СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
06 квітня 2009 року | Справа № 2-29/10194-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
прокурор, не з'явився, прокурор Балаклавського району міста Севастополя в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в місті Севастополі;
представник відповідача, Хасіна Ірина Сергіївна, довіреність № 13/22 від 13.04.09, відкрите акціонерне товариство "Кримзалізобетон";
розглянувши апеляційне подання прокурора Балаклавського району міста Севастополя на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 16 лютого 2009 року у справі № 2-29/10194-2008, та клопотання про поновлення строку, для його подання
за позовом прокурора Балаклавського району міста Севастополя в інтересах держави в особі (вул. 7 Листопаду, 3,Севастополь,99042)
Державної екологічної інспекції в місті Севастополі (вул. Радянська, 61,Севастополь,99011)
до відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" (вул. Монтажна, 3,Сімферополь,95493; вул. Пісочна, 19, Севастополь,99018)
про стягнення 18653,47 грн.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Балаклавського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Севастополі, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" про стягнення суми заподіяного збитку в розмірі 18653,47грн.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на статті 44, 49 Водного кодексу України та обґрунтовані тим, що відкрите акціонерне товариство "Кримзалізобетон” здійснювало самовільний забір води (при відсутності дозволу на спеціальне водокористування) з свердловини в періоди з 08.12.2006 по 13.12.2006, з 15.12.2006 по 05.07.2007, з двох штучних водойм (1) й (2) в період з 07.07.2007 по 26.02.2008, що нанесло державі шкоду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 лютого 2009 року у справі № 2-29/10194-2008 (суддя Башилашвілі О.І.) в позові відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим актом, Прокуратура Балаклавського району міста Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати, та прийняти нове, яким вимоги прокурора задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Так, прокурор Балаклавського району у своєму апеляційному паданні зазначає, що господарським судом помилково вказано, що не має доказів того, що відповідачем фактично здійснювалося використання води у період 01.01.2007 по 05.07.2007, відповідно до актів, які існують у матеріалах справи.
Також, прокурор вважає, що вимоги про стягнення заподіяного збитку незаконним водовикористанням як підземних та і поверхневих вод за період з 01.01.2007 по 05.07.2007 та з 07.07.2007 по 31.07.2007 підлягають задоволенню, відповідно до актів опломбування.
У судовому засіданні 06 квітня 2009 року представник відповідача - відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" проти вимог подання заперечував та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції. Прокурор Балаклавського району в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в місті Севастополі –у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.
Розглянувши повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою Балаклавського району міста Севастополя спільно з Державною екологічною інспекцією у місті Севастополі була проведена позапланова перевірка Севастопольського філіалу відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" дотримання вимог природоохоронного законодавства та обстеження території підприємства по вул. Будівельна у місті Севастополі.
17 листопада 2006 року та 02 лютого 2005 року при перевірці законності будівництва та експлуатації залізобетонного заводу Севастопольського філіалу відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" встановлено, що виробничі роботи велися з порушенням природоохоронного законодавства України - відсутні правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою, проект та матеріали оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС) з позитивним висновком комплексної державної інвестиційної експертизи проекту будівництва, правовстановлюючі документи даним підприємством на свердловину та дозвіл на спеціальне водокористування свердловини, дозвіл та ліміти на утворення та розміщення відходів. Головним державним інспектором з охорони природного середовища було винесено рішення № 11/06 від 11.12.2006 про тимчасову заборону (зупинення) діяльності Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" по вул. Будівельна б/н –Пісочна,19 - Балаклавському районі міста Севастополя (а.с. 96).
Прокурор Балаклавського району посилається на те, що порушення вимог природоохоронного законодавства мають системний характер, не усунуті й на сьогоднішній день. Рішення № 11/06 від 11.12.2006 про тимчасову заборону (зупинення) діяльності Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" по вул. Будівельна б/н, 19 у Балаклавському районі міста Севастополя не виконується, Севастопольська філія відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон»експлуатує завод за вищевказаною адресою та здійснює діяльність з виробництва залізобетонних конструкцій і виробів, що є порушенням статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Відповідно до акту перевірки, за результатами візуального обстеження території Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" по вул. Будівельна б/н - Пісочна, 19, міста Севастополя встановлено, що свердловина пробурена відповідачем не експлуатується: погружний насос, з допомогою якого здійснювався забір води з даної свердловини, та водовід підключений до свердловини та резервної свердловини демонтовані. Вказана свердловина не затампонована та не законсервована. (а.с. 12-13).
