СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
06 квітня 2009 року | Справа № 2-15/9361-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Махлай Оксана Володимирівна, довіреність № 2 від 12.01.2009,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 06.02.2009 у справі №2-15/9361-2008
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Салта ЛТД" (вул.Комунальна/пров.Промежуточний, 24/3, місто Сімферополь, 95017; вул.Київська, 34/2, місто Сімферополь, 95017)
до Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" (вул. Л. Самаріної, 19, місто Феодосія, 98100)
про стягнення 4542,98 грн.; за зустрічним позовом про визнання недійснимиактів
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Салта ЛТД” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Дочірнього підприємства „Кримський Винний Дім” товариства з обмеженою відповідальністю „LDU VIN” про стягнення 4542,98 грн., у тому числі 4068,75 грн. заборгованості, 244,20 грн. пені, 10,03 грн. –3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх обов’язків щодо сплати за виготовлену продукцію на підставі договору № 414 від 02.08.2006. Після зміни розміру позовних вимог позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 4068,75 грн. Від стягнення пені у сумі 244,20 грн. та 10,03 грн. річних позивач відмовився.
Відповідач позов не визнав та звернувся із зустрічною позовною заявою про визнання недійсними актів здачі-прийому виконаних робіт № 26 від 26.06.2008 та № 27 від 27.07.2008. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що визначені акти підписані неповноважною особою, яка не мала права підписувати вказані документі.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2009 у справі № 2-15/9361-2008 первісний позов задоволено частково, з Дочірнього підприємства „Кримський Винний Дім” товариства з обмеженою відповідальністю „LIRE DU VIN” стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Салта ЛТД” 4068,75 грн. заборгованості, 91,35 грн. державного мита, 105,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 244,20 грн. пені та 10,03 грн. річних провадження у справі припинено. Провадження у справі по зустрічному позову припинено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем порушені обов’язки щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за виготовлену позивачем поліграфічну продукцію, а тому заборгованість, що склалася у розміру 4068,75 грн. підлягає стягненню у примусовому порядку на підставі статей 526, 530, 525 (частина 1), 538 Цивільного кодексу України. Припинення провадження у справі за зустрічним позовом обґрунтовано тим, що позивач за зустрічним позовом обрав невірний спосіб захисту свого права. Акти здачі-прийому робіт можуть бути використані в якості доказів у випадку звернення до суду та підлягають оцінці судом у порядку, визначеному статтею 43 Господарського процесуального кодексу України. Спори такої категорії не підлягають розгляду у господарських судах, оскільки по суті така вимога спрямована на встановлення факту, що має значення при поновленні порушеного права або при захисті охоронюваного законом інтересу. Цей факт може встановлюватись судом лише у разі вирішення спору про право цивільне або господарське. Зазначені акти за своїми ознаками є фіксацією господарської діяльності. Тому, на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у цій частині справи припинено.
Не погодившись з вказаним рішенням, Дочірнє підприємство „Кримський Винний Дім” товариства з обмеженою відповідальністю „LDU VIN” звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом порушені норми матеріального права.
Сторона звертає увагу суду на те, що позивач змінив підстави позову. Тобто у первісному позові підставою для стягнення був договір поставки, але відповідач змінив її на акти здачі-прийому виконаних робіт. Сторона наполягає на тому, що акти здачі-прийому виконаних робіт є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. З посилкою на частину 3 статті 215 Цивільного кодексу України відповідач наполягає на тому, що вказаний правочин може бути визнаний судом недійсним.
Суд не прийняв до уваги при винесенні рішення таки обставини:
1) на кожному з актів є приписка про те, що даний акт належить до договору № 414 від 02.08.2006 на виготовлення поліграфічної продукції. Однак, за текстом вказаного договору предметом останнього є поставка поліграфічної продукції, а не роботи і послуги;
2) у кожного з актів, що оскаржується є преамбула, в якій зазначено, що акт підписується представником замовника, як те: в акті № 26 представником Замовника зазначено Руссу Вирджилиу, а в акті № 27 –вже Шолудько Д.П., тоді як і 26, і 27 червня 2008 року директором підприємства позивача був Руссу В. І, отже, його підпис повинна була б стояти в актах, що оспорюються. Однак підписи на актах не є підписами Руссу В., акти підписані Тюміної К.П., яка займала посаду головного бухгалтера. Відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера бухгалтерії КВД ДИ-001, затвердженої наказом директора Дочірнього підприємства „Кримський Винний Дім” товариства з обмеженою відповідальністю „LDU VIN” № 173 від 28.12.2007 у головного бухгалтера відсутні повноваження на підписання актів здачі-прийому виконаних робіт. Вказана особа не мала доручення на підписання будь-яких правочинів, а тому зазначені акти № 26 і № 27 підписані особою, не уповноваженою на підписання й представлення інтересів підприємства в даному питанні. За таких обставин угода повинна бути визнана недійсною.
