Судове рішення #4581251
23/202

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України


07.04.2009 р.                                                                          справа №23/202


Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:



головуючого:

Шевкової  Т.А.

суддів

Діброви  Г.І. , Стойка  О.В.



за участю представників сторін:


від позивача:

Вихристюк О.О. дов. від 05.01.2009р.,

від відповідача:

Буравська В.В. дов. № Н-01/3638 від 20.10.2008р.,




розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпроменерго" м.Донецьк



на рішення господарського суду


Донецької області



від

09.02.2009 року



по справі

№23/202 (Забарющий М.І.)



за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпроменерго" м.Донецьк

до

Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк

про

стягнення 780774 грн. 31 коп.


В С Т А Н О В И В:


Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпроменерго»м. Донецьк  звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Держаного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк про стягнення   780774грн. 31коп., з яких 762000грн.00коп. сума боргу, якій виник у зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору №Д/их 081828/ию від 23.07.2008р., 8881,72грн. – пеня, 2368,45грн. –3% річних, 7524,14грн. -  інфляційні.

Позивач заявою від 26.01.2009р. збільшив свої вимоги та просив суд стягнути з відповідача борг у сумі 933000грн., пеню –19509,06грн., 3% річних –5202,42грн., інфляційні витрати –23526,14грн.

Господарський суд Донецької області рішенням від 09.02.2009р. у справі № 23/202 відмовив у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позов подано до суду передчасно –зобов’язання оплати товару не настало.  

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпроменерго»м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 09.02.2009р. у справі № 23/202 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що при прийнятті рішення господарським судом невраховані положення ст.ст. 20, 180, 202 ГК України, ст.ст. 15, 16, 689 ЦК України, ст.ст. 55, 129 Конституції України.

Заявник скарги зазначив про те, що ним виконані умови договору поставки, здійснена поставка електрообладнання, факт отримання товару підтверджено даними видаткових накладних, однак ці обставини безпідставно залишились поза увагою господарського суду.

Державне підприємство «Донецька залізниця» м. Донецьк вважає рішення господарського суду від 09.02.2009р. у справі № 23/202 обгрунтованим та винесеним у відповідності до норм діючого законодавства, тому просить залишити його без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між сторонами укладено договір поставки № Д/их 081828/ию від 23.07.2008р.

Відповідно до п.1.1 даного договору ТОВ «Донпроменерго»(постачальник) зобов’язувався поставити ДП «Донецька залізниця»(покупець) товар в асортименті та кількості згідно специфікації № 1 (додаток № 1), яка є невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 8.4 договору сторони встановили, що підтвердженням про одержання товару покупцем є накладна на приймання товару та акт прийому-передачі товару, оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № Д/их 081828/ию від 23.07.2008р. за видатковими накладними № ДЕ-0000378 від 04.12.2008р. позивач поставив відповідачеві товар на суму 171000грн.00коп., № ДЕ-0000321 від 15.10.2008р. на суму 260391грн.00коп., № ДЕ-0000267 від 20.08.2008р. на суму 186225грн.00коп., № ДЕ-0000283 від 09.09.2008р. на суму 315384грн.00коп., всього на суму 933000грн.  

Факт отримання товару підтверджено підписами уповноважених представників ДП «Донецька залізниця»Корольової О.П., Радченко Н.М., Еленіч Г.Т., якім на отримання матеріальних цінностей за спірними накладними видані відповідачем довіреності №№ ЯПБ № 269697/569 від 04.12.2008р., ЯПБ № 269622/494 від 15.10.2008р., ЯПБ № 269483 від 09.09.2008р., ЯПБ № 269399 від 20.08.2008р.

Сторонами в п.4.2 договору визначено, що датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару та підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами договору, а відповідно до п.4.4 договору представник покупця при прийнятті товару зобов’язаний звірити його відповідність кількості товару, вказаній в рахунку-фактурі або накладній, розписатися за отримання товару.

У вищенаведених накладних є підписи представників відповідача про отримання товару, накладні та акти приймання-передачі товару пред’явлені відповідачеві разом з товаром.    

Крім того, позивачем листом за № 1078 від 12.12.2008р. вдруге направлені на адресу відповідача акти приймання-передачі товару від 20.08.2008р. на суму 186225грн.00коп., від 09.09.2008р. на суму 315384грн.00коп., від 15.10.2008р. на суму 260391грн.00коп., від 04.12.2008р. на суму 171000грн.00коп., отримання яких відповідачем 18.12.2008р. підтверджено даними поштового повідомлення № 3418816 від 11.12.2008р.

В матеріалах справи є підписані представником ДП «Донецька залізниця»Корольовою О.П. акти приймання-передачі (а.с.54, 55) про отримання товару від 08.09.2008р. на суму 315384грн. 00коп. та від 20.08.2008р.  на суму 186225грн.00коп.

Акти приймання-передачі за іншими поставками відповідачем не підписані, направлені позивачем акти приймання-передачі не повернені.  

В матеріалах справи є лист Красноармійської дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця»від 02.12.2008р. № 188/03-2009, якім підтверджено установку отриманого обладнання в листопаді 2008 року по станціям Мерцалово та Цукуриха.

