Справа №2-а-76/09-0407

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 р.        Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого        судді БолоніноїМ.Б.

при секретарі        Шараповій О.О.

за участю позивача        ОСОБА_1        

представника відповідача ОСОБА_2,

^. . .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вільногірськ справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною,        

ВСТАНОВИВ:        

До суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до УПСЗН про визнання дій неправомірними та перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною, де просить:

-поновити строк звернення до суду;        

-визнати неправомірними дії відповідача стосовно невірного нарахування на її користь

державної допомоги на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3, 24.1 1.2006 р.н., в період з

09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.;

-зобов'язати відповідача зробити перерахунок сплаченої їй державної допомоги на утримання малолітньої доньки за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову позивач зазначає, що є матір ю двох щ^ малолітніх дітей - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» перебувала на обліку у відповідача та протягом 2007 - 2008 років вона отримувала від відповідача щомісячно допомогу у розмірі 90 грн., замість допомоги в розмірі 1 прожиткового мінімуму, що є порушенням, на думку позивача, її конституційних прав.

Позивач вважає, що відповідач незаконно здійснював нарахування та виплату їй допомоги ДО^м по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, посилаючись при цьому на ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно якої така допомога повинна ? ^^ надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який передбачено Законами України «Про Державний бюджет на 2007 рік», а також на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, ІІІІ^І"; тому відповідач повинен зробити перерахунок виплат, які він здійснив з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. у вигляді виплати позивачу державної допомоги на догляд за дитиною, і сплатити на ; її користь різницю між фактично сплаченої сумою га сумою, яка підлягала сплаті на її користь  і згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» до внесення до неї змін.

У попередньому судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, надала письмові заперечення проти позову (ар.с.11-12), де зазначено, що відповідач не погоджується з вимогами позивача, оскільки виплата допомоги, передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» провадиться за рахунок коштів державного бюджету, рішення  Конституційного Суду України не може виконуватись органами праці та соціального захисту населення, так як не було внесено відповідних змін Верховною Радою України до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та не було збільшено видатки на виплату державної допомоги. Проведення виплат у підвищених розмірах відповідно до рішення Конституційного  Суду України можливо тільки у разі внесення змін до відповідних законів та збільшення видатків на. виплату державної допомоги. Крім того, призначення цього виду допомоги проводиться

відповідно до програмного забезпечення «А80ІЮ КОМ», яке розроблене та введене в дію "Міністерством праці та соціальної політики України 01.04.2007 р. Масовий перерахунок допомоги по догляду за дитиною до трьох років застрахованим особам проводиться відповідно до програмного забезпечення та контролюється і координується також Міністерством праці та соціальної політики України. На підставі цього відповідач вважає нарахування і виплату допомоги такими, що відповідають діючому законодавству.

В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві, на відшкодуванні понесених нею судових витрат не наполягала.

Представник відповідача позов не визнала, підтвердила правову позицію УПСЗН, викладену у запереченнях проти позову, на застосуванні річного строку звернення позивачем до суду не наполягала, суду також пояснила, що позивач ОСОБА_1 як незастрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування перебувала на обліку в УПСЗН та у період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. отримувала державну допомогу по догляду за однією дитиною - донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, суми якої нараховувались і виплачувались у відповідності до чинного законодавства.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі докази, в тому числі свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_3, 24.11.2006 р. та малолітнього ОСОБА_4, 16.11.2007 р. (ар.с.5,6), довідки УПСЗН від 24.12.2009 р. про перебування на обліку та отримання позивачем допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 06.02.2007 р. по 31.12.2007 року (ар.с.7), суд доходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

З адміністративним позовом до суду позивач звернулась 13.01.2010 р., тобто з гіропущенням встановленого строку. Причиною пропуску річного строку позивач зазначає свою недостатню юридичну обізнаність, тому про порушення відповідачем своїх прав вона дізналась лише у грудні 2009 року. Оскільки відповідач не наполягав на застосуванні строку звернення позивачем до суду, тому у відповідності до ст.ст.99,100 КАС України, суд знаходить причини пропуску строку звернення позивача до суду поважними і вважає за необхідне його поновити.

Матеріалами справи та поясненнями сторін встановлено, що позивач є матір'ю двох малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, у зв'язку з чим перебуває на обліку в УПСЗН як незастрахована особа у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та у період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. отримувала державну допомогу по догляду за дитиною - донькою ОСОБА_3, до досягнення нею трирічного віку.

Згідно довідки від 24.12.2009 р. №698, виданої відповідачем, позивач за період з 06.02.2007р. по 31.12.2007р. отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в наступних розмірах: за лютий 2007 р. - 75,26 грн., з березня по червень 2007 р. - по 99,72 грн. щомісячно, за липень 2007 р. - 101,16 грн., за серпень 2007 р. - 103,41 грн., з вересня по жовтень 2007 р. - по 104,85 грн. щомісячно, за листопад 2007 р. - 107,73 грн., за грудень 2007р. -110,88 грн.

Відповідно до Конституції України гарантований державою рівень грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей встановлено Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон). Частиною 1 ст.1 цього Закону передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно ст.З цього Закону одним з видів державної допомоги сім'ям з дитиною є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до ст.5 цього Закону всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій ст.4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений у ч.І ст.15 Закону (в редакції Закон України від 22.03.2001 р. №2334-111), згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Прожитковий мінімум для дітей віком до б'років визначений ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і становить з і квітня 2007 р. - 463 грн., з І жовтня 2007 р. -470 грн.

Відповідно до п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч.І ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зупинено з метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. у справі №6рп/2007 положення абзацу третього ч.2 ст.56 та п.14 ст.71 Закону України «Про державний Бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч. 2 ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акги або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Гіри цьому у ст.74 зазначеного Закону передбачено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Відповідно до п.5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Оскільки положення п.14 ст.71, абзацу 3 ч.2 ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, є протиправними дії УПСЗН щодо виплати в період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум встановлений законом. В даному випадку, відповідно до ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», це розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає законними та обґрунтованими.

Згідно ч.І ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-гіравових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів гіри здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на час виплати такої допомоги.

Керуючись ст.ст.11,94,98,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 Михайлівни до Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною задовольнити.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Вільногірської міської ради щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, меншому, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року державну допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за виключенням сум, що вже нею отримані.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, що її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                          М.Б. Болоніна