Відповідач не визнав позов, тому твердження суду про прийняття від позивача послуг на друкування з урахуванням техпотреб на приладження та послуги по розтоці та нарізанню паперу під пергамент є помилковим.
Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні скарги, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Судове засідання було відкладеним з 23.03.2009 на 06.04.2009.
В судове засідання відповідач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про відкладення слухання справи у зв’язку з хворобою одного представника та зайнятістю в іншому судовому процесі другого представника.
Судова колегія відхилила заявлене клопотання у зв’язку з відсутністю доказів поважності причин неприбуття в судове засідання представників відповідача та вирішила розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Повторно на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України розглянувши справу, судова колегія встановила таке.
Протягом червня 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Салта ЛТД” надавалися послуги з виготовлення поліграфічної продукції Дочірньому підприємству „Кримський Винний Дім” товариства з обмеженою відповідальністю „LDU VIN”, що підтверджується доданими до матеріалів справи:
актом № 26 здачі-прийому виконаних робіт від 26.06.2008 на суму 2568,75 грн. (а..с. 16),
актом № 27 здачі-прийому виконаних робіт від 27.06.2008 на суму 1500,00 грн. (а.с.. 17).
Крім того, матеріали справи містять видаткові накладні № 581 від 26.06.2008 на суму 4568,75 грн., № 589 від 27.06.2008 на суму 1500,00 грн. (а.с. 14-15).
Також факт прийняття виконаних послуг з боку відповідача підтверджується податковими накладними, згідно з якими сума податку на додану вартість з цих послуг була включена відповідачем до податкового кредиту (а.с.51-52).
Судова колегія не приймає до уваги заяву відповідача про коригування податкових заобов'язань, оскільки відсутні докази того, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, наданий до податкових органів. На а.с. 113-114 відсутня відмітка про одержання зазначених документів податковими органами.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач виконав дії з надання послуг, а відповідач прийняв ці послуги, але не сплатив суму коштів вартості отриманих поліграфічних послуг.
Аналізуючи правовідносини сторін, судова колегія дійшла таких висновків.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до частині 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.)
Таким чином, між сторонами виникли господарські зобов’язання, згідно з якими позивач зобов’язаний надати послуги з виготовлення поліграфічної продукції, а відповідач сплатити грошові кошти.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим законом.
Згідно з частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочки виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У зв'язку з зазначеним з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 4068,75 грн.
За таких обставин суд першої інстанції з посилкою на норми цивільного та господарського законодавства правомірно стягнув з відповідача суму заборгованості за надані послуги.
У судовому засіданні 11.12.2008 представником позивача була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позивач просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення 244,20 грн. пені за недодержання строків оплати та 20,03 грн. річних.
При розгляді вказаного клопотання судом першої інстанції встановлено, що відмова позивача від частини позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси. Судом першої інстанції перевірені повноваження сторони, яка звернулась із вказаним клопотанням.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 244,20 грн. пені та 10,03 грн. річних припинено судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права.
Стосовно правомірності припинення провадження у справі за зустрічним позовом, судова колегія дійшла таких висновків.
Акти здачі-прийому виконаних робіт № 26 від 26.06.2008 та № 27 від 27.06.2008 за своєю правовою природою не є актами в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, а також не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.
Тому, суд першої інстанції правильно зазначив, що за своїми ознаками вказані акти є фіксацією господарської операції.
Між тим, сторона не була позбавлена можливості заявити позов про визнання недійсним правочину з надання послуг. Предметом позову повинен бути саме правочин з надання послуг, а не зазначені акти. За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивачем обрано неналежній спосіб захисту цивільних прав. Оскільки самі акти здачі-прийому не можуть бути предметом позову, суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі за зустрічним позовом.
Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, а тому не приймаються судовою колегією до уваги.
Оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у судової колегії відсутні правові підстави для його скасування.
Апеляційна скарга на підставі вищенаведеного не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2009 у справі № 2-15/9361-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя підпис
Судді підпис
підпис