СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
13 квітня 2009 року | Справа № 2-9/1680-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарське підприємство "Чернишевське" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 24.12.2008 у справі №2-9/1680-2008
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" (вул. Кірова, 2-а, с.Чернишове, Роздольненський р-н, 96210)
до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Красноперекопський комбінат хлібопродуктів" (вул. Елеваторна, 1, с.Почетне, Красноперекопський р-н, 96020)
про стягнення 272633,20 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне сільськогосподарське підприємство "Чернишевське" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Красноперекопський комбінат хлібопродуктів" про стягнення збитків в сумі 272633,20 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач через неналежне виконання обов’язків за договором складського зберігання № 37/1 від 28.09.2006 допустив значне погіршення якості рису-сирцю в кількості 194,738 тонн, чим завдав позивачу збитки в розмірі 272633,20 грн.
Заявою від 19.05.2008 позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача збитки в сумі 138337,18 грн.
Відповідач з позовом не погодився повністю.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.12.2008 (суддя Пєтухова Н.С.) у справі № 2-9/1680-2008 у позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що наданий позивачем на зберігання рис-сирець не відповідав нормам ДСТУ, а тому доказів, що погіршення стану складу рису-сирцю відбулось тільки внаслідок неналежного виконання обов’язків за договором зберігання з боку відповідача, позивачем не надано. Порушення відповідачем умов зберігання рису-сирцю встановлені вже після закінчення строку дії договору. Крім того, позивач не відмовився від належного йому зерна та забравши його зі зберігання, розпорядився цим зерном в подальшому в своїй господарській діяльності. Належних доказів, що продаж партії рису-сирцю здійснений позивачем за ціною значно меншою, ніж звичайна ціна, також не надано.
Не погодившись з вказаним судовим актом, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити.
На думку сторони, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні обставин справи.
Так, судом першої інстанції неправильно надано правову оцінку договору, оскільки він містить в собі елементи договору зберігання та договору підряду. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, вимагати від підрядника пропорційного зменшення ціни роботи. Таким чином, позивач обґрунтовано зажадав зменшити вартість зберігання, фумігації та сушки рису-сирцю, який фактично був зіпсований з вини відповідача.
Судом першої інстанції неправильно встановлений строк дії договору № 37/1 від 28.09.2006, оскільки він чітко встановлений у пункті 7.1, це повне виконання своїх зобов’язань за договором. Тому неправильним є висновок суду про відсутність зобов’язання відповідача відповідати за зберігання рису-сирцю у зв’язку з закінченням строку дії договору.
Судом не прийнятий до уваги акт Державної хлібної інспекції від 07.08.2007, складений та підписаний за участю представника відповідача, в якому встановлено, що погіршення якості риса-сирцю відбулося у зв’язку з порушенням технології зберігання, неведення відповідних журналів спостереження за температурою та якістю рису-сирцю. Дані порушення мали місце до 01.07.2007 та послужили причиною погіршення якості рису-сирцю.
Також судом не прийняти до уваги посвідчення на аналіз зразку від 20.09.2007, 21.09.2007, 23.10.2007, видані Державною хлібною інспекцією, в яких вказане, що кількість зерен, що пожовтіли, збільшилась на 50%, з’явився почорнілий колір та неправильний запах, що говорить про фактичну порчу рису-сирцю.
Даний висновок суду стосовно того, що позивач не відмовився від рису-сирцю, а вивіз його та що тому відсутні правові підстави для задоволення позову, суперечить частині 2 статті 951 Цивільного кодексу України.
Також позивач вважає, що висновки суду про безповоротність процесів псування рису-сирцю не відповідають доказам у справі, оскільки псування відбулось через недотримання умов та технології зберігання. Цей факт відповідач підтвердив при підписанні акту Державної хлібної інспекції.
Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Розпорядженням в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.01.2009 змінено склад судової колегії, суддю Голика В.С. замінено на суддю Плута В.М.
Розпорядженням в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 змінено склад судової колегії, суддю Волкова К.В. замінено на суддю Голика В.С.
Ухвалою першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2009 продовжено строк розгляду апеляційної скарги.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2009 змінено склад судової колегії, суддів Плута В.М. та Голика В.С. замінено на суддів Гоголя Ю.М., Черткову І.В.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2009 змінено склад судової колегії, суддю Черткову І.В. замінено на суддю Волкова К.В.
Слухання справи неодноразово відкладалось.
В судове засідання 13.04.2009 представники сторін не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Судова колегія вирішила можливим розглянути справи за відсутністю сторін, за наявними у справі матеріалами.
Повторно, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України розглянувши справу, судова колегія встановила таке.
28.09.2006 між Приватним сільськогосподарським підприємством „Чернишевське” та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Красноперекопський комбінат хлібопродуктів" укладено договір складського зберігання № 37/1, за яким позивач (поклажодавець) передавав відповідачу (зберігачу) на зберігання рис-сирець - всього в кількості 4108,620 тонн за період з 28.09.2006 до 02.12.2006 (а.с.14 т.1).
24.10.2006 між сторонами укладена додаткова угода до зазначеного договору № 1, за якою змінилась вартість послуг з приймання і сушки зерна рису (пункт 3.5 договору).
10.05.2007 між сторонами укладена додаткова угода № 2, згідно з якою сторони в розділі договору „Відповідальність сторін” дату „01.05.2007” змінили на „01.07.2007”.
Пунктом 2.5 договору встановлено, що зерно, яке здається на зберігання, повинно відповідати діючому ДСТУ.
З матеріалів справи слідує, що вказане зерно не відповідало ДСТУ (а.с.38-42), передано на зберігання за реєстром накладних № 130 з 23,8 % вологості супротив 15% з перевищенням норм вологості та норм із сміттєвою та зерновою домішкою.
У відповідності з пунктом 2.6 договору, якщо зерно, що здається, не відповідає якісним показникам, зерновий склад зобов'язаний здійснити сушку, підробітку до норм зберігання.
Згідно з актом Державної хлібної інспекції від 07.08.2007, складеним та підписаним за участю представника відповідача, встановлено, що погіршення якості риса-сирцю відбулося у зв’язку з порушенням технології зберігання, неведення відповідних журналів спостереження за температурою та якістю рису-сирцю. Дані порушення мали місце до 01.07.2007 та послужили причиною погіршення якості рису-сирцю (а.с.11 т.1).
За таких обставин доводи апеляційної скарги про неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків є обґрунтованими.
Обґрунтованими також є доводи скарги про строк дії договору, який визначено пунктом 7.1 договору № 37/1 від 28.09.2006. Висновок суду про закінчення дії договору є неправильним, оскільки термін розпорядитись зерном не зазначає обов’язку забрати зерно.
Але судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення зазначеної позивачем суми.
Згідно з частиною 1 статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Відповідно до частини 1 статті 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Статтею 951 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
Але доводи сторони про зниження вартості рису-сирцю не доведені належними доказами.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність зниження вартості рису-сирцю, який був реалізований позивачем після відвантаження.
Ті обставини, що позивач реалізував партію рису-сирцю за іншими цінами, які не відповідали його ринкової вартості на той час, не є збитками в розумінні Цивільного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у свою чергу, реалізував партію рису-сирцю, отриману у якості плати за збереження, за ринковими цінами, а тому доводи апеляційної скарги про пошкодження речі та зниження її вартості не можуть бути прийнятими до уваги.
Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, воно зміні чи скасуванню не підлягає.
Апеляційна скарга залишається без задоволення з вищевказаних підстав.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарське підприємство "Чернишевське" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.12.2008 у справі № 2-9/1680-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя підпис
Судді підпис
підпис