КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
06.09.06 р. № 80/14-05/100/13
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Швець В.О
Судді
Міщенко П. К.
Фаловська І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явились
від відповідача: Кучма В. В. (дов. б/н від 06.09.06 р.) представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу селянського фермерського господарства «Віра»на рішення господарського суду Київської області від 17.04.2006 року
у справі № 80/14-05/100/13 (суддя Наріжний С.Ю.)
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Єдність», смт. Володарка
до Селянського фермерського господарства «Віра», смт. Ставище
про стягнення 8170,78 грн.
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Київської області від 17.04.2006 року (дата підписання 25.04.2006 р.) у справі № 80/14-05/100/13 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з СФГ «Віра»на користь СТОВ «Єдність»7900 грн. заборгованості, 116,88 грн. –3% річних, 693,90 грн. пені та судові витрати: державне мито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, селянське фермерське господарство «Віра»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 17.04.2006 р., як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи та постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
За апеляційною скаргою селянського фермерського господарства «Віра»на рішення господарського суду Київської області від 17.04.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 29.06.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 80/14-05/100/13.
Згідно розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.09.2006 р. справа розглядається колегією суддів, в такому складі: головуючий суддя –Швець В. О., судді –Міщенко П.К., Фаловська І.М.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, не виконав вимоги ухвали суду, відзиву на апеляційну скаргу не подав. Проте, судова колегія вирішила розглядати справу без присутності представника позивача, так як останній був повідомлений вчасно про час та місце судового засідання, а його відсутність не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи.
Представник відповідача вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення залишається без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами врегульовано договором №23-с від 29.09.2004 р. про надання послуг по проведенню сільськогосподарських робіт (а.с.4-5). Відповідно умов вказаного договору, а саме: п.1.1. позивач прийняв на себе зобов’язання надати відповідачу послуги по проведенню сільськогосподарських робіт технікою позивача на земельних угіддях відповідача, а згідно п. 4.1. договору відповідач зобов’язався оплатити виконану позивачем роботу протягом п’яти банківських днів після підписання акту виконаних робіт.
Позивач свої зобов’язання виконав –надав відповідачу послуги по збиранню урожаю цукрових буряків на площі 27 га на загальну суму 18900 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 15.10.2004 р. (а.с.6).
Відповідач свої зобов’язання належним чином та своєчасно не виконав –за надані позивачем послуги розрахувався частково на суму 11000 грн. Таким чином, заборгованість відповідача становить 7900 грн.
При розгляді справи в місцевому господарському суді, відповідач стверджував, що копія акту на який посилається позивач, як на підставу якісного виконання робіт по договору не відповідає оригіналу даного акту який має відповідач та на якому містяться заперечення щодо наданих послуг.
Вказане заперечення судом першої інстанції не було прийнято до уваги, оскільки, як вказано в рішенні місцевого господарського суду, наданий відповідачем на підтвердження своєї позиції наявний у нього оригінал акту виконаних робіт від 29.09.2004 р. є його власними екземпляром, який залишається у нього та на якому підпис і будь-які інші позначки ставить саме він, а не позивач.
Це також підтверджується тим, що при огляді оригіналів договору і акту виконаних робіт місцевим господарським судом було встановлено, що оригінал акту виконаних робіт, що наданий позивачем відповідає копії акту доданого ним до позовної заяви та не містить жодних написів відповідача про неякісне виконання робіт позивачем і зменшення внаслідок цього площі виконаних робіт до 26 га.
В своїй апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оригінал акту виконаних робіт позивачем підроблено, не відомим для відповідача заходом. На підтвердження свого твердження, відповідач посилається на те, що на оригіналі його акту виконаних робіт міститься запис, зроблений власноруч В. А. Кучмою (головою СФГ «Віра»), про те, що роботи виконано позивачем неякісно і на один гектар менше, ніж було обумовлено договором., в той час як на оригіналі акту виконаних робіт, що було надано позивачем, цей запис відсутній, хоча голова відповідача вчиняв вказаний запис власноруч.
Таким чином, відповідачем не заперечується факт підписання ним акту виконаних робіт, згідно договору.
В той же час, на оригіналі акту виконаних робіт, що є в матеріалах справи (а.с. 55) дійсно містить запис під підписом відповідача напис «робота виконана неякісно, фактично площа 26 га». Проте, жодного доповнення до вказаного акту виконаних робіт або протоколу розбіжностей сторонами не складено, а судом першої інстанції досліджено (що підтверджує і сам відповідач), що на оригіналі акту виконаних робіт, представлена для огляду в судове засідання місцевого господарського суду позивачем, даний запис відсутній.
Клопотань, щодо проведення експертизи «спірного»акту виконаних робіт між сторонами від представника відповідача не надходило.
В свою чергу судова колегія, керуючись нормами процесуального законодавства (ст. 42, ст. 43, ст. 41 ГПК України), прийшла до висновку, що немає необхідності призначати судову експертизи за власною ініціативою, в зв’язку з наступним: договором № 23-с від 29.09.04 р. встановлено, що обов’язок СТОВ «Єдність»- надання послуг по збиранню цукрового буряка на площі СГФГ «Віра»у розмірі 27 га, а обов’язок СГФК «Віра»в триденний строк по виконанню робіт підписати акт виконаних робіт і здійснити розрахунок, за виконані роботи (згідно акту виконаних робіт) протягом п’яти днів, з дня підписання акту. Як було зазначено, протоколу розбіжностей, щодо акту виконаних робіт сторонами не складено, акт виконаних робіт –підписано та скріплено печатками сторін. Отже –доказів неякісного та не в повному обсязі виконання робіт з боку позивача, в порушення ст. 33 ГПК України відповідачем не доведено. Як не обгрунтованні посилання відповідача на те, що відповідно до п. 4 акту виконаних робіт сторони не встановили строк виконання зобов’язань, адже за договором між сторонами (п. 4.1 договору) строк оплати встановлений в п’ять днів, з дня підписання акту виконаних робіт.
У зв’язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов’язань та враховуючи п.5.4. договору відповідачу нарахована пеня, що згідно вірного розрахунку позивача складає 693,90 грн.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідачу нараховано 116,88 грн. трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов’язання
Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом враховані всі обставини справи, досліджено матеріали справи та здійснені правомірні висновки, щодо господарського спору та його вирішення.
Що стосується посилань відповідача, що господарським судом першої інстанції безпідставно та без зазначення норми права стягнуто 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, то воно не є доречним, адже –в передостанньому абзаці мотивувальної частини рішення від 17.04.06 р. судом вказано на ст. 44, ст. 49 ГПК України, згідно яких на користь позивача з відповідача вирішено стягнути 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу селянського фермерського господарства «Віра»на рішення господарського суду Київської області від 17.04.2006 року у справі № 80/14-05/100/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 17.04.2006 року у справі № 80/14-05/100/13 –без змін.
2. Справу № 80/14-05/100/13 повернути господарському суду Київської області.
Головуючий Швець В.О
Судді
Міщенко П. К.
Фаловська І.М.