УХВАЛА

ІМЕН ЕМ УКРАЇНИ

2009 року березня 17 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Безверхого О.М.

суддів - Гончарова М.В., Рунова В.Ю.

з участю прокурора - Паливоди Л.В.  

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 грудня 2008 року, яким:                                              

    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Суми, раніше судимий:

1.   05 січня 1979 року за ст. ст. 140 ч.1, 140 ч.2, 17 ч.2 ст. 140 КК України (1960р.) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

2.   21 жовтня 1982 року за ст. 140 ч.2 КК України (1960р.) на 7 років позбавлення волі;

3.   15 червня 1995 року за ст. 141 ч.2 КК України (1960р.) на 4 роки позбавлення волі;

4.   05 серпня 1999 року за ст. ст. 143 ч.2, 101 ч.1, 42  КК України (1960р.) на 5 років позбавлення волі;

5.   12 січня 2006 року за ст. ст. 185 ч.2, 190 ч.2  КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі, -

засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області судові витрати в сумі 117 грн. 70 коп. за проведення експертиз по справі.

    Питання про долю речових доказів вирішене у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 18 серпня 2006 року біля 20 години, прибувши до будинку АДРЕСА_1, за місцем мешкання ОСОБА_2, під виглядом того, що останній винен йому 1000 доларів США, погрожуючи фізичною розправою йому та членам його сім'ї, став вимагати від потерпілого гроші. ОСОБА_2, побоюючись за своє життя та життя своїх рідних, реально сприймаючи погрози ОСОБА_1, віддав останньому 330 грн., а потерпілий ОСОБА_3 віддав належну йому золоту каблучку, вартістю 588 грн. Після чого, разом із ОСОБА_4 та потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, зайшов до квартири АДРЕСА_1, де проживає сім'я останнього, й продовжив вимагати від ОСОБА_2 гроші, а потім вдарив його в обличчя кулаком і забрав майно, яке належить йому та його дружині ОСОБА_5, а саме: музичний центр "Опера", золоту каблучку та ланцюжок, грошові кошти на загальну суму 1566 грн. та залишив квартиру, заволодівши майном на загальну суму 2784 грн.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації його дій за ст. 186 ч.2  КК України, вказує на суворість призначеного судом покарання. Просить, врахувавши всі пом'якшуючі вину обставини, зокрема, те, що вину визнав повністю, розкаявся у скоєному, сприяв органам досудового слідства в установленні істини по справі, а також в повному обсязі відшкодував потерпілим матеріальну і моральну шкоду, пом'якшити призначене судом покарання, застосувавши положення ст. 69  КК України.

Вислухавши доповідь судді,  міркування прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції засудженого без задоволення, а також перевіривши матеріали справи та  обговоривши доводи вказаної апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, що поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованим і підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які перевірено в судовому засіданні та наведено у вироку, і самим ОСОБА_1 в апеляції не оспорюється.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. ст. 65-67  КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, і призначив мінімальний строк покарання, передбаченого санкцією статті 186 ч. 2  КК України.

Таким чином, суд призначив покарання, яке відповідає вимогам закону, тобто є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1, та попередження вчинення ним нових злочинів, тому воно є обґрунтованим і справедливим.  При вирішенні цього питання в повному обсягу були враховані і ті обставини, на які посилається засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції

    Тому підстав для зміни вироку та пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366 , 377 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА :

Вирок  Конотопського міськрайонного суду від 10 грудня 2008 року відносно ОСОБА_1  залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

СУДДІ:

Безверхий О.М.                 Гончаров М.В.                   Рунов В.Ю.