ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.09 Справа №АС4/33-09.
Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді ЛуговоїН.П., суддів Малафєєвої І.В., Левченко П.І., розглянувши матеріали справи, -
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, Охтирський район
до відповідача Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Охтирка
про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень
Представники:
від позивача ОСОБА_1
від відповідача Коваль С.В., Шевченко Т.П.
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.
У судовому засіданні, що відбулося 19.02.2009р. на підставі ст. 150 КАС України було оголошено перерву до 11.03.2009р., 11.03.2009р. було оголошено перерву до 14.04.2009р.
Суть спору: позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони Охтирській МДПІ та будь-яким іншим третім особам, вчиняти будь-які дії по стягненню донарахованих податкових зобов»язань відповідно до податкових повідомлень – рішень від 25.02.2008р. № 0000161710/0 та від 06.05.2008р. № 0000321710/1.
Також, позивач просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення – рішення Охтирської МДПІ від 25.02.2008р. № 0000161710/0 яким позивачеві донарахування позивачеві податку з доходів фізичних осіб – суб»єктів підприємницької діяльності на загальну суму 10 767,76 грн. та від 06.05.2008р. № 0000321710/1 про донарахування позивачеві податку з доходів фізичних осіб – суб»єктів підприємницької діяльності на загальну суму 35710,55 грн.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення – рішення є правомірними та винесені в межах компетенції відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:
В період з 15.01.2008р. по 01.02.2008р. . працівниками Охтирської МДПІ була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД-ФО ОСОБА_1за період з 01.01.2006р. по 30.09.2007р., про що складено акт перевірки за № 7/17-127/НОМЕР_1.
Як вбачається з вищевказаного акту перевірки, позивачем було завищено валові витрати за 2006 рік на суму 82 829,00 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки, Охтиською МДПІ було прийнято податкове повідомлення – рішення від 25.02.2008р. № 0000161710/0 яким позивачеві було донараховано податку з доходів фізичних осіб – суб»єктів підприємницької діяльності на загальну суму 10 767,76 грн.
Позивач не погоджуючись з прийнятим податковим органом зазначеним податковим повідомленням –рішенням подав скаргу до Охтирської МДПІ за № 2 від 03.03.2008р.
У зв»язку з оскарженням позивачем податкового повідомлення – рішення від 25.02.2008р. № 0000161710/0 в період з 08.04.2008р. по 14.04.2008р. Охтирською МДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка правильності нарахування та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю СПД – ФО ОСОБА_1, про що складено акт перевірки № 20/17-127/НОМЕР_1 від 16.04.2008р.
Згідно висновків викладених у вказаному акті перевірки, в ході її проведення відповідачем було виявлено порушення позивачем ст.13 ДКМУ № 13-92 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян», а саме, занижено податок з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 46 478,31 грн., в т.ч. за 2006 рік 46 478,31 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки, Охтирською МДПІ було прийнято податкове повідомлення – рішення від 06.05.2008р. № 0000321710/1 про донарахування позивачеві податку з доходів фізичних осіб – суб»єктів підприємницької діяльності на загальну суму 35710,55 грн.
В обґрунтування вимог викладених у позовній заяві позивач посилається на те, що висновки викладені відповідачем у актах перевірки є неправильними, оскільки під час перевірки, саме первинні документи на придбання та реалізацію товару за 2006 – 2007 роки, вивчалися перевіряючими вибірковим методом.
Як вважає позивач, ним були дотримані вимоги законодавства щодо здійснення господарських операцій та документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
На думку позивача, зазначені в акті перевірки порушення ведення обліку доходів і витрат не відповідають дійсності, а тому, відповідачем безпідставно визначено об»єкт оподаткування та обчислено податок з доходів фізичних осіб суб»єктів підприємницької діяльності в сумі 35 710,55 грн.
Отже, позивач стверджує, що валові витрати мають характер реальних витрат платника податку та повинні враховуватися в тому ж податковому звітному періоді, що й доходи, з отриманням яких ці витрати безпосередньо пов»язані, а тому, ним було правомірно включено до валових витрат суму витрат по реалізації ТМЦ ОСОБА_5
Як встановлено судом, під час проведення перевірок податковим органом було виявлено, що підприємцем не ведеться бухгалтерський облік, а саме, відсутні реєстри отриманих та виданих податкових накладних, для ведення обліку доходів, одержаних протягом року, і витрат, безпосередньо пов»язаних із їх одержанням позивач не використовує книги обліку доходів та витрат (ф.№10) за формою, встановленою ДПА України та відповідно до п.1 ст.19 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян».
Крім того, матеріалами справи спростовуються посилання позивача на те, що позапланова перевірка проведена без належного вивчення всіх документів (акт перевірки від 16.04.2008р.), а саме, не містить інформації про вивчення договорів, податкових накладних на придбання та продаж товарів.
