Справа № 2-а-4/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 вересня 2011 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі : головуючого судді –Слюсар Л.П.

при секретарі –Шевченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 освіти Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про перерахунок заробітної плати на даний час, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в квітні 2009 року звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 освіти Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про перерахунок податку із заробітної плати, про перерахунок пенсії та виплату заборгованості по пенсії.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2009 року було закрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2010 року ухвала Індустріального районного суду від 03 грудня 2009 року скасована і справа направлена для продовження розгляду в порядку адміністративного судочинства.

12.10.2010 року в адміністративну справу на стороні позивача вступив прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська.

В ході судового розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 неодноразово уточнювалися. В уточненій заяві від 06.07.2011 року ( т.1 а.с. 187) позивач вказав на те, що з 12 лютого 2001 року ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська сплачувало йому пенсію з неповного заробітку, не враховуючи довідку №143, яку надав ОСОБА_2 освіти Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради для нарахування пенсії, однак від нього це приховувалось тривалий час і стало відомо з Акту в лютому 2007 року. На його численні звернення з приводу порушення його права та притягнення посадових осіб, винних в порушені законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, він як правило, одержував відписки з порадами звернутися до суду. Такі дії відповідачів значно погіршили стан його здоров’я та суттєво порушили його права, гарантовані Конституцією та Європейською Конвенцією з прав людини, моральна шкода оцінена ним в 20000 грн. Просив суд: зобов’язати ОСОБА_2 освіти Індустріальної у місті Дніпропетровську ради перерахувати його заробітну плату на даний момент та зобов’язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська перерахувати його пенсію згідно цієї довідки та стягнути солідарно із відповідачів суму в розмірі 20000 грн. за шкоду заподіяну їх незаконними діями або бездіяльністю.

В судовому засіданні позивач підтримав свою уточнену позовну заяву та вказав, що ОСОБА_2 освіти повинен надати довідку по заробітну плату, яка є на сьогодні на його посаді і саме за цією довідкою повинно бути здійснено перерахунок пенсії, оскільки маючи стаж роботи в галузі освіти він має не великий розмір пенсії, який значено нижчий ніж у освітян на сьогодні.

Прокурор просив суд стягнути із відповідачів солідарно моральну шкоду спричинену позивачу їх бездіяльністю. Щодо надання довідки, то просив суд ухвалити рішення в цій частині згідно з чинного законодавства.

Представник відповідача ОСОБА_2 освіти Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради позовні вимоги не визнала в повному обсязі. Просила суд залишити позовні вимоги ОСОБА_1 без розгляду в зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду та закрити провадження у справі.

Представники відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просили суд в задоволені позову відмовити.

Суд, вислухавши прокурора, позивача, представників відповідачів, вивчивши матеріали пенсійної справи, матеріали адміністративної справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засідання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 1989 року по 1996 року працював вчителем музики в СШ №138. В лютому 1993 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СШ №138 м. Дніпропетровська про стягнення заробітної плати, в зв’язку незаконним зняттям доплати за гурткову роботу, зменшенням учбового навантаження. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 1997 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову, в зв’язку з вирішенням спору мирним шляхом та виплатою йому 3643 грн. 41 коп.( за період з 01.09.1991 року по 17.01.1994 року) та закрито провадження у справі ( т.1 а.с.79). Відповідно до листа судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Логвиненко В.М. від 03.04.1997 року №Л-8 в зв’язку зі смертю винної особи ОСОБА_4 зобов’язано ОСОБА_2 освіти Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради виплатити ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 3643 грн.41 коп. ( т.1 а.с.126).

Відповідно до пенсійної справи ОСОБА_1 з 12.02.2001 року призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком. До заяви про призначення пенсії були надані довідки про заробітну плату: №141 за період з 01.09.1989 року по 31.12.1993 року ( 52 м.); №142 за період з 01.01.1994 року по 31.08.1994 року ( 8 м.); №143 за період з 01.04.1991 року по 17.01.1994 р. Пенсія була обчислена без урахування довідки №143.

08.04.2002 року ОСОБА_1 надав заяву та документи для перерахунку пенсії по заробітній платі за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 р. ( 60 м.). Перерахунок пенсії проведено з 01.04.2002 року.

12.02.2007 року ОСОБА_1 подав заяву про призначення пенсії за віком згідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та надав довідки про заробіток: №149 за період з 01.09.1989 року по 31.08.1994 року; №150 за період з 01.04.1991 року по 31.01.1994 року. Пенсія була обчислена без врахування довідки №150.

Як вбачається із довідок №143 та №150 є тотожні як період заробітку так і сума заробітку.

