КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
06.09.06 р. № 106/2-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Швець В.О
Судді
Міщенко П. К.
Фаловська І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Прилуцька Н. М. (дов. б/н від 05.09.06 р.)
від відповідача: Семенов О. Д. (дов. № 2/06 від 15.08.06 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-російського підприємства «Росс»на рішення господарського суду Київської області від 26.05.2006 року
у справі № 106/2-06 (суддя Шевчук С.Р.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-російського підприємства «Росс», м. Київ
до Фізичної особи –підприємця Швець Ірини Іванівни, м. Фастів
про стягнення 12 328,26 грн.
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Київської області від 26.05.2006 року у справі № 106/2-06 в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-російського підприємства «Росс»до фізичної особи –підприємця Швець Ірини Іванівни було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-російського підприємства «Росс»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.05.2006 р., як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи та постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
За апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-російського підприємства «Росс»на рішення господарського суду Київської області від 26.05.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 21.06.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 106/2-06.
Згідно розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.09.2006 р. справа розглядається колегією суддів, в такому складі: головуючий суддя –Швець В. О., судді –Міщенко П.К., Фаловська І.М.
Фізична особа –підприємець Швець Ірина Іванівна, згідно ст. 96 ГПК України надіслало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду Київської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Представник позивача вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення залишається без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в 2002 році на підставі усної домовленості позивач поставив відповідачу товар (паперові мішки) на загальну суму 56619,33 грн., що підтверджується накладними № 232 від 30.08.2002, № 238 від 04.09.2002 р., № 264 від 01.10.2002 р., № 281 від 10.10.2002 р., № 317 від 05.11.2002 р.
Зазначені правовідносини за своїм правовим змістом є договором поставки, визначеним ст. 265 ГК України, ст.ст. 6, 712 ЦК України.
Згідно до частини 1 ст. 207 ЦК України яка визначає, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, якими обмінялися сторони, зазначений договір вчинено у простій письмовій формі, і в ньому термін виконання боржником обов’язку не встановлений. Відповідно до частини 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідач свої зобов’язання належним чином та своєчасно не виконав –за отриманий товар розрахувався частково на суму 44 291,07 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача за серпень-грудень 2002 р. Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 12328,26 грн.
Позивач направив відповідачу платіжну вимогу б/н від 21.12.2005 р. Місцевий господарський суд правомірно не прийняв посилання відповідача на те, що зазначена вимога не була нею отримана (що, на думку відповідача є підставою для відмови в позові) оскільки позивачем повністю виконано припис частини п’ятої ст. 6 ГПК України, і направлено платіжну вимогу рекомендованим листом з повідомленням на належну відповідачу адресу, що підтверджується довідкою адресного-довідкового бюро ГУ МВС України в м. Києві від 13.12.2005 р. № 13, поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 906540 від 22.12.2005 р. та листом виконавчого комітету Фастівської міської ради від 17.04.2006 р. № 6-26-642.
В свою чергу, позивач не надав місцевому господарському суду доказів того, що відповідачем розглянута вимога від 21.12.2005 р. або сплачена заборгованість, а оскільки відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, посилання позивача на те, що строк позовної давності повинен вираховуватися з дня пред’явлення відповідачу вимоги про сплату було правомірно відхилено.
Згідно із частиною 5 ст. 261 ЦК України за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.
Право вимагати оплати за поставлений товар у позивача виникло з моменту поставки товару, а саме 05.11.2002 р. Таким чином, позивачем був пропущений загальний трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України.
Відповідачем у справі було заявлено про застосування положень про позовну давність, а тому відповідно до частини 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, є підставою для відмови в позові.
Таким чином, враховуючи пропуск позивачем позовної давності, позов товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-російського підприємства «Росс»правомірно був залишений місцевим господарським судом без задоволення.
Враховуючи викладене, судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-російського підприємства «Росс» на рішення господарського суду Київської області від 26.05.2006 року у справі № 106/2-06 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 26.05.2006 року у справі № 106/2-06 - без змін.
2. Справу № 106/2-06 повернути господарському суду Київської області.
Головуючий Швець В.О
Судді
Міщенко П. К.
Фаловська І.М.