Позапланова перевірка була проведена у зв»язку з наданням СПД-ФО ОСОБА_1 скарги на податкове повідомлення – рішення від 25.02.2008р. № 0000161710/0, тому перевірялося тільки питання правильності нарахування та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю.
Позивач не використав час до початку проведення позапланової перевірки та під час проведення позапланової перевірки для відновлення втрачених документів.
Як вбачається з матеріалів справи, на перевірку, окрім податкової та видаткової накладних та прибуткового касового ордеру на реалізацію товару СПД-ФО ОСОБА_5 інші документи не надавалися.
Згідно ст.13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов»язаними з одержанням доходу.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що підтверджуючі документи по здійсненню підприємницької діяльності за період з 01.01.2006р. по 30.09.2007р. позивачем на планову перевірку (акт від 06.02.2008р.) були надані частково, в зв»язку з їх втратою, що підтверджується поясненням ПП ОСОБА_1 від 29.01.2008р.
У відповідності до додатку 7 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.1993р. № 12, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993р. за № 64 «Про склад валових витрат виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу платників податків - фізичних осіб», будь-які суми витрат фізичної особи – суб»єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до ст. 1 Закону України «Про підприємництво».
Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї її частини, яка прямо цьому доходу відповідає.
Оскільки, позивачем не в повному обсязі надані первинні документи (видаткові накладні) на продаж товару відповідач був позбавлений можливості встановити номенклатуру, кількість товару, що був реалізований та витрати, що безпосередньо пов»язані з одержанням доходу.
Згідно ст.13 вищевказаної Інструкції, зі змінами і доповненнями внесеними наказом ДПА України від 16.06.2003р. № 352, якщо витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку № 6 до цієї Інструкції. При здійсненні видів діяльності , включаючи торгівельну, норма (у відсотках до суми валового доходу) становить 25%.
Також, не знаходить підтвердження матеріалами справи посилання позивача на те, що ним правомірно включено до валових витрат сума витрат по реалізації ТМЦ ОСОБА_5, оскільки реалізація товару підприємцю ОСОБА_5 є доходною стороною здійснення фінансово- господарської діяльності СПД –ФО ОСОБА_1 та включається до складу валового доходу підприємця, а не до складу валових витрат.
Крім того, на запит за № 47/17-119 від 09.04.2008р. наданий до відділу податкової міліції Охтирської МДПІ, згідно електронної бази СПД –ФО ОСОБА_5 як платник податків не обліковується.
Відповідно до декларації про доходи за 2006 рік позивача, що була подана ним до Охтирської МДПІ, СПД –ФО ОСОБА_1 задекларовано валовий дохід – 478 589 грн. та валові витрати – 477 205 грн. До перевірки підприємцем надані документи, підтверджуючі понесені підприємцем витрати на придбання продукції, але не надані первинні документи на реалізацію продукції, що не дає змоги пов»язати факти одержання доходу з понесеними витратами.
Так, в складі валового доходу 80% займають доходи від реалізації гречки, надані підприємцем документи підтверджують придбання 501,96 тонн гречки на суму 385 147,6 грн. (без ПДВ). Документи на реалізацію останньої відсутні, дані розрахункового рахунку підтверджують лише факт отримання коштів від контрагентів в сумі 303 593,4 грн. (без ПДВ).
В зв»язку з відсутністю первинних документів на реалізацію продукції позаплановою перевіркою валові витрати враховані за нормою 25% від суми валового доходу – 119 647,25 грн. На підставі декларації про отримані доходи за 2006 рік перевіркою визначено суму податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік в сумі 46 662,43 грн. та донараховано 46 478,31 грн. податку з доходів фізичних осіб
У відповідності до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб»єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
З 1 січня 2004р. набрав чинності Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» , згідно п.22.10 ст.22 якого, Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень п.9.12 ст.9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб – суб»єктів підприємницької діяльності.
До складу витрат, безпосередньо пов»язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або пілягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями.
До податкової декларації за звітний податковий період включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.
Отже, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.
Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами в відсотках до валового доходу, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Згідно з п.п. «б»4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-Ш зі змінами та доповненнями, контролюючий орган зобов»язаний самостійно визначити суму податковогозобов»язання платника податків у разі, якщо, дані документальних перевірок діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов»язань заявлених у податкових деклараціях.
У позовній заяві позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони Охтирській МДПІ та будь-яким іншим третім особам, вчиняти будь-які дії по стягненню донарахованих податкових зобов»язань відповідно до податкових повідомлень – рішень від 25.02.2008р. № 0000161710/0 та від 06.05.2008р. № 0000321710/1.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов»язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення, а отже таке зобов»язання не може під час судового провадження бути визнане податковим боргом та підставою для вжиття заходів з примусового стягнення такого боргу.
З огляду на викладене, суд відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. В позові відмовити.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА
СУДДІ І.В. МАЛАФЕЄВА
П.І. ЛЕВЧЕНКО
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови підписано 21.04.2009р.