Теплицький районний суд Вінницької області

смт. Теплик, вул. І. Франка, 26, 23800, (04353) 2-14-49

Справа № 1-114/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Войнаревича М.Г.,

секретаря Костика В.Г.,

за участю прокурора Діденко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теплик кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, 02 червня 1975 року

народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1,

25, Теплицького району Вінницької області, українця, громадянина

України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого,

судимого Теплицьким районним судом 26.11. 1993 року по ст.

ст. 81 ч. 3, 42, 208 КК України до 3-х років позбавлення волі, із

застосуванням ст. 46-1 КК України відкладено виконання вироку на 2

роки; 14.04. 1998 року по ст. 17, 117 ч. 3 КК України до 5 років

позбавлення волі; 10.02. 2005 року по ст. 15, 152 ч. 2 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1, звільнившись з місць позбавлення волі 24.03. 2010 року на шлях виправлення не став, порушував громадський порядок, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.

20 серпня 2010 року постановою Теплицького районного суду відносно ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд за місцем його проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3, терміном на 1 рік, а також було встановлено наступні обмеження: заборона виходу з дому з 22 год. до 5 год. ранку, заборона виїжджати за межі Теплицького району без дозволу Теплицького РВ УМВС України у Вінницькій області, заборона відвідувати заклади, де на розлив продаються спиртні напої, необхідність явки на відмітку в Теплицький РВ УМВС для реєстрації 5 та 20 числа кожного місяця. Проте, підсудний ОСОБА_1А, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно залишив місце свого проживання без поважних причин і повідомлення працівників міліції, що здійснюють нагляд за місцем проживання у межах одного населеного пункту, виїхавши 6 вересня 2010 року в с. Надліманське Овідіопольського району Одеської області, де проживав до 16 вересня 2010 року, чим порушив встановлені відносно нього правила адміністративного нагляду та умисно ухилявся від адміністративного нагляду.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав, суду пояснив, що 24 березня 2010 року звільнився з місць позбавлення волі, за вчинення злочину, передбаченого ст.ст. 152, 15 КК України. Знав, зо з 20 серпня 2010 року перебуває під адміністративним наглядом згідно постанови Теплицького районного суду, яку йому було оголошено в судовому засіданні і з якою 06 вересня 2010 року його ознайомив дільничний інспектор міліції. Він знав про встановлені відносно нього обмеження, проте поїхав в Одеську область, щоб там заробити грошей. Там він на облік в райвідділ міліції не став і про встановлений відносно нього адміністративний нагляд не повідомляв. Перебуваючи в Одеській області, він працював на полі, думав за два тижні повернутись додому, щоб працівники міліції його не перевірили. 15 вересня 2010 року до нього зателефонував дільничний інспектор Татчук О.А. і сказав, щоб він негайно приїхав додому в с. Залужжя. Про вчинення даного злочину він шкодує, просить суворо не карати.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні злочину повністю, то суд відповідно до ст. 299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, обмежується допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що характеризують підсудного.

Суд, заслухавши показання підсудного, дослідивши матеріали справи, які характеризують підсудного, приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 395 КК України, як самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

При призначенні міри та виду покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно, щиро розкаявся в скоєному злочині, працює в СВК «Залузьке» різноробочим, тому суд вважає, що з метою виправлення та недопущення вчинення підсудним нових злочинів, необхідно та доцільно призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ст. 395 КК України у виді арешту.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України і призначити йому покарання у виді арешту строком на один місяць.

Обрати відносно підсудного ОСОБА_1 міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

Cуддя: