Справа   №1-89/2008 р.

 

 

   

                                                                          В И Р О К

      І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

10  листопада   2008 року                 Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого- судді           Могили Р.Г.

з участю секретаря                            Москви О.І.

прокурора                                           Цап В.Д.

захисника                                           ОСОБА_3

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині  кримінальну справу про обвинувачення:

 

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця  м. Калуша Івано-Франківської області, жителя  АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, з повною загальною середньою освітою, працюючого  в ТзОВ «Альфа», с.Підгороддя Рогатинського  району Івано-Франківської  області, раніше  судимого 10 травня 2006 року Рогатинським районним судом за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України до чотирьох  років позбавлення волі з іспитовим терміном один рік,  у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.289 КК України ,

 

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, неодруженого,з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, військовозобов'язаного,  несудимого,  у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст. 289 КК України ,

 

В С Т А Н О В И В :

 

    Підсудний ОСОБА_1 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом повторно,  за попередньою змовою з групою осіб.

    Підсудний ОСОБА_2 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою з групою осіб.

    Злочин вчинено при наступних  обставинах.

    06 січня 2007 року  приблизно  01 год.  в АДРЕСА_1  ОСОБА_1 йдучи разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 побачив поблизу автобусної зупинки автомобіль марки «Опель-кадет» червоного кольору із чеським номерним знаком НОМЕР_1,  який належить на  праві  приватної  власності його товаришу  ОСОБА_6  ОСОБА_1, який раніше  з дозволу  ОСОБА_6неодноразово керував даним транспортним засобом знаючи, що автомобіль не закривається, запропонував ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сісти в машину, щоб  погрітися та дочекатись ОСОБА_5 Не дочекавшись останнього, знаючи, що ОСОБА_6 ніколи не відмовляв користуватись його автомобілем, ОСОБА_1 запропонував поїздити на даному автомобілі та робив спробу за допомогою  ножа завести автомобіль, однак машина не заводилась. Завести автомобіль також пробував ОСОБА_5 Через деякий  час до них підійшов  ОСОБА_2, який встановив, що в машині відсутній центральний провід до котушки запалювання. Тоді ОСОБА_2 приніс  центральний провід та встановив його на даний  автомобіль. Після цього він завів автомобіль і разом з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5  поїхали в с. Заланів Рогатинського району. Не доїжджаючи до села розвернулись та  поїхали в с.Залип`я Рогатинського району, де ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пішли в медпункт, а ОСОБА_1 сівши за кермо автомобіля разом  із ОСОБА_5 мали відігнати  автомобіль на місце його знаходження в с. Підгороддя Рогатинського району. Однак, автомобіль не заводився  і ОСОБА_1 покликавши ОСОБА_2 та ОСОБА_4 почали всі разом котити автомобіль в сторону с.Підгороддя Рогатинського району. На виїзді із с.Залип`я Рогатинського району до них під`їхали працівники міліції , яким вони  повідомили, що даний автомобіль належить  їхньому товаришу, але документів на автомобіль  в них немає,  а потім залишили автомобіль на дорозі та  втекли.