Відповідач листом від 12.12.2008р. за № НЗТ-03/2089 підтвердив виконання позивачем, станом на 12.12.2008р., зобов’язань за договором поставки у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив факт отримання товару за всіма спірними накладними.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що наданими до матеріалів справи документами підтверджений факт отримання товару за умовами договору поставки № Д/их 081828/ию від 23.07.2008р.

Відповідно пункту 6.2 даного договору відповідач зобов’язувався здійснити оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 31 банківського дня з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної та акту приймання-передачі на отримання товару.

Крім того, сторонами в п.14.2 договору встановлено, що покупець після виконання постачальником договору в частині поставок товару, що засвідчується видатковою (залізничною) накладною або актом прийому-передачі товару, повертає у 10-денний термін забезпечення виконання договору у формі банківської гарантії постачальнику.

Наведене дає підстави вважати, що п.6.2 та п. 14.2 договору мають різне трактування способу підтвердження отримання товару.

З урахуванням звичаїв ділового обороту, які повинні враховуватись під час тлумачення змісту правочинів, відповідно до ч. 4 ст. 213 ЦК України, враховуючи факт отримання відповідачем товару, наявність підписів уповноважених представників відповідача у накладних та у двох актах приймання-передачі товару, письмове підтвердження виконання умов договору листом від 12.12.2008р. за № НЗТ-03/2089, колегія суддів визнає, що товар отриманий і датою його отримання є дата підписання представником відповідача видаткових накладних.

Таким чином, слід визнати, що у відповідача виник обов’язок оплатити поставлений товар протягом 31 банківського дня з дня його отримання за датами вказаними у видаткових накладних.

Враховуючи приписи ст.526 ЦК України, відповідно до якої  зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, а також ст.193 ГК України, згідно якої суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а у відповідності до статті 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, висновок господарського суду про те, що зобов’язання оплати товару не настало є помилковим, тому рішення господарського суду від 09.02.2009р. у справі № 23/202 про відмову у задоволенні позовних вимог є таким, що прийнято не у відповідності до матеріалів та обставин справи, що є порушенням ст.43 ГПК України щодо повного та всебічного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, тому воно підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що позивачем надані суду документи про погашення заборгованості, а саме виписки з особового рахунку від 19.02.2009р., 06.03.2009р., 31.03.2009р., які підтверджують факт оплати відповідачем позивачеві боргу у сумі 320000,00грн., 50000,00грн., 100000,00грн., 100000,00грн., всього у сумі 470000грн.00коп., провадження у справі в цій  частині підлягає припиненню, у зв’язку з відсутністю предмету спору, на підставі п.11 ст.80 ГПК України.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів оплати позивачеві суми   463000грн.00коп., позовні вимоги в цій частині визнаються доведеними та такими, що підлягають задоволенню.  

За несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов’язань позивач нарахував та просив стягнути з відповідача пеню у сумі 19509,06грн., 3% річних - 5202,42грн., та інфляційні витрати у сумі 23526,14 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

За приписами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідачем не виконані належним чином прийняті на себе   зобов’язання, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 19509,06грн., 3% річних - 5202,42грн., та інфляційних витрат у сумі 23526,14грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 09.02.2009р. у справі № 23/202 про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, є таким, що прийнято з порушенням приписів ст. 43 ГПК України, а фактичні обставини, встановлені апеляційним судом, є підставою для скасування рішення та прийняття нового.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши надані в підтвердження позовних вимог документи, приймає нове рішення, яким визнає позовні вимоги ТОВ   «Донпроменерго»м. Донецьк про стягнення з ДП «Донецька залізниця»м. Донецьк грошових коштів, які не оплачені за отриманий за умовами договору поставки № Д/их 081828/ию від 23.07.2008р. товар в сумі 463000грн.00коп., пені у сумі 19509,06грн., 3% річних - 5202,42грн., інфляційних витрат у сумі 23526,14грн. такими, що підлягають задоволенню, провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 470000грн.00коп. - припиненню.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.49, п.11 ст.80, ст.ст.99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -  

П О С Т А Н О В И В :


Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпроменерго»м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 09.02.2009р. у справі № 23/202 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 09.02.2009р. у справі № 23/202 скасувати.

Провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 470000грн.00коп. припинити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпроменерго»м. Донецьк про стягнення з Держаного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк 933000грн. суми боргу за договором поставки, пені у сумі 19509,06грн., 3% річних - 5202,42грн., інфляційних витрат у сумі 23526,14 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Держаного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпроменерго»м. Донецьк 463000грн.00коп. суму боргу, пеню у сумі 19509,06грн., 3% річних - 5202,42грн., інфляційні витрати у сумі 23526,14грн., 7807грн.74коп. суми державного мита, сплаченого при зверненні з позовною заявою, 118грн.00коп. інформаційно-технічних витрат по забезпеченню судового процесу,  4906грн.19коп. суми державного мита, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.

Господарському суду Донецької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.




Головуючий          Т.А.  Шевкова


Судді:          Г.І.  Діброва


          О.В.  Стойка
















          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація