Справа №: 2о-133-2010
2о-133-2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого судді Іванова А.А.
при секретарі Власовій Т.Ю.
з участю представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за заявою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, зацікавлена особа ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, зацікавлена особа: ОСОБА_3, звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу посилаючись на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються дітьми та спадкоємцями ОСОБА_4, яка померла 21 вересня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-СГ № 181841. Після смерті матері ОСОБА_2 звернувся до Уманської міської державної нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, але йому було відмовлено по тій причині, що в наявних правовстановлюючих документах щодо квартири АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцеві, а саме у свідоцтві на право власності та технічному паспорті існують розбіжності у прізвищах покійної матері з прізвищем у свідоцтві про її смерть, тобто «Казаченок» та «Казачьонок». При зверненні до Уманського відділку КП ЧОБТІ щодо внесення в реєстраційні документи змін прізвища, заявнику було відмовлено.
Прізвище спадкодавця «Казаченок» зазначено у її свідоцтві про шлюб № 195 від 30.10.1945 року та у правовстановлюючих документах на квартиру АДРЕСА_1, як і в паспорті громадянина України російською мовою, а в результаті перекладу з російської на українську мову, в паспорті значиться «Казачьонок», на підставі чого за таким же прізвищем був складений і заповіт від 16.12.2005 року та видане свідоцтво про її смерть.
Така розбіжність на даний час створює певні незручності для спадкоємців, тому за вирішенням даного питання заявник вимушений звернутися до суду.
Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заяву, дав пояснення аналогічні вищевикладеним та просив її задоволити.
Від зацікавленої особи – ОСОБА_3 надійшла письмова заява, в якій вона просить справу розглядати у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника заявника, в судовому засіданні встановлено, що дійсно в результаті перекладу з російської на українську мову виникли розбіжності у написанні прізвища спадкодавця ОСОБА_4, яка померла 21 вересня 2009 року, оскільки в її свідоцтві про шлюб № 195 від 30.10.1945 року та у правовстановлюючих документах на квартиру АДРЕСА_1, яка на даний час являється спадковим майном, в паспорті громадянина України російською мовою зазначено прізвище «Казаченок», а в результаті перекладу з російської на українську мову, в паспорті значиться «Казачьонок», на підставі чого за таким же прізвищем був складений заповіт від 16.12.2005 року та видане свідоцтво про її смерть серії 1-СГ № 181841.
На підставі викладеного, відповідно до ст.256 ЦПК України, суд вправі встановити факт належності правовстановлюючих документів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо інше не передбачено законом.
Зважаючи на те, що у справі достатньо доказів щодо належності свідоцтва про право власності та технічного паспорта від 18.11.1993 року на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209,212-215, 246-249, п.6 ст.256 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Заяву ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.
Встановити, що свідоцтво про право власності № 2361 від 15.12.1993 року та технічний паспорт від 18.11.1993 року на квартиру АДРЕСА_2, видані на ім’я «Казаченок Ніни Дмитрівні» - належать ОСОБА_4, яка померла 21 вересня 2009 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами по справі протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції.
Головуючий: .