      В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив, що 06 січня 2007 року приблизно о  01 год.  в АДРЕСА_1  він  йдучи разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 побачив поблизу автобусної зупинки автомобіль марки «Опель-кадет» червоного кольору із чеським номерним знаком ,  власником, якого є його товариш  ОСОБА_6 Знаючи, що автомобіль не закривається, оскільки раніше  з дозволу  ОСОБА_6неодноразово керував даним транспортним засобом він запропонував ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сісти в машину, щоб  погрітися та дочекатись ОСОБА_5 Не дочекавшись останнього, знаючи, що ОСОБА_6 ніколи не відмовляв користуватись його автомобілем, він запропонував поїздити на даному автомобілі та робив спробу за допомогою  ножа завести автомобіль, однак машина не заводилась. Завести автомобіль також пробував ОСОБА_5 Через деякий  час до них підійшов  ОСОБА_2, який встановив, що в машині відсутній центральний провід до котушки запалювання. Тоді ОСОБА_2 приніс центральний провід та встановив його на даний  автомобіль. Після цього вони в чотирьох поїхали в с. Заланів Рогатинського району, за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_2 Не доїжджаючи до села розвернулись та  поїхали в с.Залип`я Рогатинського району, де ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пішли в медпункт, а він сівши за кермо автомобіля разом  із ОСОБА_5 мали відігнати  автомобіль на місце його знаходження в с. Підгороддя Рогатинського району. Однак, автомобіль не заводився і тоді  покликавши ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вони всі четверо почали котити автомобіль в сторону с.Підгороддя Рогатинського району.  На виїзді із села Залип`я  до них під`їхали працівники міліції , яким вони  повідомили, що даний автомобіль належить  їхньому товаришу, але документів на автомобіль  в них немає. Коли працівники міліції запропонували сісти в їх автомобіль, вони перестрашились та втекли, залишивши автомобіль на дорозі. Заподіяні потерпілому збитки відшкодували на досудовому слідстві, автомобіль відремонтували. У вчиненому  щиро  розкаявся, просив  суворо  не  карати.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив, що 06 січня 2007 року приблизно о 01 год. він зателефонував на мобільний телефон своєму товаришу ОСОБА_4, який повідомив, що він разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_5 знаходяться на автобусній зупинці в с.Підгороддя Рогатинського району , де  ОСОБА_1 робить спробу завести автомобіль  ОСОБА_6, на що  він відповів, що зараз підійде до них і допоможе  завести  автомобіль. Прийшовши на місце знаходження автомобіля він  сів за кермо та за допомогою  кухонного ножа спробував завести  автомобіль, але двигун не заводився . Відкривши  капот, він встановив, що відсутній центральний  провід  до котушки запалювання. Знайшовши  провід, він завів автомобіль і вони всі четверо поїхали в сторону села Заланів Рогатинського району, а потім розвернулись та  поїхали в с. Залип`я Рогатинського району, де він та ОСОБА_4 пішли в медпункт грати в карти, а ОСОБА_1 сів за кермо і разом з ОСОБА_5 поїхали в сторону с. Підгороддя, щоб поставити автомобіль на місце. Через деякий час у медпункт зайшов ОСОБА_1, який повідомив, що автомобіль не їде і його потрібно відкотити до с.Підгороддя. Автомобіль вони котили всі четверо, однак при виїзді із села Залип`я до них  під`їхали працівники міліції, яким вони  сказали, що даний автомобіль належить  їхньому товаришу, але документів на автомобіль  в них немає. Коли працівники міліції запропонували сісти в їх автомобіль, вони перестрашились та втекли, залишивши автомобіль на дорозі. Заподіяні потерпілому збитки відшкодували на досудовому слідстві шляхом ремонту  автомобіля за  свій кошт. У вчиненому  щиро  розкаявся, просив  суворо  не  карати.

    Крім визнання вини підсудними, їх вина у вчиненні злочину доведена сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні доказами: показаннями потерпілого, свідків, протоколами слідчих дій  та іншими доказами.

    Зокрема:

    Показаннями потерпілого ОСОБА_6 даних ним на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні  в порядку ст.306 КПК України про те,  що  він є власником автомобіля  марки „Опель-кадет” червоного кольору, 1990 року випуску  з номерним  знаком НОМЕР_1.  05 січня 2007 року  у вечірній час, повертаючись додому в с.Підгороддя Рогатинського  району, його машина поламалася і він залишив її на обочині біля автостанції, а сам пішов до знайомих, щоб допомогли притягнути  машину додому. Через деякий час коли він повернувся до місця де він залишив автомобіль то виявив крадіжку свого  автомобіля . Наступного дня він звернувся в міліцію, де від працівників міліції дізнався, що його автомобіль   знайдено та  виявлено осіб, що  вчинили  крадіжку. Йому  не  відомо  чи  знали  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як  заводиться  його  автомобіль. Автомобіль відремонтовано, претензій матеріального чи морального характеру  до ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 в нього немає ( Т.1 а.с.21).

    Показаннями свідка ОСОБА_4, який суду пояснив, що 06 січня 2007 року приблизно о 1 год. в АДРЕСА_1  він  йдучи разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_5 побачили поблизу автобусної зупинки автомобіль марки «Опель-кадет» червоного кольору із чеським номерним знаком. ОСОБА_1 сказав, що   це автомобіль ОСОБА_6, який  не закривається і будь-яким ключем заводиться.  ОСОБА_1 відкрив передні двері автомобіля , сів за  кермо та за допомогою  ножа робив спробу завести автомобіль, однак машина не заводилась. Завести автомобіль також пробував ОСОБА_5 В цей час до нього на мобільний  телефон зателефонував ОСОБА_2, якому він розказав, що вони  біля  автостанції  та намагаються  завести  автомобіль. Через деякий  час до них підійшов  ОСОБА_2, який встановив, що в машині відсутній центральний провід до котушки запалювання. Тоді ОСОБА_2 приніс  центральний провід та встановив його на даний  автомобіль. Після цього вони в чотирьох поїхали в с. Заланів Рогатинського району, за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_2 Не доїжджаючи до села розвернулись та  поїхали в с.Залип`я Рогатинського району, де  він з ОСОБА_2 пішли в медпункт, а ОСОБА_1 сівши за кермо автомобіля разом  із ОСОБА_5 мали відігнати  автомобіль на місце його знаходження в с. Підгороддя Рогатинського району. Через деякий час до них прийшов ОСОБА_1, який  повідомив, що автомобіль не заводиться і після цього вони всі четверо почали котити автомобіль в сторону с.Підгороддя Рогатинського району.  На виїзді із села Залип`я  до них під`їхали працівники міліції , яким вони  повідомили, що даний автомобіль належить  їхньому товаришу, але документів на автомобіль  в них немає. Коли працівники міліції запропонували сісти в їх автомобіль, вони перестрашились та втекли, залишивши автомобіль на дорозі.

    Аналогічними показаннями свідка  ОСОБА_5  даних ним на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні  в порядку ст.306 КПК України.

    Показаннями свідка  ОСОБА_7, який суду пояснив, що 06 січня 2007 року зранку приблизно о 4 год. він разом з працівником міліції ОСОБА_8 їхали на автомобілі та побачили, як група молодих людей пхають транспортний  засіб. На автомобіль вони звернули увагу, оскільки він був з чеськими номерами. Коли вони зупинилися і він вийшов з машини більшість тих, хто пхали автомобіль розбіглися, а залишилися тільки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Він запитав чий це автомобіль і попросив документи. Хтось з хлопців відповів, що то автомобіль їхнього товариша , а документів в них немає. Оскільки вони теж почали втікати, він змушений був викликати патрульну машину і забрати покинутий автомобіль на штраф площадку.

    Аналогічними показаннями  свідка ОСОБА_8

    Показаннями свідка  ОСОБА_9, який суду пояснив, що  одного  дня  на початку січня 2007 року , зранку до  нього  прийшов ОСОБА_6, якого  він на  своєму  автомобілі  підвозив  в м.Рогатин до приміщення  Рогатинського  РВ УМВС.

    Протоколом огляду місця події від 08.01.2007 року, з якого вбачається, що місцем  події є  частина дороги, яка  проходить через  село Залип`я Рогатинського  району і з'єднується із  дорогою, яка  проходить  із с.Підгороддя в с.Заланів Рогатинського  району, де  було  виявлено  працівниками  міліції автомобіль марки «Опель-кадет», номерний  знак НОМЕР_1 ( Т.1 а.с.4-5).

    Протоколом огляду місця події від 08.01.2007 року, з якого вбачається, що місцем  події є  частина сільської  вулиці в с.Підгороддя  Рогатинського району, яка з'єднується із  автомобільною   дорогою Рогатин - Львів, по  ходу, справа  від вказаної  вулиці знаходиться  автобусна  зупинка ,  а відповідно  зліва - господарство ОСОБА_10, біля якого, як вбачається  з показань  ОСОБА_6, які він  дав  на  досудовому  слідстві  останній залишив свій  автомобіль «Опель-кадет» ( Т.1 а.с.6-7).

    Вироком Рогатинського  районного суду  від 10  травня 2006  року ОСОБА_1 був  визнаний  винним  у вчинені  злочину  передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України з призначенням  покарання у виді  чотирьох  років  позбавлення  волі, з  іспитовим  строком  один  рік ( Т.1 а.с.48-50).

    Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, про доведеність вини підсудних у вчинені злочину і кваліфікує їх дії:

•   ОСОБА_1  за ч. 2 ст. 289 КК України за ознаками  незаконного заволодіння транспортним засобом вчиненого повторно,  за попередньою змовою з групою осіб;

•   ОСОБА_2  за ч. 2 ст. 289 КК України за ознаками  незаконного заволодіння транспортним засобом  вчиненого за попередньою змовою з групою осіб.

 Призначаючи  підсудним покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особи винних, де ОСОБА_2 вперше притягаються до кримінальної відповідальності ( Т.1 а.с.46), ОСОБА_1 раніше судимий, судимість не погашена  ( Т.1 а.с.45,48-50); обидва підсудних по місцю проживання  характеризується позитивно (Т.1 а.с.51-52, Т.2 а.с.40-41), ОСОБА_1 працює, по  місцю  праці  характеризується  позитивно (Т.2 а.с.42). Суд також враховує поведінку підсудних після вчинення злочину, зокрема , те, що підсудні намагались   повернути автомобіль  на  місце з якого вони  ним  заволоділи, але не вчинили всіх  дій, які  передбачені  частиною 4 ст.289 КК України.  

    Обставин, що обтяжують покарання підсудним судом не встановлено.

Обставини, що пом`якшують покарання підсудним суд визнає: щире  каяття та активне сприяння  розкриттю  злочину; молодий  вік  підсудних; добровільне  повне відшкодування  ними потерпілому матеріальних    збитків під час досудового слідства.

На підставі  викладеного, за наявності обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням даних про особи винних,  суд вважає за необхідне на підставі ст.69 ч.1 КК України  призначити  підсудним  основне покарання у виді позбавлення волі, але  нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 статті 289 КК України.

 Враховуючи  тяжкість злочину, зазначені обставини справи, особу винного , обставини, що пом`якшують покарання, суд вважає, що  виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без  відбування  призначеного  основного покарання  із встановленням  іспитового строку.

З  врахуванням  того,  що вироком Рогатинського  районного  суду  Івано-Франківської  області  від 10 травня  2006  року ОСОБА_1 визнано  винним  за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України і  йому  призначено  покарання  у  виді  позбавлення волі  на строк чотири  роки ,  від  відбування  якого  його  звільнено  на  підставі  ст.75  КК  України з  іспитовим  строком  тривалістю один  рік, але  він  протягом  іспитового  строку  вчинив  інкриміновані  йому  дії,  а  тому  йому  необхідно  остаточно  призначити  покарання  за  сукупністю  вироків  за  правилами  ст. 71 КК  України,  частково  приєднавши  до  призначеного  покарання  не  відбуте  покарання  за  вказаним  вироком  суду.

Враховуючи  дані про особи  винних, їх молодий  вік ,  обставини справи, суд  приходить висновку про те, що не має  підстав  для призначення підсудним  додаткового покарання у виді конфіскації  майна .

Також суд  вважає, що міру запобіжного заходу -  підписку  про  невиїзд, яка  обрана підсудному ОСОБА_1 на досудовому  слідстві  необхідно залишити без  зміни   до  набрання вироком  законної  сили, так як  підсудний протягом тривалого  судового  розгляду  справи не ухилявся від  суду та  не перешкоджав  встановленню  істини  у кримінальній  справі.

    Керуючись ст.ст.323,324, 327 КПК України, суд,

 

                                                                      З А С У Д И В:

 

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого  ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України  у виді  позбавлення волі на строк  два роки  без конфіскації майна.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2006 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк  чотири роки  та один місяць без конфіскації майна.

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого  ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України  у виді  позбавлення волі на строк  два роки без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2  звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на строк два роки з випробуванням, з  іспитовим строком  тривалістю два роки.

На підставі ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_2 покласти обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи  та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

    Запобіжний захід засудженим до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

    Вирок може бути оскаржено до Апеляційного  суду Івано-Франківської  області через Рогатинський районний суд на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

 

    Головуючий: