СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
7 квітня 2009 року | Справа № 5020-11/361-5/374-2/660 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача - Рубцової Ю.В., довіреність № 12/03/09 від 12 березня 2009 року (ПП „Югстройсервис”)
відповідача - Петренко Т.І., довіреність б/н від 22 листопада 2008 року (ПП „Фірма „Авіс”)
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Югстройсервис” на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 9 лютого 2009 року по справі № 5020-11/361-5/374-2/660
за позовом Приватного підприємства „Югстройсервис” (вулиця М.Музики, 2, кв. 8, місто Севастополь, 99007)
до Приватного підприємства „Фірма „Авіс” (вулиця М.Музики, 58, кв. 41, місто Севастополь, 99007)
про розірвання договору підряду та стягнення 35000,00 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство „Югстройсервис” (далі ПП „Югстройсервис”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства „Фірма „Авіс” (далі ПП „Фірма „Авіс”) про розірвання договору підряду № 3 від 11 травня 2007 року та стягнення оплаченого авансового платежу в розмірі 35000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов укладеного договору.
ПП „Фірма „Авіс” позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у зустрічної позовної заяві, в якій просить стягнути з ПП „Югстройсервис” суму боргу з врахуванням пені, суми індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 16652, 42 грн. Зустрічні позовні вимоги мотивовані порушенням з боку ПП „Югстройсервис” пункту 3.2 договору, який передбачає своєчасну оплату робіт з будівництва мереж зовнішнього та внутрішнього водопроводу а також каналізації на об'єкті, розташованому по вулиці Адмірала Макарова, 4 „в” у місті Севастополі.
В обгрунтування зустрічних позовних вимог, від ПП „Фірма „Авіс” до суду першої інстанції була надана довідка виконаних робіт за травень 2007 року.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 26 жовтня 2007 року по справі призначена будівельно-технічна експертиза, відповідно до висновку якої було встановлено, що виконані роботи по монтажу наріжних мереж водопроводу та каналізації на об'єкті, розташованому по вулиці Адмірала Макарова, 4 „в” в місті Севастополі не відповідають переліку робіт, які вказані у довідці виконаних підрядних робіт за травень 2007 рік та актам прийому виконаних робіт за травень 2007 рік, підписаних ПП „Фірма „Авіс”.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16 травня 2008 року первісний позов задоволено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 2 вересня 2008 року апеляційну скаргу ПП „Фірма „Авіс” залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20 листопада 2008 року касаційну скаргу ПП „Фірма „Авіс” задоволено частково. Постанову апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині первісних позовних вимог скасовані. В скасованій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 9 лютого 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем - ПП „Югстройсервис” порушені умови договору як в частині суми, яка підлягає перерахуванню, так і у частині строку здійснення зазначеного платежу.
Не погодившись з рішенням суду, ПП „Югстройсервис” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки судом не були з'ясовані обставини, що мають значення у справі.
ПП „Фірма „Авіс” у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що затверджена проектно-кошторисна документація була передана підряднику.
Розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 березня 2009 року у зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л. було здійснено її заміну на суддю Антонову І.В.
Розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2009 року у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Антонової І.В. було здійснено її заміну на суддю Котлярову О.Л.
В процесі розгляду слухання по справі відкладалося з 17 березня 2009 на 7 квітня 2009 року.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне. 11 травня 2007 року між ПП „Югстройсервис” (замовником) та ПП „Фірма „Авіс” (підрядником) був укладений договір підряду № 3 (далі - договір).
Предметом спірного договору є приймання підрядником на себе зобов'язання на виконання підрядних робіт з прибудови мереж зовнішнього та внутрішнього водопроводу а також каналізації на об'єкті, розташованому по вулиці Адмірала Макарова, 4 „в” в місті Севастополі, загальна вартість яких складає 70000,00 грн.
Строк виконання робіт сторони узгодили 30 робочих днів з моменту отримання авансу.
Відповідно до пункту 6.1, договір вступає у силу з дня підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків. Тобто, з 11 травня 2007 року (дата підписання договору).
Як вбачається з матеріалів справи, ПП „Югстройсервис” платіжним дорученням № 261 від 23 травня 2007 року перерахувало аванс у сумі 35000,00 грн. за роботи по вулиці Адмірала Макарова, 4 „в” в місті Севастополі.
Враховуючи, що, відповідач своєчасно не розпочав підрядні роботи відповідно до умов укладеного договору, позивач звернувся до господарського суду з позовом про розірвання спірного договору та стягнення перерахованого авансу у сумі 35000,00 грн.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Правовідносини сторін регулюються нормами Господарського та Цивільного кодексів України.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Судова колегія вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки розділом 1 спірного договору встановлено, що строк виконання робіт сторони узгодили 30 робочих днів з моменту отримання авансу. Розмір цього авансу передбачено у пункті 3.1 договору, в якому зазначено, що протягом п'яти днів з моменту підписання договору замовник зобов'язаний перерахувати авансовий платіж підряднику у розмірі 50000,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП „Югстройсервис” платіжним дорученням № 261 від 23 травня 2007 року перерахувало аванс лише на суму 35000,00 грн. , що є порушенням відповідного пункту.
Таким чином, позивач допустив порушення в частині оплати суми так і в частині строку здійснення зазначеного платежу, оскільки у пункті 3 чітко зазначено, що протягом трьох днів з моменту підписання договору замовник зобов'язаний перерахувати авансовий платіж підряднику в розмірі 50000 грн. (у тому числі ПДВ).
Пунктом 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать, що господарським судом в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Крім того, пунктом 1.2, 4.1, 4.3 договору передбачений обов'язок позивача здійснити та передати відповідачу затверджену у встановленому порядку проектно-кошторисну документацію та необхідні документи про дозвіл на виконання робіт на даному об'єкті.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, в обгрунтування своїх вимог, позивачем доказів виконання ним положень договору про передачу проектно-кошторисної документації не надано.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Югстройсервис” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 9 лютого 2009 року по справі № 5020-11/361-5/374-2/660 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді