність бюджетного фінансування, на думку судової колегії, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки пунктом 3.4. договору сторони узгодили, що у разі припинення бюджетного фінансування виконання передбачених договором робіт, замовник сплачує підряднику тільки фактично виконані роботи.
З доводами відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд порушив норми процесуального права, розглянув справу в відсутність представника відповідача, судова колегія не може погодитись. Так, представник відповідача не з'явився у судове засідання 26.02.2009 року, направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням, але поважних причин неможливості представника брати участь у розгляді справи суду надано не було.
Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України, представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді чинним законодавством не обмежується .
З врахуванням вищенаведеного, апеляційна інстанція вважає, що оскаржене рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 26.02.2009 року у справі № 5020-2/112-9/041залишити без змін .
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді В.А. Лисенко
В.В.Сотула
З оригіналом згідно
Помічник судді М.Є. Пекарнікова