На відстані приблизно 1,5 м від пробуреної свердловини розташована штучна водойма (1) довжиною 10,73м, шириною 6м (площа 64,38м2) та глибиною 2,16м (об’єм 139,06м3) обладнана залізобетонними плитами по зрізу води, в якій зосереджуються підземні води в результаті підвищення їх рівня за рахунок поверхневого джерела, розташованого на відстані приблизно 7-8м від вказаної водойми.
На відстані приблизно 80м від пробуреної свердловини, в 17м від офісного приміщення біля напівзруйнованих будівель штучно створена водойма (2) приблизною площею 500 м2 та глибиною більше 1м, що підтверджується несанкціонованим розміщенням надлишкового ґрунту безпосередньо на ґрунті та частково на твердому покритті по периметру даної водойми по берегу висотою 2м, шириною не менше 2м. Підживлення водойми здійснюється за рахунок підвищення рівня підземних вод та поверхневого джерела, розташованого на відстані приблизно 7-8м від вказаного водойму, обладнаного залізобетонними плитами по зрізу води.
Відсутній акт введення в експлуатацію, закінченого будівництвом об'єкта (водойми) що є порушенням статті 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 22.09.2004 №1243.
Водопостачання підприємства на виробничі потреби, відповідно до технології з виробництва залізобетонних конструкцій і виробів, здійснюється з вказаних штучних водойм. Водопостачання підприємства на господарсько-побутові потреби за даними директора підприємства здійснюється привізним методом, документи, підтверджуючі покупку води, не представлені. Забір води з штучної водойми (1) розташованої на відстані приблизно 1,5м від пробуреної свердловини здійснюється в резервуар об'ємом 8м, а далі до розчинно-бетонного вузла за допомогою насосу типу GW30 потужністю 1100 л/хв., 60,6 мЗ/годину (за даними представленого паспорту на насос) через гнучкий водовід (шланг), який підключений до металевого водоводу приєднаного до вищезазначеного резервуару. Насос типу GW30 працює на дизельному паливі. Забір води з штучної водойми (2) розташованої на відстані приблизно 80м від пробуреної свердловини здійснюється до розчинно-бетонного вузла через металевий водовід за допомогою насосу №5040157 ЦН, підключеного до водоводу опущеного безпосередньо в водойму. Насос працює від електроспоживання, встановлений на залізобетонному майданчику площею 1,5м2 та підключений до електрощита. Паспорт на насос, що експлуатується та дані щодо технічних його показників не представлені.
Дозвіл на спеціальне водокористування з експлуатації відповідачем штучних водойм відсутній, водокористування з даних поверхневих джерел здійснюється самовільно, що є порушенням статей 44, 49 Водного кодексу України.
Первинний облік водоспоживання згідно вимог наказу Держкомстату України "Про затвердження типових форм первинного обліку" №264 від 27.07.1998 відсутній, що є порушенням статті 44 Водного кодексу України. Дані щодо об'єму забраної води з штучних водойм, кількість виробленої продукції за період самовільного забору води з свердловини та штучних водойм з 08.12.2006 по 26.02.2008 включно, нормативні розрахунки водоспоживання та водовідведення Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 роки не представлені.
За даними акту про опломбування (опечатування) Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Севастополі гідротехнічні споруди свердловини, що експлуатується відповідачем опечатані 14.12.2006. Згідно акту про повторне опломбування (опечатування) №11/07 Державної екологічної інспекції в місті Севастополі гідротехнічні споруди свердловини, що експлуатується відповідачем, повторно опечатані 05.07.2007, відповідно до листа Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон»(вих.№ 13/261 від 28.02.2008) про здійснення робіт 06.07.2007 по демонтуванню погружного насосу з свердловини та підключеного водоводу).