Як вбачається із довідок №143 та №150 наданих для нарахування пенсії ОСОБА_2 освіти Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради заробітна плата у розмірі 3643 грн. 41 коп., яка була виплачена ОСОБА_1 за результатами розгляду цивільної справи була в них включена. Оскільки заробітна плата нараховувалася за 1991-1994 роки, то ОСОБА_2 освіти заробітна плата була включена в роки нарахування, а саме 1991 –1994 роки, та переведена з купоно- карбованців на гривню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Про не включенням заробітку для нарахування пенсії за довідками №143 та №150 ОСОБА_1 дізнався в лютому 2007 року та став звертатися до різних інстанцій: до редакції газети “ Праця і зарплата”, якій Пенсійний Фонд України ( лист від 21.12.2007 року №21372/21-10) дав відповідь, що пенсія йому нарахована з урахуванням довідки №150 ( т.1 а.с.13).

В зв’язку з порушенням прав позивач неодноразово звертався до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі, Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, прокурора Індустріального району, Головного управління Праці та соціального захисту населення за якими йому надавалися відповіді та роз’яснення (т.1а.с.12,14,32,33,34,35,35 зв.,36,37,66,78,94,130,143,230,231,232,236,243 та інші).

Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 26.02.2010 року №4424/Ж-11 ( т.2 а.с.33), оскільки довідка про заробітну плату №143 на час призначення пенсії по інвалідності у 2001 році містилася у матеріалах справи ОСОБА_1, то розмір пенсії з 12.02.2001 року, слід обчислити з урахуванням сум заробітку, зазначених в довідці.

Згідно з дорученням Пенсійного фонду України №4424/ж-11 від 26.02.2010 року та Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області №ж481-10 від 10.03.2010 року пенсія ОСОБА_1 була перерахована з урахуванням довідки №143 з 12.02.2001 року.

В судовому засіданні позивач не заперечував факт отримання ним донарахованих коштів.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнані сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Отже оскільки в ході розгляду даної адміністративної справи ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська було визнано свою вину, а саме здійснено в березні 2010 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки №143, то суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача, про захист яких він просить, та вважає за необхідне визнати бездіяльність ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо тривалого не включення в заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 сум заробітку зазначених в довідці про заробітну плату №143 - протиправною і не вбачає пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ст.107 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Пенсійний фонд його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення ( перерахунку) та виплат пенсії, передбачених цим Законом відповідають згідно з законом.

Відповідно до ст.1173 ЦК України, шкода завдана фізичній особі бездіяльністю органу державної виконавчої влади при здійснені ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною республікою Крим або органами місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно до ч.3 ст.23 ЦК України при визначені розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ” зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 року №5, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психологічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин.

Суд не може прийняти твердженнями представника відповідача про те, що позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно –правовий спір.

Отже КАС України допускає об’єднаний розгляд вимог про вирішення публічно-правового спору по суті та вимог про відшкодування шкоди, заподіяних суб’єктами владних повноважень ( статті 23,1173 ЦК України).

Як показав позивач порушення його законних, гарантованих Конституцією України, пенсійних прав привело до моральних страждань, оскільки він є інвалідом третьої групи, хворіє і був вимушений тривалий час звертатися до різних інстанції за захистом своїх прав.

Проаналізувавши доводи позивача і заперечення відповідачів, суд приходить до висновку про наявність у позивача на протязі тривалого часу моральних страждань, тому суд вважає, що позивачу в зв’язку з тривалою бездіяльність ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська було заподіяно моральну шкоду, однак ураховуючи характер правовідносин сторін, обставини справи та засади розумності і справедливості, та той факт, що доплата недоотриманої пенсії становила близько 96 грн., суд вважає за необхідне визначити її в розмірі 1000 грн.

Щодо заявлених позовних вимог позивача щодо зобов’язання ОСОБА_2 освіти перерахувати його заробітну плату на даний час, то оскільки позивач в трудових відносинах з відповідачем не перебуває з 1996 року та згідно до копії трудової книжки до 01.03.2007 року він працював в Міській клінічній лікарні №19 ( т.1 а.с.183), то суд не вбачає приватно - правових відносин, та закриття провадження в цій частині позову і враховуючи що позивач просить зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі здійснити перерахунок пенсії за даною довідкою, то суд вважає за необхідне відмовити в цій частині позову, оскільки що вони не ґрунтуються на законі .

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.

Керуючись: ст.ст.46,124 Конституції України ст.ст.106, 107 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.16, 1173 ЦК України, ст. ст.6-11,18,21, 71,72, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати бездіяльність ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо тривалого не включення в заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 сум заробітку зазначених в довідці про заробітну плату №143 - протиправною.

Стягнути із ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Стягнути із ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 17 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 03.10.2011 року.

Суддя: Л.П. Слюсар