Справа №: 2-2808-2010

2-2808-2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Іванова А.А.

при секретарі Власовій Т.Ю.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи своє звернення тим, що між нею та відповідачем 11 березня 2008 року було укладено договір позики на суму 20000 грн., які відповідач зобов’язувався повернути до 11 жовтня 2009 року.

Відповідачем 11 березня 2008 року була власноруч написана розписка про отримання коштів. Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого засобу зв’язку. Розписка підписана відповідачем є документом, що стверджує про вчинення правочину. На прохання про добровільну сплату боргу відповідач відмовився.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, надавши пояснення аналогічні вище викладеному та просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, так як дійсно ОСОБА_3 взяв у позивачки в борг 20000 грн. про що написав розписку.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, так як в судовому засіданні достовірно встановлено, що 11 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, що підтверджується розпискою від 11.03.2008 року. Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Позивач ОСОБА_1 виконала усі умови договору позики, надавши відповідачу позику в сумі 20000 грн., а відповідач ОСОБА_3 зобов’язання згідно договору позики не виконав, так як на неодноразові вимоги кошти не повернув і до цього часу.

Згідно ст.1049 ЦК України на позичальника покладається обов’язок повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк встановлений договором, а оскільки відповідач свій обов’язок на протязі тривалого часу добровільно не виконує, тому суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача не сплачену суму боргу, що становить 20000 грн. та судові витрати пов’язані з розглядом справи в сумі 320 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1046-1049 ЦК України, ст.ст.

10,11,60,88,209,212, 213- 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 20000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 320 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції на протязі десяти днів з часу його проголошення.

Головуючий: .