Прокурор Балаклавського району міста Севастополя вважає, що в результаті самовільного водокористування відповідачем нанесено державі шкоду, розмір якої, відповідно до: методики розрахунків розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 №37 і зареєстрованої в Мін'юсті України 01.06.1995 за № 162/698 (далі - Методика), Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 30.11.2006 №398-У, Закону України "Про державний бюджет України" від 29.12.2007 № 107, за періоди з 01.01.2007 по 05.07.2007 та з 07.07.2007 по 31.12.2007, розрахований позивачем в сумі 18653,47грн.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
А згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, що мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, прокурор Балаклавського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі не правомірно посилається на акт-перевірки від 17.11.2006, оскільки цей акт був складений раніше періоду за який розрахована сума шкоди (з 01.01.2007 по 05.07.2007, з 01.01.2008 по 26.02.2008 (а.с. 12)).
Також, з акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" від 27.02 - 12.03.2008 року вбачається, що посадові особи Державної екологічної інспекції встановили, що свердловина, пробурена підприємством не експлуатується: погружний насос, за допомогою якого здійснювалася подача води і водовідведення, підключені до свердловини і резервної ємкості демонтовані.
Відповідно до пункту 1.3. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 року № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, зв'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" зазначив, що розглядаючи спори про відшкодування шкоди, заподіяної унаслідок порушення природноресурсного, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково врахувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою і провиною відповідача.
Таким чином, судова колегія встановила, що фактично працівники Державної екологічної інспекції у місті Севастополі не здійснювали перевірку дотримання філією відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" правил забору води з підземної свердловини за період з 01 січня 2007 року по 05 липня 2007 року, у зв'язку з чим судова колегія вважає, що відсутні належні докази того, що відповідач використовував підземні води, у зв’язку з чим сума у розмірі 6257,33грн стягненню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Слід зазначити, що без зафіксованого факту забору підземних вод, не можливо встановити обсяг самовільно використаної води, що є необхідною умовою для належного розрахунку збитків нанесених самовільним водокористуванням, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України N 37 від 18 травня 1995року.
Також, у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на Севастопольській філії відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" від 27.02 - 12.03.2008 вказано, що забір води з штучного водосховища на відстані приблизно 1,5 м. від пробуреної свердловини здійснюється в резервуар об'ємом 8 куб.м., а далі в розчиннобетонний вузол за допомогою насосу типа GW30 потужністю 1100 л/мін, 60,6 куб.м. у годину (за даними пред'явленого паспорта на насос) через гнучкий водовід (шланг), який підключений до металевого водоводу, приєднаного до вищезгаданого резервуару.
У розрахунку вказана оплати за користування поверхневими водами згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" №107 від 28.12.2008, в якому встановлена плата за спеціальне водокористування у розмірі 15,22грн. як для інших водних об'єктів.
Також, Методика, затверджена Наказом Мінекобезпеки України №37 від 18.05.1995, і Методика, затверджена наказом Держкомводогоспу №290 від 29.12.2001, не визначають можливість розрахунку розміру збитків по потужності водонасосу.
Крім цього, вода з резервуарів на Севастопольській філії відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" є технічною, яка пригодна тільки для виробництва бетону, не придатна для інших потреб, та могла
йти тільки на виробництво бетону, що підтверджується вказаним актом, в якому вказано, що шланг для подачі води веде в розчиннобетонний вузол.
В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують період споживання води з резервуарів на Севастопольській філії відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон". Докази користування водою з резервуарів відповідачем в період з 01.01.2008 по 26.02.2008 судовій колегїї також не надано.
Відповідач посилається на те, що вода на Севастопольську філію відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" до отримання дозволу на спеціальне водокористування доставлялася привозним методом, при цьому судова колегія враховує, що докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
Крім того, вимоги про стягнення збитків, заподіяні незаконним користуванням поверхневою водою з резервуарів не підлягають задоволенню, оскільки прокурор просить стягнути саме: збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного водокористування підземною і поверхневою водою з водних об'єктів, експлуатованих Севастопольською філією відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон", за періоди з 01.01.2007 по 05.07.2007 і з 07.07.2007 по 31.07.2007, проте розрахунок розміру збитків здійснений за період з 01.01.2008 по 26.02.2008 і тариф на користування поверхневими водами встановлений тільки на 2008 рік Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік".
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що державні органи та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, який передбачено Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, враховуючи те, що не надано належних доказів, що підтверджують обсяг використаних відповідачем підземних вод, судова колегія вважає, що висновки осіб, яки робили перевірку, що викладені у актах перевірок не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень, у зв'язку з чим, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційне подання Прокуратури Балаклавського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 лютого 2009 року у справі № 2-29/10194-2008 залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Судді